Ухвала суду № 53406201, 09.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 753/18727/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Колесник О.М. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А.,

ОксененкаО.М.,

при секретарі: Агаркові Б.М.,

за участю: представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 09 жовтня 2015 року про відмову у зміні способу та порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва про перерахунок основної та додаткової пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. звернулась до суду із поданням про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №753/13309/14, якою зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3, згідно вимог ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, розрахованої від встановленого ч.1, ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням ст.67 чинного Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 29.03.2014 року по 02.08.2014 року з урахуванням проведених виплат. З подання вбачається, що на виконанні у відділі ДВС знаходиться виконавчий лист № 753/13309/14, при цьому, боржник зазначає, що сплатити нараховану суму не має можливості, оскільки відповідно до ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державним казначейством, у зв»язку з чим, державний виконавець просив змінити спосіб виконання судового рішення, шляхом стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва на користь ОСОБА_3 коштів у сумі 24583,85 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 09 жовтня 2015 року в задоволенні подання державного виконавця відмовлено.

З таким рішенням не погодилась ОСОБА_3 і подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити подання державного виконавця.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З матеріалів справи, вбачається, що постановою Дарницького районного суду м. Києва від 02.04.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 року, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м, Києва провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 згідно вимог ст.50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, розрахованої від встановленого ч.1, ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням ст.67 чинного закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 29.03.2014 року по 02.08.2014 року з урахуванням проведених виплат.

За приписами пункту другого частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).

Аналіз резолютивної частини постанови Дарницького районного суду м. Києва від 02 квітня 2015 року та аналіз наведених процесуальних норм дають підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що фактично заявник просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови, в той час, як повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки суди апеляційної та касаційної інстанцій.

Колегія суддів не приймає доводи представника апелянта у судовому засіданні щодо належності вирішення спірного питання судом апеляційної інстанції, оскільки змінити судове рішення по суті суд вищої інстанції може лише під час розгляду апеляційної або касаційної скарги на таке рішення.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні подання про зміну способу виконання рішення, вірно звернув увагу та врахував відмінності між позовною вимогою, як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, від способу виконання судового рішення, як одного з його заходів.

Крім того, частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його виконання є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

Аналіз оскаржуваної ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 09 жовтня 2015 року свідчить про те, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зміна способу виконання постанови суду, фактично є зміною її суті, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції під час перегляду такої постанови в апеляційному чи касаційному провадженні.

Вирішення ж питання про стягнення коштів як заборгованості невиплаченої допомоги, яка нарахована у разі виконання рішення адміністративного суду, відноситься до юрисдикції цивільних судів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.11.2014 р. (справа за позовом особи до управління Пенсійного фонду України у Звенигородському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності).

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Колегія суддів притримується такої ж позиції, як Верховний Суд України у вищенаведеній справі, і погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення подання про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.41,195, 196, 199, 200, 206, 212, 254, 263, Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 09 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 11 листопада 2015 року.

Головуючий суддя: Л.В.Губська

Судді: Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

.

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.