Рішення № 53397407, 03.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого-судді Слюсар Т.А.

суддів: Волошиної В.М., Котули Л.Г.

при секретарі: Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 вересня 2015 року

в справі за позовом заступника прокурора міста Києва до Київської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради( Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконним і скасування пункту рішення Київської міської ради від 18 грудня 2008року №922/922, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу земельної ділянки, відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення в розпорядження Київської міської ради земельної ділянки.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Заступник прокурора м. Києва звернувся до суду з позовом, і з урахуванням уточнень до нього, просив визнати незаконним та скасувати пункт №900 додатку №1 до рішення Київської міської ради від 18 грудня 2008року №922/922, яким передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 (мікрорайон Жуляни) в Голосіївському районі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, визнання недійсним державного акту на право власності на вказану земельну ділянку, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу міської ради (Київської міської державної адміністрації) 22.12.2009 року за №07-7-05096, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.02.2010року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також просив відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення в розпорядження Київської міської ради земельної ділянки на АДРЕСА_1, вартістю 267000гривень.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 вересня 2015 року

у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі заступник прокурора м. Києва, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів, заслухавши представника прокуратури, який підтримав апеляційну скаргу, представника ОСОБА_2, який просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.

Рішення суду першої інстанції про відсутність правових підстав до задоволення заявленого по справі позову, колегія суддів визнає законними й обґрунтованими.

При цьому, колегія суддів виходить із наступного.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради від 18 грудня 2008р. за № 922/922 «Про передачу громадянам України земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах м. Києва відведено 975 громадянам земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, а також 315 громадянам надано земельні ділянки для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах м. Києва.

Встановлено, що пунктом 900 додатку № 1 до указаного рішення ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку, пл.0,1000 га по АДРЕСА_1 (мікрорайон Жуляни) в Голосіївському районі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на підставі якого ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку (а.с.210-220 т.2).

22 лютого 2010р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О.М.

Твердження апеляційної скарги про відсутність у справі доказів розроблення проекту землеустрою та неузгодження його з Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської адміністрації, того, що проект рішення не розроблявся та на розгляд міської ради не направлявся - колегія суддів визнає необґрунтованими, такими, що спростовуються долученими до справи доказами.

Так, матеріали справи свідчать, що земельній ділянці, виділеній власність ОСОБА_1, присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1.

Відповідно до долученої до справи відповіді № 51/17т-62 ні від 17 грудня 2013р., виданої слідчим відділом Головного управління Служби Безпеки України в м. Києві та Київській обл., під час проведення обшуку в ПП «ОСОБА_9» був вилучений оригінал проекту землеустрою та погодження проекту відведення земельної ділянки (рішення Київради № 922/922 від 18 грудня 2008р., відповідні протоколи стенограм засідань Київради), по АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 (а.с.218 т.2).

Факти, зазначені в довідці СБУ, узгоджуються з долученими до справи письмовими поясненнями директора ПП «ОСОБА_9», у з'язку з чим районний суд обґрунтовано визнав належним та допустимим доказом по справі. Так, з його змісту убачається, що приватне підприємство розробляло проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1, який містився у проекті землеустрою з кадастровим номером А 14 203 та яким передбачалася передача земельних ділянок за рахунок міських земель, переданих у власність не лише відповідачці, а й групі інших громадян.

До кадастрової справи було долучено технічне завдання, дані щодо ОСОБА_1, як особи, якій відводяться земельна ділянка, її копія паспорта, земельно-кадастрова інформація на земельну ділянку із зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки, графічні та текстові матеріали та резолюція заступника голови щодо розгляду заяви (а.с.240-242 т.2).

Погоджена документація була направлена до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації для підготовки проекту рішення Київради.

З долученої до справи копії протоколу №19 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури від 09 грудня 2008р. убачається, що на засіданні постійної комісії розглядалася кадастрова справа № 14 203 й членами комісії підтримано пропозицію, викладену в листі ОСОБА_5 від 08.12.2008р. та проект рішення «Про передачу громадянам України земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у мікрорайоні «Жуляни» ( а.с.15-19 т.3).

Відомості, відображені в стенограмі пленарного засідання Київської міської ради 2 сесії 6 скликання від 18 грудня 2008р. свідчать про те, що до порядку денного пленарного засідання Київської міської ради було включено питання щодо розгляду проекту рішення про передачу громадянам земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у мікрорайоні «Жуляни» (а.с.9,10 т.3).

Отже, обставини, встановлені районним судом під час розгляду справи, підтверджені даними, які містяться в матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні Управління Служби Безпеки України в Київській обл.

У листі Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 05.08.2009р. за № 05-360/21530 та Головного управління Держкомзему в м. Києві від 24.09.2009р. № 1266 вказано про ненадходження матеріалів щодо виділення відповідачці спірної земельної ділянки на погодження.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що відповідні матеріали були предметом дослідження та з'ясування під час засідання постійної комісії Київської міської ради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури від 09 грудня 2008р., а згідно стенограми пленарного засідання Київської міської ради від 18 грудня 2008р. питання щодо розгляду проекту землеустрою було внесено до порядку денного пленарного засідання. Їх наявність підтверджено й органом досудового розслідування.

Матеріали справи свідчать, що рішення Київської міської ради від 18 грудня 2008р. № 922/922 «Про передачу громадянам земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, а також 315 громадянам надано земельні ділянки для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах м. Києва було скасовано постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2011р., проте ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015р. постанову окружного суду скасовано, провадження у справі закрито ( а.с.33 -37 т.3).

Отже, рішення Київської міської ради від 18 грудня 2008р. № 922/922 в частині передачі ОСОБА_1 земельної ділянки є чинним, а тому підлягає до виконання.

За таких обставин, районний суд обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав і до скасування пункту 900 додатку №1 до рішення Київської міської ради від 18 грудня 2008р. № 922/922.

Враховуючи чинність рішення Київської міської ради, яким виділено земельну ділянку ОСОБА_1 у приватну власність, колегія суддів визнає правомірними висновки районного суду щодо відсутності підстав до визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку, площею 0,1000га,по АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м. Києва (мікрорайон Жуляни) кадастровий номер НОМЕР_1.

Згаданий акт зареєстровано в Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради та видано на ім'я ОСОБА_1 на підставі рішення Київської міської ради від 18.12.2008р. № 922/922 та відповідної технічної документації.

Отже, рішення Київради в частині затвердження містобудівного обґрунтування щодо внесення змін до містобудівної документації та затвердження проекту землеустрою щодо відведення, зокрема, ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд не скасовано, не визнано протиправним, незаконним чи недійсним.

Посиланням прокурора про необхідність визнання недійсним п.900 додатку № 1 до рішення Київради судом у рішення дана належна правова оцінка.

Способом захисту порушеного права ( ст.16 ЦК України) може бути визнання недійсним рішення органу влади чи місцевого самоврядування, а не пункт додатку до рішення, остільки сам по собі пункт не містить розпорядчого характеру, він не є нормативно-правовим актом.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Колегія суддів визнає необґрунтованими твердження апеляційної скарги про самоусунення суду від надання правової оцінки рішенню Київради від 18 грудня 2008р. за № 922/922, остільки, з урахуванням уточнень до позову, дійсність рішення органу влади у справі не оспорено, а згідно положень ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог.

З урахуванням викладеного, обґрунтовано районний суд виходив і з відсутності правових підстав до застосування положень ст.ст.203, 215, 216 ЦК України у частині вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.02.2010р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та повернення її до територіальної громади м. Києва.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.11.2011р. Рисовський проти України та Конституційним судом України визначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24 червня 2003 року самі по собі допущені органами влади порушення при передачі майна у власність особи не можуть бути безумовною підставою для повернення цього майна державі, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого набувача майна.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно положень ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Крім того, у відповідності до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Районний суд з достатньою повнотою з»ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального права й обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність правових підстав до задоволення позову.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів враховує зазначене, конкретні обставини справи, а також положення ч.2 ст.308 ЦПК України, відповідно до який не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та внесення у рішення районного суду змін, з огляду на таке.

Так, викладаючи мотиви прийнятого рішення, суд, всупереч положенням ст.11 ЦПК України, визнав доведеним відсутність у справі належних доказів, які б стверджували про порушення вимог чинного законодавства при розробленні проекту землеустрою щодо виділення земельних ділянок громадянам в мікрорайоні «Жуляни», в тому числі й ОСОБА_1

Між тим, судом під час розгляду справи встановлювалися фактичні обставини щодо правомірності набуття права власності на земельну ділянку лише ОСОБА_1, а не невизначеним колом осіб.

За таких обставин, з мотивувальної частини рішення суду необхідно виключити зазначені висновки.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу заступника прокурора м. Києва задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 вересня 2015 року змінити шляхом виключення з мотивувальної частини висновку про відсутність у справі належних доказів, які б стверджували про порушення вимог чинного законодавства при розробленні проекту землеустрою щодо виділення земельних ділянок громадянам в мікрорайоні «Жуляни».

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає чинності негайно, проте може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

Справа № 752/18900/15

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/14383/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Колдіна О.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.