Ухвала суду № 53429702, 11.11.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/30121/13-ц Провадження № 22-ц/772/2282/2015Головуючий в суді першої інстанції Сичук М. М.Категорія 27Доповідач Іванюк М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого - судді Іванюка М.В, суддів ПанасюкаО.С. та БереговогоО.Ю, з участю секретаря ТопольськоїВ.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс»» на рішення Вінницького міського суду від 15 червня 2015р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс»» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, --

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2013р. товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс»» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. У позові зазначено, що згідно з кредитним договором №0104/0608-018 від 11.06.2008р. ОСОБА_3. отримав від ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», 62900доларів США строком до 11 червня 2033р. зі сплатою 11,90 % річних (а.с.5-9,11).

Згідно з договором факторингу від №15 від 28 листопада 2012р. ПАТ «Сведбанк» відступило товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс»» право вимоги за зобов'язаннями відповідача.

Посилаючись на те, що ОСОБА_3. свої зобов'язання щодо повернення заборгованої суми і сплати відсотків належним чином не виконує, позивач ставить питання про дострокове повернення кредиту та стягнення з відповідача інших сум, обумовлених кредитним договором станом на 19.11.2013р (а.с.1-4). З довідки на а.с.20 вбачається, що сума заборгованості станом на 19.11.2013р. повністю відповідає сумі заборгованості станом на 28.11.2012р, тобто на момент укладення договору факторингу. З врахуванням уточнень, внесених до позовних вимог, представник товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс»» просив суд стягнути з відповідача загальну суму заборгованості в національній валюті, яка еквівалентна 71358,91 доларам США (а.с.167-168).

Рішенням Вінницького міського суду від 15 червня 2015р. товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс»» у задоволенні вказаного позову було відмовлено.

ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс»» у своїй апеляційній скарзі просить дане рішення скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вважає, що при ухваленні рішення суд не встановив належним чином обставини, які мають значення для справи, порушив норми процесуального права і невірно застосував норми матеріального права.

В суді апеляційної інстанції представник товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс»» СтепкоД.В. підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

Адвокат ЛещенкоС.В, яка представляє інтереси ОСОБА_3, просить відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.

Вислухавши зазначених осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав :

Відмовляючи ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс»» у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з недоведеності позивачем набуття ним права вимоги до конкретного боржника - ОСОБА_3, оскільки належного документального підтвердження цього факту суду надано не було. Наявний в матеріалах справи витяг з реєстру заборгованості боржників №1-Б, згідно з яким ПАТ «Сведбанк» передав ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс»» право вимоги до ОСОБА_3, який серед таких боржників значиться під номером 1945, суд правильно не взяв до уваги. Адже вказаний витяг належним чином не завірений і не підписаний і на ньому міститься лише печатка позивача - зацікавленої сторони у справі (див.а.с.19). Згідно ч.2 ст.64 ЦПК України письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Оскільки позивачем надано копію письмового доказу, він за змістом вказаної норми мав би забезпечити умови для того, щоб суд преревірив вказану копію на її відповідність оригіналу. Представник відповідача наполягала на такій перевірці, однак позивач ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції таких документів не надав, пояснюючи, що це зробити неможливо, оскільки вони містять конфіденційу інформацію. Також встановлено, що будь-яких листів, повідомлень про відступлення ПАТ «Сведбанк» на користь ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс»» права вимоги за кредитним договором ОСОБА_3. не отримував.

Недоведеність позивачем набуття права вимоги не звільняє відповідача від обов'язку повернути заборгованість за кредитом попередньому кредитору. Однак попередній кредитор - ПАТ «Сведбанк» до участі у даній справі притягнутим не був. При цьому в матеріалах справи міститься копія рішення Замостянського районного суду м.Вінниці від 06 червня 2012р, яким з ОСОБА_3. та ОСОБА_6 (поручителя) стягнуто солідарно на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість за цим же кредитним договором №0104/0608-018 від 11.06.2008р. станом на 16.03.2011р. в загальній сумі 73022,13 долари США, що еквівалентно 579846,83грн (а.с.173,174). Зі змісту позовної заяви вбачається, що вказана обставина позивачем зовсім не врахована, тобто його позовними вимогами охоплюється сума заборгованості, що мала місце станом на 16.03.2011р. і яка вже стягнута зазначеним судовим рішенням. У клопотанні позивача про уточнення позовних вимог (а.с.167, 168) сума позову навіть зменшена у порівнянні з сумою, стягнутою судовим рішенням (до 71358,91 доларів США), однак позивач нічого не зазначає, станом на яку дату має місце вказана заборгованість, за який період часу вона утворена і які її складові частини (заборгованість по кредиту, по відсоткам, пеня, штраф). При цьому з довідки на а.с.20 вбачається, що заявлена у позові сума - це та заборгованість, яка утворилася до 28.11.2012р, тобто до укладення договору факторингу між ПАТ «Сведбанк» і ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс»».

Таким чином, навіть позовна заява вказує на те, що зазначена у ній сума заборгованісті ОСОБА_3. утворилася саме перед ПАТ «Сведбанк» до укладення договору факторингу з позивачем. З позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс»», а також з матеріалів, які містяться в додатку до даної справи, не вбачається, що позивач вимагає стягнення якоїсь частини заборгованості, яка була б утворена після 28.11.2012р, тобто після укладення зазначеного договору факторингу. З матеріалів, доданих до даної справи (див ст.ст.200,201 додатку) вбачається, що, заборгованість, яка могла б бути утворена вже після 28.11.2012р, позивачем навіть не нараховувалася. І ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс»» ніяким чином не відокремлює різницю між сумою заборгованості, яка мала місце на час уточнення ним позовних вимог і сумою, стягнутою зазначеним вище судовим рішенням.

У той же час представник ОСОБА_3. - ЛещенкоС.В. пояснила апеляційному суду, що для повернення ПАТ «Сведбанк» стягнутих коштів згідно наведеного вище рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 06 червня 2012р. ОСОБА_3. ще 10.07.2012р. продав квартиру АДРЕСА_1. Вказана квартира була предметом іпотеки згідно іпотечного договору, укладеного 11.06.2008р. між ОСОБА_3. і ПАТ «Сведбанк», якому і надійшли кошти від її продажу в рахунок погашення вказаної кредитної заборгованості (а.с.179,180-182). В результаті виконавче провадження по виконанню зазначеного вище рішення Замостянського районного суду м.Вінниці від 06 червня 2012р. відкритим так і не було. Суд першої інстанції врахував дану обставину. Апеляційний суд додатково звертає увагу на те, що договір факторингу був укладений вже після згаданих подій, а саме 28 листопада 2012р. Тобто, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що в разі задоволення позову буде мати місце подвійне стягнення.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду про те, що позивачем невірно обрано спосіб захисту, оскільки в разі невиконання чи неповного виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 06 червня 2012р. він не позбавлений права вирішити питання про звернення рішення до примусового виконання, про заміну стягувача у виконавчому провадженні, тощо.

Апеляційна скарга містить посилання на неможливість надання представником позивача документальних доказів, які містять конфіденційну інформацію, а також на те, що такі докази не були витребувані судом. Однак цей довід апелянта колегія суддів до уваги не бере. Адже згідно ч.1 ст.60 ЦК України кожна сторона ( у тому числі позивач) зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень і подати докази згідно положень ст.131 ЦПК України. Якщо представник позивача вважав, що подання ним необхідних доказів неможливе, він згідно ст.133 ЦПК України мав би подати суду заяву про забезпечення відповідних доказів. При цьому суд вжив би і необхідних заходів для дотримання відповідних правил щодо конфіденційної інформації. Однак такої заяви представник не подавав.

Також апелянт зазначає, що у зв'язку відсутністю у товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс»» ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу суд зробів неправильний висновок про безпідставність позовних вимог, хоча позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості не в іноземній валюті, а її еквівалент у гривнях. Однак цей довід апеляційної скарги на увагу не заслуговує, оскільки вже не впливає на правильність висновку суду про відмову в задоволенні позову з наведених вище інших підстав.

З огляду на наведені обставини доводи апеляційної скарги щодо незаконності і необгрунтованості оскаржуваного рішення колегія суддів вважає безпідставними.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.209, 218, 303, 304, 307ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, --

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс»» відхилити.

Рішення Вінницького міського суду від 15 червня 2015р. у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :