Постанова № 53417248, 10.11.2015, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/13606/15-а

пр. № 2-а/759/342/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року Святошинський районний суд м.Києва в складі

головуючого Миколаєць І.Ю.

при секретарі Галицькій В.А.

за участі позивача ОСОБА_1

представника відповідача Сторчоуса О.В.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» Державного агентства лісових ресурсів України Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м.Києва з позовом, який ним був уточнений в ході судового розгляду, щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення від 18.08.2015 р. якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 102,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.85 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того просить суд зобов»язати відповідача повернути йому вилучене посвідчення мисливця та стягнути з відповідача понесені ним судові витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити. Позивач вважає, що дії відповідача є неправомірними, оскільки порушення, що йому інкримінують він не скоював. В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення п.2.4. Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України від 31.08.2010 р. № 262 , в.о. мисливствознавця Державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» ОСОБА_3, при складанні протоколу, зокрема вважає, що місце вчинення правопорушення зазначено не вірно. Позивач наполягає, що місцем, де був складений протокол, є ТОВ Мисливське господарство «Вільхівська дача» на полювання в межах якого у нього була картка на відстріл пернатої дичини. Також суду пояснив, що перед початком полювання йому було добре відомо про межі мисливського угіддя, дозвіл на полювання в якому він мав. Крім того позивач вказує на порушення, допущені при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які полягають у відсутності підпису свідка, не ознайомлення його зі своїми правами та у відсутності документа, який необхідно було скласти при вилученні у нього мисливського посвідчення, що передбачено додатком № 3 до вищезазначеної Інструкції .

Представник відповідача заперечує висунуті проти відповідача вимоги повністю. Відзначив, що мисливствознавець ОСОБА_3 діяв в межах своїх повноважень та у місці своїх повноважень - в межах ДП МГ «Золотоніське лісове господарство» яким є МГ «Коробівське». Відстань між угіддям, полювання в межах якого у позивача був дозвіл та угіддям, де був зупинений човен в якому знаходився в тому числі і позивач з розчохленою мисливською зброєю, склало близько 10 км. Заперечує факти вимагання ОСОБА_3 неправомірної вигоди та заперечує факт неповідомлення останнім прав позивачу та його товаришам.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення складеного 08.08.2015 р. в.о. мисливствознавця ДП «Золотоніське лісове господарство» ОСОБА_3, о 07.55 хв. ОСОБА_1 на території мисливського господарства «Коробівське» полював без відстрільної картки. Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч.1 ст.85 КУпАП. Постановою в.о. мисливствознавця ДП «Золотоніське лісове господарство» Державного агентства лісових ресурсів України ОСОБА_3 від 18.08.2015 р., ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді адміністративного штрафу у розмірі 102,00 грн.

Суд, зважаючи на обов»язок доказування відповідачем у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень, відповідно до норми ч.2 ст.71 КАС України, та зважаючи на встановлення вказаною нормою презумпції вини відповідача, вважає, що презумпція вини не є абсолютною, оскільки не звільняє суд від обов»язку ухвалити справедливе та правосудне рішення, встановивши обставини справи.

Суд також виходить з норми ст.252 КУпАП щодо оцінки доказів посадовою особою, яка оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином суд вважає, що вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в.о. мисливствознавця ДП «Золотоніське лісове господарство» ОСОБА_3, який є посадовою особою та виконує посадові інструкції, оцінивши докази, порушення правил полювання, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись нормою щодо порушення правил використання об»єктів тваринного світу та своєю правосвідомістю, встановив порушення ОСОБА_1 цих правил, склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс відповідну постанову.

Посилання позивача у судовому засіданні на те, що він не порушував правил полювання спростовується як матеріалами справи, так і поясненнями представника відповідача. Зокрема рапортом в.о. мисливствознавця ДП «Золотоніське лісове господарство» ОСОБА_3, фотоматеріалами з місця правопорушення, планом організації території МГ «Коробівське», протоколом про адміністративне правопорушення від 08.08.2015 р.

Позивач не зробив тих посилань на обставини, які б свідчили про відсутність у його діях порушень правил використання об»єктів тваринного світу та не довів, що протокол та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності було складено з порушенням діючих норм законодавства.

Що стосується відсутності підпису свідків у протоколі, необхідно зазначити, що згідно ч.2 ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення може бути підписаний свідками за наявності таких. Тобто у посадової особи відсутній обов»язок залучення до складання протоколу свідків. Що стосується відсутності документа за яким у позивача вилучалось посвідчення мисливця, слід зазначити, що як пояснив сам позивач, ним при підписанні протоколу про адміністративне правопорушення, у пустих графах були проставлені прочерки, зокрема і у пустій графі про вилученні документи та речі. Таким чином можна зробити висновок про те, що посвідчення мисливця у позивача не було вилучене.

Виходячи із вищенаведеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.252, 258, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 11, 17, 69, 71, 160, ч.2 ст.171-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» Державного агентства лісових ресурсів України Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства про скасування постанови про адміністративне правопорушення, відмовити.

Постанова є остаточною і не підлягає оскарженню.

Суддя: