Постанова № 53406225, 09.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 361/4097/2015-а Головуючий у 1-й інстанції: Василишина В.О.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Губської Л.В.

суддів Ісаєнко Ю.А., Оксененка О.М.

при секретарі Агаркові Б.М.,

за участю: позивача ОСОБА_2

представника відповідача Сахнюк І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділу зони Чорнобильської АЕС ГУ МВС України в Київській області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу зони Чорнобильської АЕС ГУ МВС України в Київській області про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відділу зони Чорнобильської АЕС ГУ МВС України в Київській області, в якому просив (з урахуванням зміни позовних вимог) провести розрахунок його грошового забезпечення із включенням до цього розрахунку одноразової грошової винагороди за отриману гранично допустиму дозу радіації в розмірі - 660 карбованців; зобов'язати відділ зони Чорнобильської АЕС ГУ МВС України в Київській області надати йому довідку про перераховане грошове забезпечення із включенням до неї одноразової грошової винагороди в розмірі - 660 карбованців.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 вересня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала і просила її задовольнити, в той час, як позивач проти цього заперечував, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 є пенсіонером, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області та отримує пенсію як особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році першої категорії, також є інвалідом ІІ групи із захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Київською облдержадміністрацією 05 червня 1998 року і посвідченням серії НОМЕР_2, виданим 06 вересня 1995 року ФЕВ ГУ МВС України в Київській області (а.с.8а-8б).

Із довідки від 12 березня 2012 року за № 146, виданої відділом зони Чорнобильської АЕС ГУ МВС України в Київській області вбачається, що за роботу в населених пунктах зони відчуження Прип'ять з 26 квітня 1986 року по 30 квітня 1986 рік за місцем роботи у Прип'ятському МВВС на посаді інспектора ІТУ, ОСОБА_2 виплачена заробітна плата з урахуванням коефіцієнта 5 відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року за № 207-7 в сумі 186, 95 крб.

У маршрутному листі № 20/К -159 від 04 листопада 2010 року, виданому Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Київській області зазначено, що капітан міліції ОСОБА_2 під час участі в заходах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зонах відчуження з 26 квітня 1986 року по 30 квітня 1086 року отримав радіаційну дозу опромінення в57,70 бер.

На звернення позивача відділ зони Чорнобильської АЕС ГУ МВС України в Київській області надав 12 березня 2012 року довідку № 146 про його заробітну плату за роботу в населених пунктах зони відчуження Прип'ять за період з 26 квітня 1986 року по 30 квітня 1986 року й зазначив, що фактична заробітна плата в зоні відчуження, із якої визначається нарахування пенсії, складає 186, 95 крб.

20 березня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати йому довідку про заробітну плату, включивши в довідку одноразову грошову винагороду у розмірі 660 карбованців, проте, листом № 2392 від 05 травня 2015 року заявника повідомлено, що відповідно до розрахункового листа про нарахування грошового забезпечення за 1986 рік, який є первинним документом, відсутній запис про те, що він отримував разову грошову допомогу за отриману максимально допустиму дозу радіації, та вказано, що одноразова винагорода не враховується в заробіток, із якого обчислюється пенсія, тому підстави для видачі нової довідки відсутні.

Позивач вважає, що розрахунок його грошового утримання має бути здійснений з урахуванням коштів за отриману підвищену дозу радіоактивного опромінення, що стало підставою для його звернення до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно не включив у довідку про заробітну плату позивача на роботі в населених пунктах зони відчуження міста Прип'ять одноразову грошову винагороду в розмірі - 660 крб.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, Розпорядженням Ради міністрів СРСР «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» від 17 травня 1986 року № 964 рс (далі - Розпорядження № 964 рс) визначено, що у тих випадках, коли працівник отримує гранично допустиму дозу радіації і в зв'язку з цим не допускається для подальшої роботи в зазначених зонах небезпеки, йому виплачується одноразова винагорода у розмірі п'ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу), а особам офіцерського складу військових частин, офіцерського та начальницького складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - трьох місячних окладів грошового утримання за посадою та військовим чи спеціальним званням, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам молодшого начальницького і рядового складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - 500 крб., військовослужбовцям строкової служби і військовим будівельникам - 300 крб.

Положеннями абзацу 1 Розпорядження № 964 рс дозволено керівникам міністерств і відомств, що беруть участь у ліквідації аварії, за погодженням з головою урядової комісії здійснювати у виняткових випадках оплату праці працівників, зайнятих на зазначених роботах в III зоні небезпеки, в п'ятикратному розмірі в порівнянні з встановленими чинним законодавством нормами, в II зоні - в чотириразовому розмірі та в I зоні - у трикратному розмірі.

Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23 травня 1986 року № 1031-рс «Про оплату праці військовослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» вищезазначені норми оплати праці в зонах небезпеки поширені на осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ СРСР, які були задіяні на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Судом установлено, що позивач у період з 26 по 30 квітня 1986 року відносився до осіб офіцерського складу військових частин, офіцерського та начальницького складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ, виконував свої службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримав опромінення, що перевищує гранично допустиму межу (57,70 бер або 577 мілізіверт) та мав право на отримання одноразової винагороди у розмірі трьох місячних окладів грошового утримання за посадою та військовим чи спеціальним званням, тобто 660 крб.

Приписами пункту 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1993 року № 1006-р передбачено, що для соціального захисту колишніх співробітників апарату МВС - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до першої категорії, а також тих, які отримали в 1986-1987 роках дозу опромінення в 25 бер і більше, МВС дозволено перерахувати їх грошове утримання за період роботи в зоні відчуження із розрахунку посадових окладів і окладів за спеціальними званнями, що діяли в період роботи в зоні Чорнобильської АЕС, у кратних розмірах відповідно до зон небезпечності, де вони несли службу. Перерахунок провести в межах фонду заробітної плати МВС.

Відділом зони Чорнобильської АЕС ГУ МВС України в Київській області було здійснено розрахунок грошового утримання позивача із застосуванням коефіцієнта 5, що підтверджено Довідкою про заробітну плату (а.с.10).

Як наголошувалось вище, у період з 26 квітня 1986 року по 30 квітня 1986 року позивач мав право на отримання одноразової винагороди у розмірі 660 крб.

Відповідно до частини 1 статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210, в разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Тобто, розмір пенсії по інвалідності ставиться в залежність від заробітку, фактично отриманого особою у період її роботи в зоні відчуження.

Як вбачається з матеріалів справи та не є спірним, одноразова грошова винагорода не була включена до заробітної плати ОСОБА_2 та йому не виплачувалась.

З огляду на викладене, у відповідача не було законних підстав для проведення розрахунку грошового забезпечення із врахуванням грошової винагороди, яка позивачем не отримувалась, як і відсутні підстави для видачі нової довідки з врахуванням даної виплати.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідач довів суду, що діяв правомірно, в свою чергу, суд першої інстанції, зобов'язавши його видати вищенаведену довідку, порушив норми матеріального права, оскільки, статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, постанова суду підлягає скасуванню як така, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права та ухвалена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст.195,196,198,202,205,207,,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відділу зони Чорнобильської АЕС ГУ МВС України в Київській області - задовольнити.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 вересня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.