Рішення № 53433074, 12.11.2015, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа № 667/2300/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року

Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді: Спічак О.Б.

секретаря судового засідання Кирпиченко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Херсона цивільну справу за позовом ОСОБА_1, що також діє і в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Комсомольської районної у м. Херсоні ради про визнання договору купівлі-продажу недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності правочину,

встановив:

30 березня 2015 року ОСОБА_1, діючи в своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі продажу однокімнатної квартири АДРЕСА_1, укладеного 04.11.2014 р. між ОСОБА_3, яка діяла на підставі довіреності від 01.11.2014 р. та ОСОБА_2 недійсним.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що з 12.08.2009 року перебуває в шлюбі з ОСОБА_3, від якого 05.10.2010 року народилась донька ОСОБА_4. Він є власником вищезазначеної квартири та двокімнатного приміщення за № 9 в цьому ж будинку поруч з квартирою № 10. За фахом він моряк, часто буває у рейсах, в зв»язку з чим надавав дружині довіреність на розпорядження майном і представництво його інтересів. 01.11.2014 року він також надав довіреність на розпорядження квартирою, щоб в разі необхідності вона могла продати квартиру для купівлі житлового будинку. 19.02.2015 року він дізнався, що 04.11.2014 року, через три дні після підписання довіреності, квартира була продана. Зазначає, що договір купівлі-продажу був укладений з порушенням вимог законодавства. На момент укладення договору в квартирі мешкала та була зареєстрована його малолітня донька, після самовільної реконструкції квартир № 9 і № 10АДРЕСА_2 не є відокремленою, до квартир існує єдиний вхід, вартість квартири значно знижена.

05 травня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, уточнену 21.05.2015 року, в якій просить визнати договір купівлі-продажу недійсним внаслідок вчинення його під впливом обману, стягнути із ОСОБА_1 на його користь безпідставно отриманих 10000 доларів США, 10160 грн. нанесених збитків та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача та позивач по первісному позову позов підтримали і просили його задовольнити, у зустрічному позові просили відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала,

пояснивши, що оскільки ОСОБА_1 на час укладення договору перебував в шлюбних відносинах з ОСОБА_3, ОСОБА_2 було введено ним в оману відносно того, що малолітні діти в квартирі не мешкають та не зареєстровані, про що було надано відповідну довідку ОСОБА_3 та написано нею заяву на імя нотаріуса, який засвідчував договір купівлі-продажу. Зустрічний позов просила задовольнити.

Відповідач по первісному позову ОСОБА_3 позов визнала, пояснивши, що квартиру ОСОБА_2 не продавала, його ніколи не бачила та не знає, отримала в борг у ОСОБА_5 6000 доларів США строком на три місяці, в якості забезпечення виконання зобовязання підписала договір купівлі-продажу квартири.

Представник третьої особи органу та піклування виконавчого комітету Комсомольської районної ради у м. Херсоні первісний позов просила задовольнити на підставах порушення прав малолітньої дитини на момент укладання договору купівлі-продажу, в зустрічному позові просила відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що первісний позов ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним підлягає задоволенню, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 слід відмовити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу, посвідченого 04.11.2014 р. приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 1646, ОСОБА_3, яка була представником продавця ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої 01.11.2014 р. приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим номером № 648, продала, а ОСОБА_2 придбав однокімнатну квартиру № 10, загальною площею 39,9 кв.м., яка розташована у будинку № 22 по вул. Полякова м. Херсона.

Право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_2 04.11.2014 р., про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 29007598.

З витребуваних у приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 документів, на підставі яких був посвідчений оспорюваний договір, вбачається, а саме з довідки про склад родини № 1698, виданої ПП «Жилтранс» 04.11.2014 р., що станом 04.11.2014 р. за адресою АДРЕСА_3 зареєстрована 1 особа - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2

Згідно заяви ОСОБА_3 від 04.11.2014 р. на імя приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстраційний № 375/92-032., станом на 04.11.2014 р. малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних та обмежено дієздатних осіб, що мають право користування вищевказаною квартирою, немає.

Але у відповідності до свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 серії 1-КГ № -097738 вбачається, що вона є зареєстрованою за адресою квартира ІНФОРМАЦІЯ_4 з 18.10.2010 р.

Згідно довідки ПП «Жилтранс» № 270/1 від __ березня 2015 р., яка видана на ім.»я ОСОБА_1, вбачається, що зареєстрованими за адресою у ІНФОРМАЦІЯ_5 є: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 - донька.

Згідно висновку експерта № 1851 від 26.05.2015 р. надана на дослідження довідка № 1698 від 04.11.2014 р. виконана струменевим способом друку за допомогою поліхроматичного знакодрукуючого пристрою кольорового струменевого принтеру, також встановлено, що підписи виконані на довідці № 1698 від 04.11.2014 р. не посадовими особами ПП «Жилтранс».

ОСОБА_7 з нагляду за станом житлового фонду Департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради, який складено в листопаді 2015 року, встановлено виконання несанкціонованої реконструкції без згоди співвласників житлового будинку, за відсутністю дозвільних документів, квартира обєднана з квартирою спільного заселення №9.

З договору від 04.11.2014 року вбачається його укладання представником продавця ОСОБА_3, яка згідно п.1.4 Договору свідчить про відсутність самовільних переобладнань, членів сімї власників житла та дітей, за якими зберігається право на користування відчужуваною квартирою згідно ст. 405 ЦК України, ст.ст.247,248 СК України, ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», які б могли предявити свої вимоги щодо прав власності або користування квартирою, немає (окрім самого ОСОБА_1,25.01.1967 р.н.), що у відчужуваній квартирі після проведення останньої технічної інвентаризації та виготовлення технічного паспорту не здійснювалось реконструкцій, капітальних ремонтів, добудов, перепланувань, внаслідок яких потрібно було б проводити нову технічну інвентаризацію квартири та виготовляти новий технічний паспорт.

З п.1.6. Договору вбачається свідчення Покупця, що на момент підписання договору він ознайомлений з якістю і станом квартири, що ним купується, під час огляду ним не виявлено реконструкцій, капітальних ремонтів, добудов, перепланувань, внаслідок яких потрібно було б проводити нову технічну інвентаризацію квартири та виготовляти новий технічний паспорт.

Пунктом 2.1. Договору представник Продавця свідчить про отримання нею від Покупця готівкою до підписання Договору 104000 гривень, розпискою від 04.11.2014 р. ОСОБА_3 підтверджує факт продажу ОСОБА_2 Г,Г. квартири за 10000 доларів США, розрахунок проведений повністю, претензій немає.

Пунктом 4.3. Договору встановлено відповідальність Продавця або Представника продавця лише у випадку, якщо Покупець доведе, що він не знав і не міг знати про те, що повідомлена інформація не відповідає дійсності.

З п. 7.1 Договору вбачається розяснення нотаріусом Покупцю та Представнику Продавця правових наслідків порушення вимог п. 3.2 Інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації обєктів нерухомого майна», затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 р. № 127, щодо переліку робіт з переобладнання та перепланування квартири, що виконуються при наявності відповідної дозвільної документації, передбаченої чинним законодавством, та переліку робіт щодо квартири, які не належать до самочинного будівництва.

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, пятою та шостою ст. 203 ЦК України

Ч.1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншими актами цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Ч. 6 вказаної статті передбачено, що правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років,є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоровя, в якому вона проживає.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сімї» членами сімї визнаються особи, які перебувають у шлюбі,проживають однією сімєю, але не перебувають у шлюбі між собою, їхні діти, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням,є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання.

У відповідності до вимог ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договори,які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав,здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобовязуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобовязання.

Ст. 18 вказаного Закону передбачено, що діти члени сімї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до вимог ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР України від 27.02.1991 р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими актами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Оскільки договір купівлі продажу від 04.11.2014 р. укладений без дозволу органу опіки та піклування, суд приходить до висновку, що в момент вчинення правочину сторонами недодержанні вимоги статей 17,18 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 12 «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», ст.ст. 247,248 СК України.

Частиною 1 статті 230 ЦК України встановлено, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Пунктом 20 Постанові Пленуму Верховного суду України за №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» розяснено, що наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Відповідно до ст.60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог та заперечень.

Проте таких обставин позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 у справі не доведено.

Доводи про перебування ОСОБА_1 у шлюбних відносинах з ОСОБА_3, а тому введення ним позивача в оману відносно того, що малолітні діти в квартирі не мешкають та не зареєстровані, на увагу не заслуговують, позивачем не подано до суду доказів, які б підтверджували обґрунтованість предявлених ним до ОСОБА_1 позовних вимог,

За таких обставин у суду відсутні правові та фактичні підстави для задоволення предявленого ОСОБА_2 позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10,11,60,212,213 ЦПК, ст.ст.29,203,215,229,230 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України за №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст. 17,18 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 12 «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», ст. 3 Конвенції про права дитини, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1, що також діє і в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_1В- задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі продажу однокімнатної квартири АДРЕСА_1, посвідчений 04.11.2014 р. приватним

нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 1646, укладений. між ОСОБА_3, яка діяла на підставі довіреності від 01.11.2014 р., та ОСОБА_2.

У задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 про визнання недійним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності правочину відмовити за необґрунтованістю.

На рішення суду протягом десяти днів може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона.

Суддя О.Б.Спічак