Ухвала суду № 53406088, 11.11.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року справа № 805/3272/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., при секретарі Куленко О.Д., з участю представника позивача - Романченко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року по справі № 805/3272/15-а (головуючий у І інстанції Кошкош О.О.) за позовом Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за податковим боргом,-

ВСТАНОВИВ:

Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - позивач, управління) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - відповідач, підприємство) про стягнення заборгованості за податковим боргом.

Постановою суду першої інстанції від 28 вересня 2015 року позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто за рахунок активів платника податків з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3: заборгованість зі збору за спеціальне використання води у розмірі 276 грн. 55 коп. на користь місцевого бюджету м. Артемівська; заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 7364 грн. 57 коп. на користь державного бюджету м. Артемівська; заборгованість з орендної плати фізичних осіб у розмірі 4759 грн. 05 коп. на користь місцевого бюджету м. Артемівська.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для стягнення заборгованості за податковим боргом.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача висловив згоду з висновками суду першої інстанції та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідач у судове засідання не з'явився, у письмовій заяві підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, доводи представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 перебуває на податковому обліку в Артемівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

Відповідачем до контролюючого органу подані податкові декларації збору за спеціальне використання води за І квартал 2014 року, ІІ квартал 2014 року, ІІІ квартал 2014 року, ІV квартал 2014 року, І квартал 2015 року із самостійно визначеними податковими зобов'язаннями у розмірі 83,25 грн., 55,64 грн., 55,64 грн., 69,55 грн., 76,51 грн. відповідно.

Відповідачем узгоджене податкове зобовязання зі збору за спеціальне використання води сплачено лише частково у сумі 80,16 грн.

При цьому, згідно п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що розмір пені складає 16,12 грн. Таким чином, податковий борг зі збору за спеціальне використання води, з урахуванням часткової слати складає 276,55 грн.

Відповідно до п.255.1 ст. 255 Податкового кодексу України, платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Згідно ст. 257 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для рентної плати є календарний квартал. Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати. Платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки. Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Також, судами встановлено, що відповідачем до контролюючого органу подані податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року, квітень 2015 року, травень 2015 року із самостійно визначеними податковими зобов'язаннями у розмірі 4457 грн., 2106 грн., 2134 грн. відповідно.

Відповідачем узгоджене податкове зобовязання по податку на додану вартість повністю не сплачене (сплачено частково за березень 2015 року у сумі 1539,04 грн.), внаслідок чого виникла пеня у розмірі 206,61 грн. Таким чином, податковий борг з податку на додану вартість, з урахуванням часткової слати, складає 7364,57 грн.

Відповідно до ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобовязання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

20 лютого 2014 року ОСОБА_3 подана податкова декларація з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік відповідно до якої відповідач щомісячно зобов'язаний сплачувати по 929,59 грн., а у грудні 929,55 грн. нарахованої орендної плати за землі.

Водночас, узгоджена сума податкового зобовязання за січень-березень 2014 року добровільно відповідачем не сплачена, в результаті чого заборгованість за вказаний період, з урахуванням часткової сплати у розмірі 830,73 грн., складає 1958,04 грн.

Крім того, оскільки платник податків несвоєчасно сплачував податкові зобовязання, у відповідності до п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня, яка обліковується згідно витягу з облікової картки в розмірі 17,07 грн.

10 квітня 2014 року на підставі акту перевірки № 178/1703/НОМЕР_1 від 27.03.2014 за порушення граничного строку сплати грошового зобовязання з орендної плати з фізичних осіб винесені податкові повідомлення-рішення № 0004981703 та № 0004971703 на суму 1357,00 грн. та 1426,94 грн. відповідно, які отримано відповідачем 13.04.2014, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Податкові повідомлення-рішення а ні в судовому, а ні в адміністративному порядку не оскаржені.

За таких обставин податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 4759,05 грн. складається з податкового зобовязання за січень-березень 2014 року, згідно поданої декларації 1958,04 грн., пені 17,07 грн., штрафних санкцій, згідно податкових повідомлень-рішень № 0004981703 та № 0004971703 від 10.04.2014 року 2783,94 грн.

Відповідно до п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Як передбачено п. 287.3 ст. 287 цього Кодексу, податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 Кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки, визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобовязання: з податку на додану вартість, зі збору за спеціальне використання води, з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкову вимогу.

Позивачем на адресу відповідача була направлена податкова вимога № 104-15 від 28.01.2014 року та отримана відповідачем 28.01.2014 року. Зазначена вимога відповідачем не оскаржувалася.

Таким чином, заходи, прийняті контролюючим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли, внаслідок чого загальна сума боргу з податку на додану вартість складає 7364,57 грн.; зі збору за спеціальне використання води 276,55 грн.; з орендної плати за земельні ділянки - 4759,05 грн., що складається з податкового зобовязання за січень-березень 2014 року згідно поданої декларації 1958,04 грн., пені 17,07 грн., штрафних санкцій згідно податкових повідомлень-рішень № 0004981703 та № 0004971703 від 10.04.2014 року 2783,94 грн.

Пунктом 3 статті 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що органи, які контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів та інших доходів відповідно до законодавства.

Крім того, наявність заборгованості підтверджується зворотнім боком облікової картки.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення та постанови суду першої інстанції без змін відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 8, 9, 11, 24, 160, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року по справі № 805/3272/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року по справі № 805/3272/15-а за позовом Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за податковим боргом - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 12.11.2015 року.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді І.В. Сіваченко

О.О. Шишов