Ухвала суду № 53408219, 29.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/8818/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Акціонерного товариства «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» в особі Представництва «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2013 року

у справі № 2а-4652/10/1770

за позовом Акціонерного товариства «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» в особі Представництва «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.»

до Державної податкової інспекції у м. Рівне

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року позов Акціонерного товариства «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» в особі Представництва «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» (далі - АТ «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.»; позивач) до Державної податкової інспекції у м. Рівне (далі - ДПІ у м. Рівне; відповідач) задоволено повністю. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення № 0001052342/0 від 13 квітня 2010 року, № 0001052342/1 від 30 квітня 2010 року, № 0001052342/2 від 15 липня 2010 року, № 0001052342/3 від 21 вересня 2010 року, № 0001062342/0 від 13 квітня 2010 року, № 0001062342/1 від 30 квітня 2010 року, № 0001062342/2 від 15 липня 2010 року, № 0001062342/3 від 21 вересня 2010 року. Присуджено на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2013 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Рівне задоволено. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року скасовано та прийнято нову - про відмову в задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2013 року та залишення в силі постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Представництва «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) при проведенні взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія+» за період з 2007 року по 2009 рік включно, за результатами якої складено акт № 383/23-400/34638347 від 31 березня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001052342/0 від 13 квітня 2010 року, яким представництву визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 43 125,00 грн. (28 750,00 грн. - основний платіж, 14 375,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та податкове повідомлення-рішення № 0001062342/0 від 13 квітня 2010 року, яким представництву визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 34 500,00 грн. (23 000,00 грн. - основний платіж, 11 500,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За наслідками адміністративного оскарження, скарги Представництва «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» залишено без задоволення, а також прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001052342/1 від 30 квітня 2010 року, № 0001052342/2 від 15 липня 2010 року, № 0001052342/3 від 21 вересня 2010 року, № 0001062342/1 від 30 квітня 2010 року, № 0001062342/2 від 15 липня 2010 року, № 0001062342/3 від 21 вересня 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення представництвом пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР), підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні послуг з нанесення тимчасової дорожньої розмітки на автодорозі Київ - Чоп у ТОВ «Будіндустрія+» за нікчемним правочином.

Такий висновок податковим органом зроблено з огляду на відсутність у контрагента Представництва «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» трудових ресурсів, виробничих потужностей та основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності, а також пояснення директора ТОВ «Будіндустрія+» ОСОБА_4, надані в рамках досудового слідства в кримінальній справі, порушеній за фактом фіктивного підприємництва контрагента представництва (за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України), щодо його непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваного ним товариства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем реального характеру розглядуваних господарських операцій.

Колегія суддів із вказаними доводами погодитись не може, виходячи з таких підстав.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас певні недоліки первинних документів, зокрема, їх підписання невстановленою особою, є свідченням недобросовісності постачальника та, у разі підтвердження дійсного виконання відповідної операції, не можуть слугувати підставою для притягнення платника податків-покупця до відповідальності.

В даній ситуації судом першої інстанції з'ясовано, що реальний характер господарських операцій з придбання представництвом послуг з нанесення дорожньої розмітки на автодорозі Київ - Чоп у ТОВ «Будіндустрія+» підтверджується відповідними рахунками-фактурами, актами прийому виконаних робіт і наданих послуг, податковими накладними, платіжними дорученнями, фотоматеріалами.

Податковим органом, крім того, не заперечується, що понесені Представництвом «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» витрати безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю, а розглядувані операції здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект.

При цьому, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції цілком обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Будіндустрія+», як на підставу для відмови в задоволенні позову, позаяк сам собою факт порушення кримінальної справи та матеріали досудового слідства не можуть слугувати належним доказом фіктивності вчинених операцій до часу їх закріплення належним процесуальним шляхом.

Водночас контролюючим органом на підтвердження своєї правової позиції вироку в указаній кримінальній справі не подано.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову Рівненського окружного адміністративного суду, яка є законною та обґрунтованою.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» в особі Представництва «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» задовольнити.

Скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2013 року, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Цвіркун Ю.І.