Рішення № 53423236, 05.11.2015, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/6007/14-ц

Номер провадження 2/676/46/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року м. Кам'янець - Подільський

Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Бондаря О.О.

з участю секретаря Пипа А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4 сільська рада, Відділ Держгеокадастру Камянець-Подільського району Хмельницької області про знесення самочинно збудованого паркану, збудованого на земельній ділянці позивача, приведення земельної ділянки в стан, придатний для використання за цільовим призначенням,-

Встановив :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4 сільська рада, Відділ Держземагентства Камянець-Подільського району Хмельницької області про знесення самочинно збудованого паркану, збудованого на земельній ділянці позивача по вул..Партизанській, 25 в селі Камянка Кам'янець - Подільського району, приведення земельної ділянки по вул..Партизанській, 25 в селі Камянка Кам'янець - Подільського району в стан, придатний для використання за цільовим призначенням.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали і пояснили , що позивач є власником домоволодіння по вул..Партизанській, 25 в селі Камянка Кам'янець - Подільського району. Рішенням ОСОБА_4 сільської ради № 13 від 19 серпня 1994 року позивачу було відведено земельну ділянку для будівництва житлового будинку площею 0,12 га у с. Кам'янка Кам'янець-Подільського району.

Земельні ділянка була відведена з нового масиву у відповідності до генплану забудови. Межі земельної ділянки були винесені відповідною комісією в натурі 22.10.1993 року. Рішенням другої сесії ОСОБА_4 сільської Ради народних депутатів 19.08.1994 року № 13 земельну ділянку площею 0,12 га по вул. Партизанській, 25 у с. Кам'янка Кам'янець-Подільського району передано позивачу безоплатно в приватну власність в порядку, передбаченому Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок», з урахуванням норми статті 6 якого право приватної власності на земельну ділянку виникало з дня прийняття відповідного рішення про передачу земельної ділянки в приватну власність.

Державний акт серії ХМ № 035211 на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Партизанській. 25 було видано позивачу 06.12.2004 року. Відповідачі придбали суміжну (з північної сторони) земельну ділянку по вул. Партизанській , 27 за договором дарування від 10.06.2002 року. На підставі зазначеного договору відповідачам було видано державні акти на право приватної власності на землю серії РІ № 789553 - ОСОБА_5 та серії РІ №789552 - ОСОБА_3 В 2003 році відповідачі побудували на частині земельної ділянки позивача криницю , якою користуються до цього часу, після чого самовільно встановили паркан самовільно зайнявши частину земельної ділянки позивача на відстані від 1.40 м. до 4 метрів вглиб її земельної ділянки вздовж спільної межі між земельною ділянкою позивача та земельною ділянкою відповідача ОСОБА_3 Просять знести самочинно збудований паркан , який збудований на земельній ділянці позивача, привести земельну ділянку позивача в стан придатний для використання за цільовим призначенням.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 та їх представник позов не визнали і пояснили, що рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 07 липня 2008 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовлено. Цим рішенням встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельну ділянку позивача не захоплювали.

Свідок ОСОБА_6, заступник начальника Відділу Держземагентства в Кам'янець Подільському районі в судовому засіданні дав показання, що технічна документація по державних актах на земельні ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не виготовлялась , а на технічній документації по виготовленню державного акту на право власності на землю ОСОБА_7 ( Т.1 а.с. 143 167, справа № 2 22/2008). Свідок сам посвідчував копію технічної документації, яка надавалась суду.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дав показання , що земельні ділянки, яка виділена ОСОБА_1 та придбана Токарями , знаходяться на новоутвореному масиві. Земельна ділянка ОСОБА_1 розташована третьою в праву сторону від перехрестя вулиць. Земельні ділянки формувались зі сторони перехрестя і тому в сторону перехрестя не могли бути зміщені , бо вся межі земельних ділянок утворюють рівні лінії в сторону кожної вулиці. Земельні ділянки не могли зміщуватись в сторону дороги. Згідно генплану села лінії меж земельних ділянок вздовж доріг є рівними і при проведенні неодноразових вимірювань було встановлено, що лінії меж земельних ділянок вздовж доріг залишились рівними. Технічна документація по виготовленню державних актів на земельні ділянки відповідачів не виготовлялась. Для присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам відповідачів необхідно буде виготовляти технічні документації по відновленню меж земельних ділянок відповідачів та обмінного файлу, в якому вказуються координати меж земельної ділянки відповідачів. У випадку накладання координат розташування земельної ділянки ОСОБА_3 на координати розташування в Національній кадастровій системі земельної ділянки ОСОБА_1 , державним кадастровим реєстратором не буде зареєстрована земельна ділянка ОСОБА_3 в Державному земельному кадастрі.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи в повному обємі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням ОСОБА_4 сільської ради № 13 від 19 серпня 1994 року позивачу було відведено земельну ділянку для будівництва житлового будинку площею 0,12 га для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд у с. Кам'янка Кам'янець-Подільського району.

Відповідно до пункту третього з врахуванням пункту шостого Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Тобто позивачка ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку по вул.Партизанській, 25 в селі Камянка Кам'янець - Подільського району площею 0,12 га. з дня прийняття рішення ОСОБА_4 сільської ради № 13 від 19 серпня 1994 року про передачу їй в приватну власність земельної ділянки, а не з моменту видачі їй державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.

Відповідно до п.4 Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 лютого 1993 року N 10 «Про затвердження Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України» , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 лютого 1993 р. за N 7, відповідні Ради народних депутатів перевіряють обгрунтованість заяв громадян та матеріалів у місячний строк і приймають відповідне рішення. Право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для вищезазначених цілей, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-обліковому документі - Книзі реєстрації громадян, яким безплатно передано земельні ділянки у приватну власність.

Згідно договору дарування від 10 червня 2002 року , посвідченого приватним нотаріусом Кам'янець - Подільського районного нотаріального округу, ОСОБА_9, зареєстрованого в реєстрі за № 1672 ОСОБА_7 подарувала в рівних частинах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 незавершений будівництвом , готовність якого становить 55 % житловий будинок та земельну ділянку площею о,1199 га. для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.

На підставі договору дарування ОСОБА_2 ОСОБА_4 сільською радою було виготовлено Державний акт на право приватної власності на землю від 29 липня 2002 року , зареєстрований в Книзі записів про право приватної власності на землю за № 664 на бланку серії Р1 № 789553 на земельну ділянку площею 0,0599 га.

На підставі договору дарування ОСОБА_3 ОСОБА_4 сільською радою було виготовлено Державний акт на право приватної власності на землю від 29 липня 2002 року , зареєстрований в Книзі записів про право приватної власності на землю за № 663 на бланку серії Р1 № 789552 на земельну ділянку площею 0,0599 га.

З копії технічного звіту по розробці документації для складання державного акту на право приватної власності на землю по виготовленню Державних актів на право приватної власності на землю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вбачається, що дані державні акти видані на підставі технічної документації по виготовленню державного акту на право приватної власності за земельну ділянку попереднього власника ОСОБА_7.

Згідно договору дарування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 набули право кожен на 1/2 частину земельної ділянки , яку придбали, а державні акти їм були виділені вже на дві окремі земельні ділянки . Тобто для формування нових земельних ділянок повинна була виготовлятись технічна документація на формування кожної окремої земельної ділянки з зазначенням конфігурації та площі земельної ділянки.

Відповідно до п 1.16 , 2.3, 2.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі , затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, від 4 травня 1999 р. N 43 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за N 354/3647 Технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає: виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки, договір відчуження земельної ділянки (договір купівлі-продажу, дарування, міни, інші цивільно-правові угоди), рішення суду. Межі земельних ділянок, що передаються або надаються у власність чи у користування, відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами. Крайні поворотні точки кожної межі закріплюються довгостроковими межовими знаками встановленого зразка, крім випадків збігу вказаних поворотних точок меж з твердими точками на місцевості. Перенесення в натуру (на місцевість) або відновлення всіх поворотних точок меж земельної ділянки здійснюється геодезичними методами з прив'язкою не менше двох характерних закріплених поворотних точок до пунктів державної геодезичної мережі та до твердих точок на місцевості. Здійснюється кадастрова зйомка земельної ділянки з наступним вирахуванням координат поворотних точок меж (у державній або умовній системі координат) і площі ділянки. За результатами виконаних робіт складається кадастровий план земельної ділянки.

Тобто при виготовленні державних актів на земельні ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повинна була виготовлятись технічна документація на новостворені земельні ділянки та передаватись відповідачам межові знаки.

Однак цього зроблено не було. Крім того відповідачі не надали доказів визначення меж їх земельних ділянок на місцевості.

В судовому засіданні позивачка пояснила , що відповідачам для завершення будівництва будинку потрібна була вода. Місце. Де можливо було збудувати криницю, знаходилось на території домоволодіння позивача. Чоловік позивачки дав згоду відповідачам на будівництво криниці на території домоволодіння позивача. Після смерті чоловіка позивачки вона тривалий час не продовжувала будівництво будинку. А коли приїхала то виявила, що відповідачі здійснюють будівництво паркану на території домоволодіння позивача з захватом частини її земельної ділянки. Неодноразові комісії вказували на допущені порушення зі сторони відповідачів, однак ті відмовились звільняти захоплену частину земельної ділянки.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 та їх представник позов не визнали і пояснили, що рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 07 липня 2008 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовлено. Цим рішенням встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельну ділянку позивача не захоплювали.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 07 липня 2008 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовлено. В мотивувальній частині даного рішення вказано, що «Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Заявляючи вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, ОСОБА_1 не надала сулу доказів того, що відповідачі змістили межу своєї земельної ділянки і таким чином захватили її земельну ділянку». Цим же рішенням встановлено, що фактична площа земельної ділянки ОСОБА_1 на 133 кв.м. менша ніж площа її земельної ділянки, яка вказана в Державному акті на право приватної власності ОСОБА_1 А фактична площа обох земельних ділянок : ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на три квадратних мерти більша ніж вказана в державних актах на їх земельні ділянки. Наявність розриву між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_10 (домоволодіння по вул.. Партизанській. 29,31) не свідчить про зміщення відповідачами межі свої земельної ділянки.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що розрив між земельними ділянками створений штучно за рішенням сільської ради.

ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо штучного створення розриву пояснила, що ширина всіх земельних ділянок , які передавались у власність повинна становити по 20 метрів. В ОСОБА_11 ширина земельної ділянки зі сторони дороги становила 20 кв.м.. а з задньої сторони становила 25 метрів. Тому для вирівнювання меж земельної ділянки в неї було вилучено частину земельної ділянки.

Пояснення ОСОБА_1 в цій частині узгоджуються з копією державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_12 (т. 1 а.с. 30).

З ОСОБА_10 з Державного земельного кадастру НВ 6801642462014 від 09 грудня 2014 року вбачається, що земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером: 6822483700:01:001:0200. (т.1 а.с. 155 159 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Публічна кадастрова карта, яка обєднує відомості про земельні ділянки, що містяться в Державному земельному кадастрі України. Посилання на цю карту розміщене на офіційному веб-сайті Держземагентства України (http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta).

Карта має декілька шарів ортофотоплан (цифрова карта), топографічну та оглядову карти, земельні ділянки та їх межі, а також містить інформацію про грунти та кадастровий поділ. За кадастровим номером можна дізнатись про форму власності, цільове призначення та площу ділянки.

Основними функціями публічної кадастрової карти України є перевірка наявності земельної ділянки в Державному земельному кадастрі України.

З копії Державного акту на право приватної власності на землю від 29 липня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів про право приватної власності на землю за № 664 , на бланку серії Р1 № 789553 , на земельну ділянку площею 0,0599 га., власником якої вказана ОСОБА_2 вбачається, що земельна ділянка на даний час не сформована і для внесення відомостей про неї в Державний земельний кадастр необхідно виготовляти технічну документацію по відновленню меж земельної ділянки.

З копії Державного акту на право приватної власності на землю від 29 липня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів про право приватної власності на землю за № 663 , на бланку серії Р1 № 789552 , на земельну ділянку площею 0,0599 га., власником якої вказаний ОСОБА_3 вбачається, що земельна ділянка на даний час не сформована і для внесення відомостей про неї в Державний земельний кадастр необхідно виготовляти технічну документацію по відновленню меж земельної ділянки.

В звязку з тим, що земельні ділянки відповідачів не внесенні в Державний земельний кадастр, неможливо визначити межі цих земельних ділянок на місцевості. Крім того технічна документація на дані земельні ділянки не виготовлялась і межі цих двох земельних ділянок на місцевості не встановлювались.

Абзацом другим пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень ОСОБА_13 України «Про державний земельний кадастр» встановлено, що у разі якщо відомості про земельні ділянки не внесені до Реєстру, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Фактично земельна ділянка в домоволодінні по вул.. Партизанській, 27, яка належала ОСОБА_7 після набуття обдарованим права на 1/2 частину земельної ділянки Токарями розділена повздовжною лінією на дві земельні ділянки і на ці дві земельні ділянки було видано два державних акти на право приватної власності на землю .

Однак такий поділ земельної ділянки суперечить вимогам ст. 381 ЦК України.

Відповідно до ст. 381 ЦК України садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком.

З копії технічного паспорту на житловий відповідачів , в якому навіть не визначено розміри часток у власності співвласників будинку ( т. 2 а.с. 90 93) є житловим будинком індивідуального житлового фонду , тобто садибою. А житловий будинок садибного типу не може розташовуватись на двох земельних ділянках, ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України.

З акту виконаних робіт від № 68-10-08-2152 та акту прийомки передачі межових знаків від 15 червня 2012 року вбачається, що Кам'янець Подільським районним виробничим відділом Хмельницької регіональної філії Центру Державного земельного кадастру було встановлено тільки два межові знаки зі сторони суміжної земельної ділянки по вул.. Партизанській, 23 , в точках, які в Держакті на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_1 серії ХМ № 035211 вказані літерами «В» та «Г» встановити межові знаки зі сторони домоволодіння по вул.. партизанській. 27 не вдалося. Оскільки на земельній ділянці ОСОБА_1 знаходиться паркан ОСОБА_3. (Т.1 а.с. 179 182) .

З висновку № 593 судової земельно технічної експертизи від 09 вересня 2015 року вбачається, що :

1.Фактичне місцезнаходження межових знаків земельної ділянки ОСОБА_14 в точках які в Державному акту на право приватної власності на земельну ділянку серії №035211 вказані літерами «В» та «Г» , відповідають координатам місцезнаходження даних межових знаків, які визначені в обмінному файлі на дану земельну ділянку та в ОСОБА_10 з Державного земельного кадастру НВ-6801642462014 від 09 грудня 2014 року літерами «В» та «Г».

2.Фактична конфігурація та площа земельної ділянки , якою користується ОСОБА_1 , не відповідає площі та конфігурації земельної ділянки зазначеної в Державному акті серії ХМ №035211 від 06.12.2004 року , кадастровий номер 6822483700:01:001:0200 та ОСОБА_10 з Державного кадастру НВ -6801642462014 від 09 грудня 2014 року. Різниця площі в сторону зменшення становить 0,0145 га.(145 кв.м.)

3.Цегляна глуха огорожа та огорожа із металевої сітки по металевим стовпчикам між домоволодіннями по вул. Партизанській, 25 та по вул.Партизанській,27 розташовані на земельній ділянці кадастровий номер : 6822483700:01:001:0200 згідно Державного акту на Право приватної власності на земельну ділянку серії ХМ№035211 та ОСОБА_10 з Державного земельного кадастру НВ-6801642462014 від 09 грудня 2014 року що належить ОСОБА_15.

Площа захоплення земельної ділянки по вул. Партизанській, 25 внаслідок встановлення цегляної огорожі та огорожі з металевої сітки по металевим стовпчикам зі сторони гр. ОСОБА_3 по вул.Партизанській, 27 становить 0,0145га. Як вбачається з Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №789552, виданого ОСОБА_3 по вул. Партизанській ,27 конфігурація межі між літерами «В» і «Г» являє собою пряму лінію довжиною 60,00м. (том.1 а.с.6). На ситуаційному плані земельних ділянок по вул. Партизанській,№25 і №27 в с. Кам'янка по їх фактичному користуванню в точках 3-10 межа між земельними ділянками являє собою ламану пряму лінію загальною довжиною 59,95 м. ( 22,71 м +37,24 м) з уступом 0,19 м.

Фактична конфігурація межі земельної ділянки кадастровий номер : 6822483700:01:001:0200 та земельної ділянки площею 0,0599 га. в домоволодінні по вул.Партизанській,27, яка належить ОСОБА_3 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №789552 не відповідає конфігурації межі між літерами «В» і «Г» вказаний в Державному акті на право приватної власності на земельну ділянку серії Р1№789552. Різниця в довжині становить 5 см. Як видно з складеного ситуаційного плану земельних ділянок по вул. Партизанській,25 ОСОБА_1 та №27 гр. ОСОБА_3, які знаходяться у їх власності згідно Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ХМ №035211 від 06.12.2004 року кадастровий номер 68224837:01:001:0200 та серії Р1№789552 від 29.07.2002р. та їх фактичного користування земельними ділянками, які знаходяться с. Кам'янка, Кам'янець-Подільського району між точками «А» і «Б» в точках 5,6,7,8 утворився розрив у вигляді неправильного прямокутника площею 0,0140 га між земельними ділянками по вул. Партизанській, 27 та вул..Партизанській,29. В даному випадку експерт вказує на розрив, який, який утворився між земельною ділянкою ОСОБА_2 в домоволодіння по вул.. Партизанській, 27 і домоволодінням по вул. Партизанській, 29.

В пункті третьому дослідницької частини експертизи вказано, що на земельній ділянці ОСОБА_1 зі сторони ОСОБА_3 встановлена глуха цегляна, не оштукатурена, огорожа товщиною, 0,12 м. по цегляним стовпчикам перерізом 0,23 м. х 0,38 м. висотою 1.54 м., довжиною 22,71 м. та огорожа з металевої сітки по металевим стовпчикам довжиною 37,24 м.

В відповіді на перше питання експертизи вказано, що місцезнаходження спеціальних номерних межових знаків на місцевості , які забиваються під землю таким чином, що неможливо їх перемістити, відповідають координатам місцезнаходження даних межових знаків, які визначені в обмінному файлі на дану земельну ділянку та в ОСОБА_10 з Державного земельного кадастру НВ-6801642462014 від 09 грудня 2014 року літерами «В» та «Г», межові знаки між земельною ділянкою ОСОБА_1 і домоволодінням по вул.. Партизанській, 23 .

В відповіді на третє питання в висновку експерта вказано, що розташування паркану, збудованого Токарями на земельній ділянці ОСОБА_1 не відповідає конфігурації лінії межі між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 В висновку експерта вказано, що лінія паркану є ламаною лінією, а в Державному акті Р1 № 789552 , на земельну ділянку площею 0,0599 га., власником якої вказаний ОСОБА_3 вбачається, що лінія межі від літер «В» до «Г» є прямою лінією.

На ситуаційному плані до експертизи синім кольором лініями , що зєднують точки 5,6,7,8 вказано розрив площею 0,0140 га ( 140 кв.м.) між домоволодіннями по вул.Партизанській, 27 та по вул.. Партизанській, 29 села Камянка. З доданих фото таблиць до експертизи вбачається, що цей розрив між домоволодіннями обгорожений парканами зі сторони домоволодіння по вул.Партизанській, 27 та по вул.. Партизанській, 29 села Камянка і має ту ж саму конфігурацію, як конфігурація захоплення ОСОБА_3 земельної ділянки ОСОБА_1 Площа частини земельної ділянки ОСОБА_1 , яка захоплена відповідачем ОСОБА_3 становить 145 кв.м.

Відповідно до статті 1 цього ОСОБА_13 України «Про державний земельний кадастр» (надалі Закон N 3613-VI) Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками та користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Кадастру передбачених цим ОСОБА_13 відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

За частиною першою статті 11 ОСОБА_13 N 3613-VI відомості про об'єкти Кадастру під час внесення їх до Кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Зміст відомостей про земельні ділянки, підстави та основні вимоги щодо внесення таких відомостей до Кадастру передбачені статтями 15, 21 зазначеного ОСОБА_13.

У статті 23 цього ОСОБА_13 наведено визначення електронного документа, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель, які підлягають внесенню до Кадастру, та правила його ведення, а саме:

1. Документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Кадастру, подається органу, що здійснює внесення таких відомостей, також у формі електронного документа.

2. Вимоги до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа визначаються Порядком ведення Кадастру.

3. Електронний документ подається Державному кадастровому реєстратору, який здійснює внесення відповідних відомостей до Кадастру, разом із документацією, яка є підставою для такого внесення, у паперовому вигляді.

Перевірка відповідності наданого електронного документа наявним даним Кадастру та встановленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик щодо розроблення такого документа здійснюється Державним кадастровим реєстратором, уповноваженим здійснювати внесення відповідних відомостей до Кадастру, протягом строку, встановленого статтею 21 цього ОСОБА_13 для їх внесення.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 2 листопада 2009 року N 573 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2010 року за N 157/17452) затверджено Вимоги до структури, змісту та формату оформлення результатів робіт із землеустрою в електронному вигляді (обмінного файлу) (далі - Вимоги).

Ці Вимоги встановлюють порядок оформлення результатів робіт із землеустрою в електронному вигляді (обмінного файлу), які формуються з метою внесення даних до Поземельної книги та книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, які ведуться в електронному вигляді, та визначають набір базових лексичних та синтаксичних правил для побудови обмінних файлів (пункт 1.1 Вимог).

Обмінний файл - це електронний документ уніфікованої форми для обміну інформацією, яка використовується при веденні Поземельної книги та книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в електронному вигляді, державного земельного кадастру і здійсненні топографо-геодезичних робіт, робіт із землеустрою (абзац четвертий пункту 1.2 Вимог).

Зміст обмінного файлу формується на основі відомостей, що містяться у паперових документах, складених виконавцями робіт (пункт 1.3 Вимог).

До відомостей обмінного файлу належить інформація про: результати та виконавців робіт із землеустрою та оцінки земель, топографо-геодезичних робіт; земельно-кадастрові одиниці; територіальні зони; суб'єктів земельних відносин; права на земельні ділянки; обмеження використання земельних ділянок; земельні угіддя (пункт 1.4 Вимог).

Базовими елементами формування обмінного файлу є геодезичні дані (координати точок повороту меж земельно-кадастрових одиниць), які забезпечують просторову основу інших відомостей обмінного файлу і можливості їх використання у складі автоматизованої системи державного земельного кадастру (пункт 1.5 Вимог).

Державна управлінська реєстраційна функція стосовно земельних ділянок до набрання чинності вищезгаданим ОСОБА_13 реалізовувалась у порядку, визначеному статтею 198 ЗК, статтею 55 ОСОБА_13 N 858-IV та відповідними підзаконними актами.

Трансформація правового регулювання узгоджена нормами Прикінцевих та перехідних положень ОСОБА_13 N 3613-VI, зокрема пунктом 4, яким передбачено, що у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим ОСОБА_13 у Реєстрі, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

При цьому абзацом другим пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень ОСОБА_13 N 3613-VI встановлено, що у разі якщо відомості про земельні ділянки не внесені до Реєстру, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

У такому випадку відповідно до статті 198 ЗК та в порядку, визначеному Інструкцією, належить виходити з того, що при оформленні права власності на земельну ділянку проводиться комплекс робіт (кадастрові зйомки, виконувані для визначення меж земельних ділянок, які включають, зокрема, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами).

ОСОБА_13 N 3613-VI, який у цьому випадку є спеціальним за сферою регулювання відносин вказують, що формування Кадастру як індивідуального спеціалізованого реєстру земельних ділянок, потребує максимально точних геоінформаційних даних.

Відповідно до ч. 1 , 4 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. Якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України позивач самостійно обирає способи захисту своїх порушених прав і законних інтересів.

З урахуванням змісту ч. 1 , ч. 4 ст. 376 ЦК України у поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за позовами про знесення самочинного будівництва можуть бути особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом (Постанова ВСУ від 19.11.2014 року за № 6-180цс14).

Частина третя статті 376 ЦК України, не ставить набуття права власності особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, у залежність від відповідності виконаних робіт державним будівельним нормам і правилам та порушення прав третіх осіб або суспільних інтересів. (Постанова ВСУ N 6-225цс14 від 28 січня 2015 року).

Санітарними нормами СН 441-72* "Указания по проектированию ограждений площадок и участков предприятий, зданий и сооружений" передбачено, що огорожу слід проектувати лише у випадках, коли вона вимагається умовами експлуатації та охорони підприємств, будівель та споруд. Висота огорожі повинна бути не більше 2 м від рівня поверхні землі (не враховуючи висоту огорожі, що служить підпірною стінкою), при цьому нижня частина огорожі може бути глухою, висота якої не повинна перевищувати 0,75 м, верхня частина огорожі повинна бути прозорою (відношення глухих частин огорожі до прозорих не повинен перевищувати 50 %).

Для розв'язання спірних питань щодо влаштування огорож, їх конструкцій застосовуються положення Земельного кодексу України. Зокрема, згідно із статтею 103 цього Кодексу "Зміст добросусідства" власники та користувачі земельних ділянок зобов'язуються обирати такі способи їх використання, за яких власникам, користувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей .

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 21 ОСОБА_13 України «Про благоустрій населених пунктів» елементами (частинами) об'єктів благоустрою є малі архітектурні форми.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 ОСОБА_13 України «Про благоустрій населених пунктів» мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать в тому числі огорожі, ворота, ґрати.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що житловий будинок та огорожу паркан між домоволодіннями по вул. Партизанській, 25 та 27 будували за спільні кошти подружжя. Тому суд вважає, що даний паркан огорожа підлягає знесенню за рахунок коштів відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Враховуючи, що позов заявлено позивачем про приведення всієї земельної ділянки позивача по вул..Партизанській, 25 в селі Камянка Кам'янець - Подільського району , в звязку зі знесенням паркану огорожі підлягає приведенню в стан. Придатний за цільовим використанням : для обслуговування житлового будинку і господарських споруд , то відповідачів слід зобовязати привести в стан, придатний за цільовим використанням, земельну ділянку кадастровий номер : 6822483700:01:001:0200 по вул..Партизанській, 25 в селі Камянка Кам'янець - Подільського району , в частині , яка розташована під самочинно збудованим парканом.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно пунктів «б», «д» ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 Земельного кодексу України приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29. Постанови «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва» ) від 30.03.2012 за № 6 розяснив, що за загальним правилом особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, строк позовної давності на вимоги про проведення перебудови самочинно збудованого чи такого, що будується, житлового будинку, прибудови до нього, будівлі, споруди чи іншого нерухомого майна, а також про знесення таких об'єктів не вважається пропущеним незалежно від тривалості часу, який минув після закінчення чи початку будівництва.

Тому, враховуючи, що відповідачі не набули право на паркан, який збудований на частині земельної ділянки позивача , суд вважає, що заява відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про застосування позовної давності не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що позивачем було сплачено за подачу позову до суду судовий збір в сумі 243 гривні 60 коп., за проведення земельно технічної експертизи 5926 гривень , то з відповідачів в рівних частинах підлягають стягненню з кожного на користь позивача судові витрати в сумі по 3084 гривні 80 коп.

Враховуючи, що судовий збір повинен сплачуватись з кожної позовної вимоги , а позивачем заявлено позов з двох позовних вимог немайнового характеру , то з відповідачів в звязку з частковим задоволенням вимоги про приведення земельної ділянки позивачки в стан, придатний для використання земельної ділянки за цільовим використанням підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі по 60 гривень 90 коп. ( 243,60 грн. /2 в звязку з частковим задоволенням позову та /2 так , як судовий збір стягується з двох відповідачів.)

На підставі викладеного, керуючись ст. 208 210 , 212 214 ЦПК України, суд,-

Вирішив :

Позов задовольнити частково.

Знести за рахунок ОСОБА_2, ОСОБА_3 самочинно збудований паркан на земельній ділянці кадастровий номер : 6822483700:01:001:0200 по вул..Партизанській, 25 в селі Камянка Кам'янець - Подільського району.

Зобовязати ОСОБА_2, ОСОБА_3 привести земельну ділянку кадастровий номер : 6822483700:01:001:0200 по вул..Партизанській, 25 в селі Камянка Кам'янець - Подільського району , в частині , яка розташована під самочинно збудованим парканом , привести в стан, придатний за цільовим використанням.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі по 3084 гривні 80 коп. з кожного відповідача.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі по 60 гривень 90 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду до апеляційного суду Хмельницької області через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд.

Рішення набирає законної сили в порядку , передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Бондар О.О