Рішення № 5342148, 24.09.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

24.09.2009Справа №2-11/4438-2009 За позовом Фізична особа підприємець ОСОБА_2, м. Євпаторія,

до відповідача Установа профспілок «Дитячий оздоровчий табір «Салют», м. Євпаторія,

про стягнення 99 957,63 грн.

Суддя С.С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача ОСОБА_3, представник, дов. у справі.

Від відповідачів Сімонова С.Г., представник, дов. від 03.09.09 р., Суббота В.Г., представник по дов. № 118/09 выд 26.08.2009 р.

Сутьспору:

СПД ОСОБА_2, м. Євпаторія, звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Установа профспілок «Дитячий оздоровчий табір «Салют», м. Євпаторія, про стягнення 99 957,63 грн. заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 66658,13 грн. основного боргу, в зв`язку з частковою оплатою відповідачем суми основного боргу, 10534,55 грн. індекс інфляції, 2159,75 грн. 3 % річних, 5496,36 грн. пені.

Відповідач у відзиві на позов основну суму боргу у розмірі 69658,13 визнав у повному обсязі, проти нарахування штрафних санкцій заперечував по мотивам викладеним у відзиві, основні з яких полягають на тому, що позивач не повідомляв відповідача про необхідність сплати заборгованості, на цієї підставі просить суд зменшити розмір штрафних санкцій. Також відповідачем заявлено клопотання про затвердження мирової угоди та розстрочення суми основного боргу в сумі 69658,13 грн.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 ГПК України, для надання сторонами додаткових документів і доказів у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

01.07.2008 р. Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, м. Євпаторія, (постачальник) та Установою профспілок «Дитячий оздоровчий табір «Салют», м. Євпаторія, (покупець) укладений договір постачання № 4.

Відповідно до п.1.1 договору продавець зобов`язується поставити товар, сільхозпродукти, кондитерські вироби, мясну продукцію, хлібобулочні вироби, молочнокислу продукцію, а покупець прийняти і оплатити товар згідно умовам наступного договору.

Згідно п.2.1 договору асортимент, кількість, ціна і строки поставки товару узгоджуються сторонами наперед.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що вартість поставленого товару складає орієнтовано 300 тис. грн. у рік.

Розрахунок покупця з продавцем проводиться в безрозрахунковій формі, згідно накладних і рахунків в продовж 3 днів з моменту отримання товару (п.3.2 договору).

Позивач, на виконання умов вищевказаного договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 69658,13 грн., що підтверджується накладними які є в матеріалах справи (а.с.19-39).

Однак відповідач, у порушення умов договору не виконав свої зобовязання перед позивачем, у звязку з чим, за відповідачем на день подачі позивачем позову, склалась заборгованість у розмірі 69658,13 грн. Після порушення провадження по справі відповідача частково сплатив заборгованість в сумі 3000,00 грн., таким чином заборгованість позивача складає 66 658,13 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Провадження по справі в частині стягнення 3 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу у сумі 66658,13 грн. визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до позовної заяви, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача також 17344,49 грн. пені за прострочення терміну оплати за неоплачений в строк товар, уточненням до позову від 24.09.2009 р. позивач зменшив розмір пені та просить стягнути 5496,36 грн.

Як було зазначено вище відповідач заявив клопотання про застосування строку позовної давності до вимог по стягненню пені.

Позовні вимоги по стягненню пені у розмірі 5496,36 грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч. 1 ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п.3, 4 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, в частині стягнення пені в сумі 5496,36 грн. суд за заявою відповідача застосовує строк позовної давності та відмовляє в задоволенні позовних вимог, в частині стягнення 11848,13 грн. пені суд припиняє провадження по справі на підставі п.4 ст. 80 ГПК України, в зв`язку з уточненням позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було нараховано відповідачу 2159,75 грн. 3% річних та 10249,66 грн. інфляційних втрат. Уточненням до позову відповідач зменьшив нарахування інфляції, та просить стягнути 10534,55 грн. інфляції, 2159,75 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги в частині стягнення 10534,55 грн. інфляції за період з 04.07.2008 р. по 30.06.2009 р. та 2159,75 грн. 3 % річних підлягають задоволенню, оскільки обґрунтовані та розраховані вірно.

В частині стягнення раніше заявлених 4753,30 грн. інфляційних провадження по справі припиняється, на підставі п.4 ст. 80 ГПК України, на підставі уточнення позивача.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Заявлене відповідачем клопотання про надання розстрочки по оплаті заборгованості задоволенню не підлягає оскільки позивач заперечував проти надання розстрочки оплати заборгованості, а також відповідачем не надано доказів відсутності інших доходів чи активів, за рахунок яких може бути здійснено погашення боргу.

Також, як було зазначено вище відповідачаем заявлялось клопотання про затвердження мирової угоди, яке також задоволенню не підлягає, оскільки не підписана позивачем та відповідно до ст.1 ст.78 ГПК України умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 24.09.2009 року.

Керуючись ст. ст. 49, п.1.1 ст. 80, п.4, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Установи профспілок «Дитячий оздоровчий табір «Салют», (97400, м. Євпаторія, вул. Маяковського, 10, ЄДРПОУ 20752914, п/р 26005133129001 у філії ВАТ «МКБ» КРД МФО 384685 ЗКПО 20702914) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (97400, м. Євпаторія, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 у АКІБ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005 ЗКПО НОМЕР_1) 66658,13 грн. основного боргу, 10534,55 грн. індекс інфляції, 2159,75 грн. 3 % річних, 97,21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 823,52 грн. державного мита.

3. В частині стягнення 5496,36 грн. пені відмовити.

4. В інший частині позову провадження по справі припинити.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПотопальський С.С.