Ухвала суду № 53406896, 11.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2073/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 листопада 2015 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Кучкарової Я.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''КОТЛАС'' до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання електроної звітності,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ''КОТЛАС'', звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Чернігові), в якому остаточно просить суд визнати протиправними дії ДПІ у м. Чернігові щодо неприйняття податкової накладної позивача № 4 від 26.05.2015 для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних та податкову накладну № 4 від 26.05.2015 вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано Товариством з обмеженою відповідальністю ''КОТЛАС'' для реєстрації, а саме 10.06.2015 року. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправним неприйняття Державною податковою інспекцією у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області податкової накладної № 4 від 26.05.2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю ''КОТЛАС'' для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Податкову накладну № 4 від 26.05.2015 року потрібно вважати зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано Товариством з обмеженою відповідальністю ''КОТЛАС'' для реєстрації, а саме 10.06.2015 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що звернулись в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю ''КОТЛАС'' є юридичною особою, зареєстрованою 24.09.2010 року реєстраційною службою Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.07.2015 року (а.с. 93-95) та перебуває на обліку в ДПІ у м. Чернігові.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.06.2015 року позивачем подано до ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області договір № 090620151 про визнання електронних документів, якій відповідно до наявної у матеріалах справи копії квитанції № 2, реєстраційний номер 911860150 податковим органом «прийнято» (а. с. 53-55,57).

10.06.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю ''КОТЛАС'' направило відповідачу за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення у вигляді електронного файлу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкову накладну № 4 від 26.05.2015 року.

Однак, відповідно до квитанції № 1 від 10.06.2015 року, остання була не прийнята, оскільки виявлені помилки: ''Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку, затвердженої наказом ДФС України від 10.04.2008 № 233, а саме для платника ЄДРПОУ 37298946, код ДПІ 2526, не укладено Договір про визнання електронної звітності'' (а.с.116).

Позивач, посилаючись на протиправність таких дій контролюючого органу, звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, прийшов до висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог в повному обсязі, так як відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним рішення з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України серед інших обов'язків платників податків передбачено і обов'язок складати звітність, що стосується обчислення та сплати податків і зборів та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням та сплатою податків і зборів. При цьому, податкова звітність (в тому числі і податкові накладні) в Україні подається в електронному вигляді.

Вимоги до оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до Єдиного реєстру податкових накладних встановлені ст. 201 ПК України.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а)порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку (пункт 201.1 ст.201 ПК України).

Пункт 201.10 ст.201 ПК України передбачає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів(послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів(послуг) зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової/ накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних, квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Так, з матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що податкова накладна № 4 від 26.05.2015 року відповідає вимогам п.201.1 ст. 201 ПК України.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Відповідно до п. 7, 9 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому у встановленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до п. 200 1.3 ПКУ (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);

5) порушення вимог, встановлених п. 201.1 та/або п. 192.1 ПКУ.

При цьому, слід зазначити, що даний перелік є вичерпним, оскільки у п. 9 Порядку № 1246 не зазначено ''та інші передбачені законодавством підстави''.

Отже, податкові накладні підприємства не реєструються лише з вище зазначених підстав.

Таким чином, вказана відповідачем обставина - не укладено Договір про визнання електронної звітності - не є підставою для відмови у реєстрації податкових накладних.

Також, слід зазначити, що загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису регулюються Інструкцією.

Відповідно до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за № 320/15011(далі-Інструкція №233), визначено загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису.

Згідно з п.п 7.6 п. 7 Інструкції №233 якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Разом з тим, судом першої інстанції вірно встановлено з квитанції № 1 від 10.06.2015 року, наданої податковим органом позивачу про неприйняття податкової накладної № 4 від 26.05.2015 року, причиною неприйняття зазначено «Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДФС України від 10.04.2008 року № 233, а саме для платника ЄДРПОУ 37298946, код ДПІ 2526, не укладено Договір про визнання електронної звітності», що не передбачено нормами відповідних нормативно-правових актів України.

До того ж, як зазначено вище та встановлено судом першої інстанції, що 09.06.2015 року позивачем подано до ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області договір № 090620151 про визнання електронних документів, якій відповідно до наявної у матеріалах справи копії квитанції № 2, реєстраційний номер 911860150 податковим органом «прийнято» (а. с. 53-55,57).

Посилання представника відповідача на існування інших договорів про визнання електронних документів від 10.06.2015 року та 15.06.2015 року жодним чином не спростовують існування договору від 09.06.2015 року. При цьому, доказів, які б підтверджували факт розірвання вказаного договору на час подання позивачем податкової накладної № 4 від 26.05.2015 року, відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції.

П. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що за відсутності квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її було надіслано продавцем.

В свою чергу визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Отже, податкова накладна вважається зареєстроваою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним неприйняття ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області податкової накладної № 4 від 26.05.2015 року позивача для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних та податкову накладну № 4 від 26.05.2015 року потрібно вважати зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано позивачем для реєстрації, а саме 10.06.2015 року.

Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи, які були на час розгляду справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі носять формальний характер та не спростовують висновку суду першої інстанції. Натомість оскаржувана Постанова суду ухвалена у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 12 листопада 2015 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Межевич М.В.

Сорочко Є.О.