Постанова № 53436012, 12.11.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 року № 813/8453/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судових засідань Шозда Г.В.

з участю представників:

від позивача - Мартинюк Ю.А.,

від відповідача - Онисько З.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю (надалі ТзДВ) «Меблевий комбінат «Стрий» до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі Стрийська ОДПІ) Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

ТзДВ «Меблевий комбінат «Стрий» звернулося в суд з позовом до Стрийської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.08.2013 року за №0000342210 та від 23.10.2013 року за №0000482210.

Судом у відповідності до положень ст.55 КАС України допущено заміну відповідача правонаступником Стрийською ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області.

Підставами позовних вимог є те, що, на думку позивача, висновки викладені в акті попередньої перевірки не можуть бути покладені в основу спірних податкових-повідомлень-рішення, оскільки податкові повідомлення-рішення, які прийняті за наслідками згаданої перевірки визнані протиправними та скасовані у судовому порядку. Також, позивач вважає, що оскільки ним не ведуться помісячні розрахунки собівартості виготовлено та реалізованої продукції, контролюючий орган не мав би вимагати такі документи, а свої висновки повинен був обґрунтовувати первинними бухгалтерськими документами, перешкод у доступі до яких платником податків не чинилось. Крім того, позивачем заперечується висновок контролюючого органу щодо завищення підприємством від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з викладених міркувань, просить позов задовольнити.

Відповідач у письмових запереченнях вважає, що позивачем занижено суму валового доходу за рахунок не включення до його складу сум кредиторської заборгованості за отриманими кредитами від нерезидента - фірми Widrig Finanz & Beteiligungs-Aktiengesellschaft, по яких минув термін позовної давності. Відтак, продовжує відповідач, у разі відсутності заборгованості перерахунок курсових різниць не проводиться та не враховується у складі валових доходів. Також, відповідач вважає, що перевіркою звітів по виробництву готової продукції не встановлено документів, які підтверджують формування собівартості виготовленої та реалізованої готової продукції в частині загально виробничих витрат, витрат на утримання основних фондів, нарахованої зарплати та відрахувань з неї, витрат на електроенергію, газ та інших послуг. У зв'язку з чим, контролюючий орган прийшов до висновку, що позивачем завищено показники рядка 05.1 декларації на загальну суму 6236437 грн. 00 коп. Крім того, відповідач вважає, що позивачем завищено інші витрати за рахунок включення до їх складу від'ємного значення курсових різниць на суму 329831 грн. 00 коп. У запереченнях зазначається і про те, що платником податків завищено задекларовані показники у рядку 06.5 на загальну суму 312503 грн. 00 коп.

Представник відповідача дав аналогічні пояснення, просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд встановив таке.

За результатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, Стрийською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області складено акт від 23.07.2013 року за №72/22-10/00274878.

В акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення підпунктів 14.1.27, 14.1.228 п.14.1 ст.14, пунктів 44.1, 44.3, 44.6 ст.44, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.150.1 ст.150, підп.153.1.3 п.153.1 ст.153 ПК України занижено податок на прибуток всього у сумі 1003845 грн. 00 коп. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2012 рік в сумі 18595430 грн. 00 коп.

Як наслідок контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.08.2013 року за № 0000342210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1550769 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 1003845 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 501924 грн. 00 коп.

За результатами адміністративного оскарження згаданого податкового повідомлення-рішення Головним управлінням Міндоходів у Львівській області прийнято рішення за №13499/10/10-8005/716 від 17.10.2013 року, яким залишено без змін згадане податкове повідомлення-рішення та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на 1859543 грн. 00 коп.

У зв'язку з чим Стрийською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області позивачу надіслано податкове повідомлення-рішення від 23.10.2013 року за №0000482210, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1859543 грн. 00 коп..

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Як вбачається зі змісту пункту 3.1.4 згаданого акта перевірки, в основу висновків контролюючого органу щодо заниження податок на прибуток всього у сумі 1003845 грн. 00 коп. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2012 рік в сумі 18595430 грн. 00 коп., на яких ґрунтуються спірні податкові повідомлення-рішення, покладено порушення відображені в пунктах 3.1.1 та 3.1.2 розділу 3 цього акта.

Щодо завищення показників декларації за ІІІ квартал 2012 року «інші доходи» (рядок 03) за рахунок включення до їх складу позитивного значення курсових різниць в сумі 239013 грн. 00 коп. (п. 3.1.1 розділу 3 акта) та завищення показників декларації «інші витрати» (рядок 06.4) за рахунок включення до їх складу від'ємного значення курсових різниць на суму 329831 грн. 00 коп. за І квартал 2012 року, 9 місяців 2012 року та 2012 рік (п.3.1.2 розділу 3 акта).

В акті перевірки зазначено, що підприємством не враховано висновки акта перевірки ДПІ у Стрийському районі від 08.05.2012 року за №282/22-10/00274878, яким встановлено заниження сум валового доходу за рахунок не включення до його складу сум кредиторської заборгованості за отриманими кредитами від нерезидента - фірми Widrig Finanz & Beteiligungs-Aktiengesellschaft, по яких минув термін позовної давності. Як наслідок, продовжується в акті, оскільки кредиторська заборгованість за згаданими кредитами відсутня, перерахунок курсових різниць не проводиться та не враховується у складі валових доходів та валових витрат.

Як передбачено положеннями підп.153.1.3 п.153.1 ст.153 ПК України, чинного на час оподаткування згаданих операцій, визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому, продовжується у згаданому підпункті, прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

В матеріалах справи наявні договори позики за №3 від 15.08.2006 року, за №4 від 22.12.2006 року та за №5 від 27.09.2007 року, які укладені між позивачем (позичальник) та фірмою «Widrig Finanz & Beteiligungs-Aktiengesellschaft» (позикодавець), згідно яких позикодавець відповідно до умов цих договорів передає позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити проценти за користування позикою в розмірі 9,8 % річних.

В акті перевірки від 08.05.2012 року за №282/22-10/00274878, на висновках якого ґрунтуються висновки акта перевірки від 23.07.2013 року за №72/22-10/00274878, контролюючим органом зазначено про те, що кредиторська заборгованість перед нерезидентом залишилась не стягнутою після закінчення строку позовної давності, а тому повинна включатись до доходів.

Висновки акта перевірки від 08.05.2012 року були покладені в основу податкових повідомлень-рішень від 22.05.2012 року за №0000132210 та за №0000142210, які оскаржувались у судовому порядку.

В матеріалах справи наявні постанови Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2012 року за №2а-5312/12/1370, якою відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2012 року за №0000132210 та за №0000142210, та Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 року за №55/13/876, якою скасовано згадану постанову суду першої інстанції та задоволено позов частково.

У відповідності до положень ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 року за №55/13/876 встановлено, що оскільки строк позовної давності за договорами №3, №4, №5 між позивачем та фірмою «Widrig Finanz & Beteiligungs-Aktiengesellschaft» не закінчився, то вказане виключає надання коштам отриманими за ними статусу безповоротної фінансової допомоги.

Відтак, враховуючи те, що судовим рішенням у адміністративній справі встановлено обставини не закінчення строків позовної давності по договорах №3, №4, №5, висновки контролюючого органу щодо відсутності кредиторської заборгованості за згаданими договорами та як наслідок протиправного віднесення до складу валових доходів та валових витрат курсових різниць є необґрунтованими.

Щодо завищення показника у рядку 06.5 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року» у Деклараціях за І квартал 2012 року, І півріччя 2012 року, 9 місяців 2012 року, за 2012 рік на суму 312503 грн. 00 коп. (п.3.1.2 розділу 3 акта).

В акті перевірки зазначено, що позивачем не враховано висновки попереднього акта перевірки від 08.05.2012 року за №282/22-10/00274878, згідно якого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 1758013 грн. 00 коп. за 2011 рік, що призвело до завищення валових витрат за 2012 рік на суму 312503 грн. 00 коп.

Відповідно до положень абзацу першого п.150.1 ст.150 ПК України, в редакції чинній на час оподаткування, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року, продовжується у згаданій нормі, здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Висновки акта перевірки від 08.05.2012 року були покладені в основу податкових повідомлень-рішень від 22.05.2012 року за №0000132210 та за №0000142210, які оскаржувались у судовому порядку.

В матеріалах справи наявні постанови Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2012 року за №2а-5312/12/1370, якою відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2012 року за №0000132210 та за №0000142210, та Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 року за №55/13/876, якою скасовано згадану постанову суду першої інстанції та задоволено позов частково.

У відповідності до положень ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 року за №55/13/876 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.05.2012 року за №0000142210 в частині суми зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1505966 грн. 26 коп.

Відтак, враховуючи те, що судовим рішенням у адміністративній справі встановлено обставини протиправності визначення суми зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1505966 грн. 26 коп., висновки контролюючого органу щодо завищення показника у рядку 06.5 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року» у Деклараціях за І квартал 2012 року, І півріччя 2012 року, 9 місяців 2012 року, за 2012 рік є також необґрунтованими.

Щодо завищення задекларованих показників у рядку 05.1 на загальну суму 6236437 грн. 00 коп. за І квартал 2012 року, І півріччя 2012 року, 9 місяців 2012 року, за 2012 рік (п.3.1.2 розділу 3 акта).

В акті перевірки зазначено, що оскільки первинні документи, які підтверджують норми витрат на оплату праці з відрахуваннями, утриманням основних засобів, загальновиробничі витрати, комунальних платежів та інших послуг на виготовлення готової продукції на запит контролюючого органу надано не було, платником податків завищено витрати.

Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України, чинного на час оподаткування, передбачено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно положень підп.14.1.228 згаданого пункту, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Як передбачено абзацом першим п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Наведені норми дозволяють суду прийти до висновку, що висновки контролюючого органу повинні ґрунтуватись на первинних бухгалтерських документах.

У свою чергу, контролюючий орган вважає, що такі до перевірки йому на вимогу від 01.07.2013 року за №515/10/22-10 надані не були.

Згідно даної вимоги відповідачем вимагалось надання:

- помісячні розрахунки собівартості виготовленої та реалізованої продукції в розрізі замовлень та договорів з покупцями за період з 01.01.2012 рік по 30.12.2012 рік;

- помісячні економічно обґрунтовані норми витрат матеріальних ресурсів на виготовлення одиниці продукції, розрахунки кошторисних ставок витрат на виплату основної та додаткової заробітної плати з відрахуваннями на обов'язкове соціальне страхування та обов'язкове пенсійне страхування на одиницю продукції (виходячи з обсягу виробництва, переліку робочих місць і норм обслуговування) та нормативних ставок витрат на утримання та експлуатацію основних засобів на виготовлення одиниці відповідного виду продукції за період з 01.01.2012 рік по 30.12.2012 рік.

При цьому, слід зазначити, що наведені документи не містять ознак первинних бухгалтерських документів, передбачених положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV, з наступними змінами та доповненнями.

В листі №476 від 04.07.2013 року позивач повідомив відповідача про те, що зазначені у запиті документи на підприємстві не ведуться та повідомлено про те, що будь-які інші первинні бухгалтерські документи можуть бути надані.

Натомість в акті перевірки зазначено лише те, що первинні документи, які підтверджують норми витрат на оплату праці з відрахуваннями, утриманням основних засобів, загальновиробничі витрати, комунальних платежів та інших послуг на виготовлення готової продукції не було надано.

В матеріалах справи наявний наказ №8 від 24.01.2012 року, зі змісту якого вбачається, що бухгалтерський облік ведеться з використанням комп'ютерної програми 1С: Бухгалтерський облік, що виключає складання документів зазначених у запиті контролюючого органу.

Крім того, у відповідності до вимог п.85.6 ст.85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати.

Відповідачем, в силу обов'язку доказування у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України, не подано зазначеного акта, який, згідно з положеннями ч.4 ст.70 цього ж Кодексу, є допустимим засобом доказування обставин ненадання копій документів.

Відтак, оскільки, контролюючим органом вимагались документи, які не є первинними та не ведуться платником податку, доказів у підтвердження неподання первинних бухгалтерських документів відповідачем не подано, суд вважає, що під час проведення перевірки контролюючим органом не досліджувались первинні бухгалтерські документи, покликання на відсутність яких зроблено в акті.

Абзацом другим пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 22.12.2010 року за №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за №34/18772, передбачено, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.4 цього Порядку, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Як передбачено п.5 згаданого Порядку, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У п.6 цього ж Порядку зазначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Дотримання наведених норм при складанні акта перевірки, дозволяє суду під час розгляду справи перевірити та надати правову оцінку обставинам викладеним в акті.

В іншому ж випадку, адміністративний суд, до повноважень якого входить перевірка обґрунтованості втручання контролюючого органу у права суб'єктів приватного права, досліджуючи обставини, які не зазначені в акті перевірки, вчиняє невластиві йому функції податкового контролю.

Як вбачається з акта перевірки висновок про завищення задекларованих показників у рядку 05.1 за І квартал 2012 року, І півріччя 2012 року, 9 місяців 2012 року, за 2012 рік ґрунтувався лише на тому, що первинні документи, які підтверджують норми витрат на оплату праці з відрахуваннями, утриманням основних засобів, загальновиробничі витрати, комунальних платежів та інших послуг на виготовлення готової продукції не було надано.

При цьому, контролюючим органом згаданих документів не вимагалось (вбачається з вимоги), а доказів ненадання таких на вимогу не представлено.

Наведене не дозволяє суду перевірити правомірність висновків контролюючого органу щодо завищення задекларованих показників у рядку 05.1 на загальну суму 6236437 грн. 00 коп., які є передчасними.

Як наслідок можна констатувати те, що висновки контролюючого органу у цій частині не відповідають критерію обґрунтованості (п.3 ч.3 ст.2 КАС України), оскільки контролюючим органом не виокремлено та визначено склад фінансових показників у рядку 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік.

Оскільки правомірність нарахування основного платежу з податку на прибуток не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи контролюючим органом безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати, прийняті Стрийською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області, податкові повідомлення-рішення від 13.08.2013 року за № 0000342210 та від 23.10.2013 року за №0000482210.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий», що знаходиться за адресою Львівська область, м.Стрий, вул.Грабовецька, 3 (код ЄДРПОУ 00274878) 4588 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 листопада 2015 року.

Суддя В.Я.Мартинюк