Ухвала суду № 53406889, 10.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13334/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

10 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - Позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кошкера І.А. від 22.06.2015 року (ВП№47549435).

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Апеляційну скаргу надіслано 14 вересня 2015 року до суду першої інстанції, адміністративна справа до суду апеляційної інстанції надійшла 29 вересня 2015 року.

Частиною 2 статті 186 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В матеріалах справи відсутні докази отримання Відповідачем копії оскаржуваної постанови суду в установленому законом порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року апеляційну скаргу Відповідача залишено без руху, у зв'язку з несплатою апелянтом судового збору.

Відповідачем усунуто недоліки зазначені у вищевказаній ухвалі суду.

З врахуванням наведеного, 16 жовтня 2015 року ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 27 жовтня 2015 року.

27 жовтня 2015 року під час апеляційного розгляду судом протокольною ухвалою продовжено строк розгляду справи на два тижні та зобов'язано сторін надати необхідні для вирішення справи документи та оголошено перерву на 10 листопада 2015 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, заперечення представника Позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавчий лист №809/4004/14, виданий 15 квітня 2015 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом на виконання постанови цього суду про поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області.

15 травня 2015 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кошкера І.А. відкрито виконавче провадження ВП №47549435 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.

Згідно супровідного листа від 18 травня №20-2-17/34 Відповідачем сторонам виконавчого провадження надіслано копію постанови про відкриття виконавчого провадження, боржнику до виконання, стягувачу до відома.

Позивачем, згідно штампу вхідної кореспонденції, копія вказаної постанови отримана 08 червня 2015 року.

10 червня 2015 року Позивач надіслав Відповідачу заяву №40-702-11/5061 про зупинення виконавчого провадження, посилаючись на існування об'єктивних підстав, які унеможливлюють негайне виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду щодо поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області.

Вказане клопотання про зупинення виконавчого провадження по суті Відповідачем не розглянуто та будь-яку відповідь щодо порушеного питання Позивачем не отримано.

22 червня 2015 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкером І.А. за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі, на Позивача накладено штраф у розмірі 680,00 грн.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, передбачено Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Згідно ст.1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 2 Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Відповідно ст.5 Закону вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.

Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно ст.25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Приписами статті 32 Закону визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ст.36 Закону за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Положеннями статей 38, 39 Закону передбачено, що виконавче провадження може бути зупинено: 1) у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання; 2) прохання боржника, який проводить строкову службу Збройних Сил України чи інших передбачених законом військових формувань, якщо рішення неможливо виконати без його участі; 3) у разі перебування боржника на лікуванні у стаціонарному лікувальному закладі, якщо рішення неможливо виконати без його участі; 4) у разі оголошення розшуку боржника - фізичної особи, транспортних засобів боржника або розшуку дитини; 5) за заявою стягувача у разі його перебування у відпустці за межами населеного пункту, де він проживає.

Державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1 - 17 частини першої статті 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини, а з підстави, передбаченої пунктом 18 частини першої статті 37 цього Закону, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.

Статтею 75 Закону передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно ст.89 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Так, з наявної в матеріалах справи заяви від 10.06.2015 року №40-702-11/5061 вбачається, що Позивач, як на причину необхідності зупинення виконавчого провадження посилається на те, що відповідно п.8 Положення про Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківської області, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 01.10.2014 року №224 Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківської області очолює начальник.

Начальник має заступників, яких призначає та звільняє з посади за погодженням з Віце-прем'єр-міністром - Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Голова Держархбудінспекції України.

Отже, існують обставини, за яких у Позивача відсутня, в рамках закону, можливість призначити ОСОБА_3 на посаду заступника начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області без вирішення питання щодо звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв»язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Позивачем надано державному виконавцю і до суду першої інстанції докази наявності поважних причин, що унеможливлюють виконання рішення суду без порушення норм чинного законодавства, зокрема процедури призначення заступника начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують вжиття Відповідачем заходів щодо врегулювання наведених Позивачем обставин та не вказані відомості щодо розгляду клопотання Позивача про зупинення виконавчого провадження.

Поряд з цим, 10.11.2015 року на виконання вимог протокольної ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 року Позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2015 року у справі №876/5976/15, яким постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2015 року у справі №809/4004/14 - скасовано; особі відмовлено в задоволенні позову до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді першого заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

Крім того, представником Відповідача до суду апеляційної інстанції надано постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.09.2015 року за виконавчим листом №809/4004/14, виданого 15.04.2015 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом; вказаною постановою скасовано оскаржувану постанову про накладення штрафу від 22.06.2015 року №47549435 у сумі 680,00 грн та постанову про накладення штрафу від 08.07.2015 року №47549435 у сумі 1360,00 грн.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кошкера І.А. від 22.06.2015 року (ВП№47549435).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Бужак Н.П.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 11 листопада 2015 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Бужак Н.П.