Постанова № 53396983, 11.11.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.11.2015ю справа №908/4758/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю представників сторін: від позивача:Не зявився від відповідача:Не зявивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжяна рішення господарського судуЗапорізької області від28.09.2015 рокупо справі№ 908/4758/15 (суддя: Зінченко Н.Г.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Промислово-технологічна компанія», м. Запоріжжядо Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжяпростягнення 10 350,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Промислово-технологічна компанія», м. Запоріжжя (далі Позивач) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя (далі Відповідач) суми основного боргу у розмірі 10 350,00 грн. та судових витрат по справі у розмірі 1 827,00 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.09.2015 року у справі № 908/4758/15 позов було задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів, м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Промислово-технологічна компанія, м. Запоріжжя 10 350 грн. 00 коп. заборгованості, 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 28.09.2015 року у справі № 908/4758/15 скасувати та припинити провадження у справі.

Заявник апеляційної скарги вважає рішення господарського суду Запорізької області від 28.09.2015 року у справі № 908/4758/15 таким, що винесено з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник Позивача в судове засідання не з'явився, але 03.11.2015 року через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Промислово-технологічна компанія» надійшов відзив на апеляційну скаргу № 61-ю від 27.10.2015 року, в якому представник Позивача просить апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 28.09.2015 року у справі № 908/4758/15 без змін та провести розгляд справи без його участі.

Представник Відповідача в судове засідання не зявився, поважність причин неявки суду не повідомив.

Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України фіксацію судового процесу не було здійснено технічними засобами.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу

України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

01.07.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Промислово-технологічна компанія» та Публічним акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» був укладений договір поставки №614 (далі - Договір).

Оцінивши Договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1. договору позивач (постачальник) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а відповідач (покупець) прийняти та оплатити продукцію (ОСОБА_4), в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (Специфікації) та додаткових угодах до цього договору, які є невід'ємною частиною, а відповідач зобов'язується прийняти вказаний ОСОБА_4 та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

01.07.2014 року між позивачем та відповідачем була підписана специфікація додаток № 1 до договору (далі Додаток).

Відповідно до умов оплати, які зазначені у Специфікації, відповідач здійснює попередню оплату у розмірі 70% - на підставі оригіналу рахунку та письма передбаченого п. 4.1.8 дійсного договору, 20% - по факту готовності конструкцій, 10 % - по факту монтажу за умови виконання позивачем п. З.4., 4.1.3 - 4.1.5 цього договору та підписання видаткової накладної, акту монтажу.

На підставі договору та додатку №1 від 01.07.2014 року та видаткової накладної № ПК-0001041 від 10.09.2014 року поставив відповідачу ОСОБА_4 загальною вартістю 28 263,00 грн., та надав послуги з монтажу ОСОБА_4 загальною вартістю 6 237, 00 грн., що підтверджується підписаним з обох сторін актом здачі-прийняття робіт №ПК-0000003 від 30.01.2015 р.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 18.08.2014 року відповідачем на підставі рахунку № ПК-0000987 від 04.08.2014 року була здійсненна попередня оплата у розмірі 70% від вартості ОСОБА_4, а саме 24 150,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 18.08.2014 року.

Враховуючи зазначене, факт наявності заборгованості відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Промислово-технологічна компанія», за поставлений та змонтований товар за Договором поставки № 614 від 01.07.2014р. у розмірі 10 350,00 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Як вже зазначалось раніше, згідно додатку №1 до Договору № 614 від 01.07.2014 року покупець здійснює попередню оплату в розмірі 70% - на підставі оригіналу рахунку та письма передбаченого п. 4.1.8 дійсного договору, 20% - по факту готовності конструкцій, 10% - по факту монтажу за умови виконання Постачальником п. п. 3.4, 4.1.3 - 4.1.5 цього Договору та підписання видаткової накладної , акту монтажу.

Як підставою для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 28.09.2015 року у справі № 908/4758/15, апелянт посилається на те, що до суду першої інстанції, позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували факт надання Публічному акціонерному товариству «Запорізький завод феросплавів» акту монтажу. Отже позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми боргу за Договором поставки № 614 на суму 10 350,00 грн. не підлягають задоволенню у звязку з їх недоведеністю.

Відповідно до п. 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. № П-6 приймання продукції по кількості здійснюється за транспортними і супровідними документам (рахунком-фактурою, специфікацією, описом, пакувальними ярликами тощо) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідач не заперечує проти отримання від Позивача товару, однак відповідних актів, з яких вбачалося б про відсутність певних документів чи доказів наявності будь-яких заперечень під час отримання товару (зокрема відсутність акту монтажу), у відповідності до цієї Інструкції, не надано, що спростовує твердження Відповідача про не отримання від Позивача повного пакету документів відповідно умовам Договору та Додатку (Специфікації).

Згідно ч. 1 ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 Цивільного кодексу України).

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 Цивільного кодексу України, товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Матеріали справи не містять доказів відмови від продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання.

Тому висновок місцевого суду про те, що продукція за договором була поставлена позивачем у відповідності до умов Договору, на думку судової колегії є цілком обґрунтованим.

Крім того, 28.09.2015 року, під час розгляду справи № 908/4758/15 господарським судом Запорізької області, в судовому засіданні, представник відповідача визнав позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Промислово-технологічна компанія» в повному обсязі, проти позову не заперечував, що підтверджується матеріалами справи (протокол судового засідання від 28.09.2015 року (а.с.-50)). Проте, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 28.09.2015 року у справі № 908/4758/15, що свідчить про затягування судового процесу по справі № 908/4758/15 та ухилення від виконання грошового зобовязання за договором поставки № 614.

Проаналізувавши матеріали та обставини справи, посилаючись на вищевикладені норми, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає рішення господарського суду Запорізької області від 28.09.2015 року у справі № 908/4758/15 законним та обґрунтованим.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським судом допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України, як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 28.09.2015 року у справі № 908/4758/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3

Надруковано примірників:

1 позивачу;

1 відповідачу;

1 ГСЗО;

1 до справи;

1 ДАГС.