Ухвала суду № 53406050, 28.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2015 року

справа № П/811/3815/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

при секретарі: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року у справі №П/811/3815/14 за позовом Приватного акціонерного товариства «Креатив» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Креатив» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0001172202 від 24.07.2014 року, прийняте Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що господарські операції між ним та ПП «Терра» та СТОВ «Поліська Нива» мали реальний характер, підтверджені договорами, податковими, видатковими та товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями та іншими первинними документами, а відтак вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. Апелянт зазначає, що судом не прийняті до уваги в якості доказів неможливості здійснення контрагентами позивача діяльності з постачання товарів/надання послуг акти контролюючих органів за місцем реєстрації контрагентів позивача про неможливість проведення зустрічних звірок.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржену постанову та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, в період з 07.07.2014 року по 09.07.2014 року відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Креатив» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами ПП «Терра» та СТОВ «Поліська Нива» за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року, за результатами якої 10.07.2014 року складено акт №134/11-23-22-02/31146251 (т.1 а.с.9-52). Згідно висновків акту, перевіркою встановлено порушення ПрАТ «Креатив» п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в тому числі за березень 2014 року - 8910013,00 грн., за квітень 2014 року - 1708079,00 грн. На підставі акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 24.07.2014 року №0001172202 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 15927138 грн., з них 10618092 грн. основного платежем, 5309046 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). (т.1 а.с.53).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено факту відсутності реального характеру господарських операцій позивача з контрагентами, а відтак спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що перевірка висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства має відбуватись шляхом встановлення обставин реальності здійснення господарських операцій через дослідження наявних належних та допустимих доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Поліська Нива» (Продавець) укладено договори на поставку насіння соняшнику, урожаю 2013 року та соняшникової нерафінованої олії, а саме: №С13-1906 від 11.03.2014 року (т.1.а.с.70-71), №С13-1739 від 04.03.2014 року (т.1,а.с.76-77), №С-13-1687 від 27.02.2014 року (т.1,а.с.94-95), №С13-1699 від 28.02.2014 року (т.1.а.с.133-134), №С13-1705 від 28.02.2014 року (т.1,а.с.162-163), №МТ14-46 від 20.02.2014 року (т.1,а.с.216), №МТ14-49 від 27.02.2014 року (т.1,а.с.235), №МТ14-48 від 25.02.2014 року (т.2,а.с.14), №МТ14-51 від 03.03.2014 року (т.2.а.с.26), №МТ14-56 від 06.03.2014 року (т.2,а.с.46), №МТ14-57 від 07.03.2014 року (т.2,а.с.76), №МТ14-61 від 11.03.2014 року (т.2,а.с.98), №МТ14-66 від 12.03.2014 року (т.2,а.с.114), №МТ14-77 від 17.03.2014 року (т.2,а.с.149), №МТ14-78 від 17.03.2014 року (т.2,а.с.180). На підтвердження реальності проведених господарських операцій позивачем було надано копії первинних документів: накладні (т.1, а.с.72,78-81, 96-99, 137, 164-169, 217, 222, 225, 227, 229, 239, т.2, а.с.1, 4, 6, 16, 18, 27, 29, 31, 33, 38, 40, 47, 49, 51, 57, 59, 66, 68, 77, 81, 83, 85, 88, 90, 99, 116, 118, 128, 135, 138, 140, 142, 151, 154, 157, 159, 162, 169, 181, 185, 191, 197, 202, 205, 213, 215, 222, 226, 231, 236, 244, 246, т.3, а.с.2, 4, 6, 8, 12, 20), податкові накладні (т.1,а.с.74, 89-92, 129-132, 136, 206-211, 238, т.2,а.с.44-45, 73-75, 96-97, 112-113, 147-148, 179-179, 194-195, 219-220, 239-241, 249-250, т.3,а.с.17, 22), платіжні доручення (т.1,а.с.75, 93, 125-128, 135, 212-215, 234, 237, т.2,а.с.21, 43, 70-72, 94-95, 110-111, 145-146, 173-174, 193, 217-218, 238, 248, т.3,а.с.15-16, 23), товарно-транспортні накладні, (т.1, а.с.82-89, 100-124, 138-161, 170-205, 218-221, 223-224, 226, 228, 230-231, 240-241, 243-244, 246-247, 249, 250, т.2,а.с.2-5, 7-13, 17, 19-20, 28, 30, 32, 34-37, 39-42, 48,50, 52-56, 58-65, 67, 69, 78-80, 82,84, 86-87, 89, 91-93, 100-109, 117, 119-134, 136-139, 141, 143-144, 152-153, 155-156, 158, 160-161, 163-168, 170-172, 182-184, 186-190, 192, 198-212, 214, 216, 223-225, 227-230, 232-235, 237, т.3,а.с.3, 5, 7, 9-11, 13-14, 21).

Також, між ПрАТ «Креатив» (покупець) та ПП «Терра» (Постачальник) укладено договори на поставку соняшникової нерафінованої олії, а саме: №МТ14-62 від 07.03.2014 року (т.3,а.с.24), №Мт14-67 від 13.03.2014 року (т.3,а.с.35), №МТ14-68 від 14.03.2014 року (т.3,а.с.60), №МТ14-74 від 14.03.2014 року (т.3,а.с.71-72), №МТ14-80 від 17.03.2014 року (т.3,а.с.94), №МТ14-81 від 17.03.2014 року (т.3,а.с.99-100), №МТ14-82 від 18.03.2014 року (т.3,а.с.146-147), №МТ14-93 від 20.03.2014 року (т.3,а.с.185). На підтвердження реальності проведених господарських операцій позивачем було надано копії первинних документів: видаткові накладні (т.3, а.с.25, 27, 29, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 63, 75, 77, 79, 81, 95, 101, 103, 105, 107, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 128, 130, 132, 148, 154, 156, 158, 160, 163, 165, 167, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 186, 188, 190, 192, 195, 197, 199, 201, 203, 205, 207, 209, 211, 213, 215), податкові накладні (т.3,а.с.32-34,58-59,66-69,84-93,98,136-145,183-184,218-235), платіжні доручення (т.3, а.с.31, 56-57, 65, 83, 83, 97, 134-135, 181-182, 217), товарно-транспортні накладні, (т.3, а.с.26, 28, 30, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 62, 64, 69, 74, 76, 78, 80, 82, 96, 102, 104, 106, 108-109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127, 129, 131, 133, 149, 151, 153, 155, 157, 159, 161-162, 164, 166, 168, 170, 172, 174, 176, 178, 180, 187, 189, 191, 193-196, 198, 200, 202, 204, 206, 208, 210, 212, 214, 216).

Придбаний у вищезазначених контрагентів товар, ПрАТ «Креатив» використало для виробництва власної продукції (жирів, маргарину, фасованого масла, майонезу) та в подальшому реалізовано за договором поставки №14003 від 23.12.2013 року, укладеного з ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» (т.4, а.с.2-8) та договором поставки №3251 від 31.12.2013 року, укладеного з ДП «Староконстянтинівський молочний завод» (т.4, а.с.9-11).

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 ст. 3 вищезазначеного Закону встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Пунктом 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 , первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто, перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Враховуючи положення пункту 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Всі первинні документи, надані ПрАТ «Креатив» на перевірку, відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами за умовами договору.

Суд першої інстанції дослідив докази на підтвердження виконання умов договорів та дійшов, на думку колегії суддів, правильного висновку про правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних. Посилання відповідача на акти, складені іншими податковими органами щодо неможливості здійснення перевірки контрагентів, не є, беззаперечними доказами неможливості виконання укладених угод.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 р. по справі №П/811/3815/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко