Рішення № 53421830, 09.11.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 456/5916/13 Головуючий у 1 інстанції: Сас С.С.

Провадження № 22-ц/783/7006/15 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

Категорія:19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Цяцяка Р.П.,

суддів Зверхановської Л.Д. і Шеремети Н.О.,

при секретарі Ясиновській Я.М.,

за участю ОСОБА_3 - представника позивача ОСОБА_4;

Місечка В.І. - представника ДП НАК «Надра України»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія», треті особи: Стрийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області, Управління Держземагентства, Приватне підприємство «Неллі», про визнання договору про відшкодування витрат недійсним, за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 жовтня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду із указаним позовом до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» (далі - ДП НАК «Надра України»), у якому просив суд визнати договір про відшкодування витрат, укладений 20 березня 2012 року між ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», від імені та в інтересах якого виступала Стрийська нафтогазорозвідувальна експедиція, та ОСОБА_4, недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що згідно договору купівлі-продажу від 18 вересня 2008 року НАК «Надра України» продала, а Товариство з обмеженою відповідальністю (далі -ТзОВ) «Квадрига-4» купило 63/100 частин будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. На підставі вказаного договору та у відповідності до ст. 120 ЗК України до ТзОВ «Квадрига-4» перейшло право власності на 63/100 частин вказаного нерухомого майна, а також право користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Згідно договору купівлі-продажу від 13 липня 2011 року ТзОВ «Квадрига-4» продало ОСОБА_4 вище зазначені 63/100 частин будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Позивач вказував, що 20 березня 2012 року між відповідачем HAK «Надра України», від імені та в інтересах якого виступала Стрийська нафтогазорозвідувальна експедиція, та ним було укладено договір про відшкодування витрат, відповідно до якого ОСОБА_4 зобов'язується щомісячно з 01 січня 2012 року відшкодовувати відповідачу витрати по сплаті земельного податку за користування земельною ділянкою в розмірі 2,42 га. Згідно з п.п 1.2. п. 1 цього договору відшкодування витрат по сплаті земельного податку здійснюється на підставі розрахунків виставлених відповідачем.

Зазначав, що йому стало відомо, що ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» не є власником та користувачем земельної ділянки площею 2,42 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Власником цієї земельної ділянки є громада м. Стрия в особі Стрийської міської ради, якій належить зазначена земельна ділянка на праві комунальної власності. При цьому, у відповідача відсутній державний акт на право постійного користування даною земельною ділянкою та договір оренди даної земельної ділянки, у зв'язку з чим просив визнати договір від 20 березня 2012 року про відшкодування витрат недійсним.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 жовтня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано договір про відшкодування витрат, укладений 20 березня 2012 року між ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», від імені та в інтересах якого виступала Стрийська нафтогазорозвідувальна експедиція, та ОСОБА_4, недійсним (т.1, а.с.103-105).

Дане рішення оскаржив відповідач - ДП НАК «Надра України».

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права (а.с.115-119).

Справа судами розглядалася неодноразово.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 вересня 2015 року було скасовано ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 02 березня 2015 року (якою рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 жовтня 2014 року було залишено без змін), а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 255-257).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони представника позивача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позову та з того, що відповідачем не доведено, що він є власником або користувачем земельної ділянки в розмірі 2,42 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 26 вересня 2002 року № 288 Стрийській нафтогазорозвідувальній експедиції в постійне користування було надано земельну ділянку площею 24 200 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для виробничих цілей.

Згідно договору купівлі-продажу від 18 вересня 2008 року НАК «Надра України» продала, а ТзОВ «Квадрига-4» купило 63/100 частин будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі договору купівлі-продажу від 18 вересня 2008 року та ст. 120 Земельного кодексу України до ТзОВ «Квадрига-4» перейшло право власності на 63/100 частин вказаного нерухомого майна, а також право користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване, в момент державної реєстрації цього правочину.

Згідно договору купівлі-продажу від 13 липня 2011 року ТзОВ «Квадрига-4» продало ОСОБА_4 63/100 часток будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1.

20 березня 2012 року між HAK «Надра України», від імені та в інтересах якого виступала Стрийська нафтогазорозвідувальна експедиція, та ОСОБА_4 було укладено договір про відшкодування витрат, відповідно до якого ОСОБА_4 зобов'язався щомісячно з 01 січня 2012 року відшкодовувати відповідачу витрати по сплаті земельного податку за користування земельною ділянкою в розмірі 2,42 га.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору (частина перша статті 638 ЦК України ).

Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зазначені положення узгоджуються з нормами частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України , відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положення ст. 203 ЦК України , зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Разом з тим, застосувавши як підставу для визнання договору про відшкодування витрат недійсним положення статей 203, 215 ЦК України, суд першої інстанції не вказав, яким саме вимогам закону, цей правочин не відповідає.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 26 вересня 2002 року № 288 відповідачеві надано в постійне користування, зокрема, земельну ділянку площею 24 200 кв. м для виробничих цілей (а.с. 39). До матеріалів справи додані також докази сплати відповідачем земельного податку (а.с.36-38), на відшкодування сум якого між сторонами і укладено спірний договір про відшкодування витрат.

За таких обставин посилання позивача на обставини відсутності у відповідача права користування земельною ділянкою та на те, що Стрийське НГРЕ ДП НАК «Надра України» не є платником податку, є безпідставними.

Враховуючи вище наведене, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п. 2, 309 ч.1 п.п. 1-4, 314 ч. 2, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія»задовольнити.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 жовтня 2014 рокускасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні його позовних вимог.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскарженим у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий:

Судді: