Постанова № 53396957, 10.11.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.11.2015 справа №905/296/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» м.Краматорськ на рішення господарського суду Донецької області від 01.09.2015р. у справі № 905/296/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м.Київ до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» м.Краматорськ стягнення 13 046 728,34 грн. ВСТАНОВИВ:Рішенням господарського суду Донецької області від 01.09.2015 року у справі № 905/296/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 13 046 728,34 грн., у тому числі 1 530 422,22 грн. 3% річних, 7 326 034,25грн. інфляційних витрат та 4 190 271,87 грн. пені, задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (84305, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, б.5, ЄДРПОУ 34657789, п/р26005301376944 у філії Донецького ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106) на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, Шевченківський район, вул.Богдана Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720, п/р26002301921 АТ «Ощадбанк», МФО 300465) 9 985 198,42 грн., у тому числі 1 265 881,68 грн. 3% річних, 4 573 545,41 грн. інфляційних витрат та 4 145 771,33 грн. пені, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 55 931,13 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарським судом Донецької області було встановлено, що у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах.

28.12.2012р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/2636-ТЕ-6, згідно з яким Продавець зобовязався передати у власність Покупцю у 2013р. природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобовязався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього правочину (п.1.1 договору).

Згідно з п.6.1 договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключного грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2013р., а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення. (п.11.1 договору).

Судом встановлено, що відповідно до актів приймання передачі природного газу, наявних в матеріалах справи, позивачем поставлено, а відповідачем отримано природний газ за період січень-червень, серпень-грудень 2013р. у загальному обсязі 61 670 тис.куб.м. на суму 80 738 364,00 грн.

В порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, грошове зобовязання Покупця перед Продавцем природного газу в загальній сумі 80 738 364,00 грн. виконано з порушенням строків, встановлених договором.

17.02.2014р та 12.08.2014 р,. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області, Департаментом фінансів Донецької облдержадміністрації, Управлінням Державної казначейської служби України у м.Краматорську Донецької області, Фінансовим управлінням Краматорської міської ради, Управлінням житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» укладено договір №234/30 та № №332/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п.2 ст.16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014рік»).

Суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що договір про організацію взаєморозрахунків №234/30 від 17.02.2014 р. в частині грошового зобовязання в сумі 9 768 346,02 грн., набув чинності та є таким, що породжує права та обовязки для сторін з 17.02.2014р. Договір про організацію взаєморозрахунків №332/30 від 12.08.2014 р. в частині грошового зобовязання в сумі 35 530 420,68 грн., набув чинності та є таким, що породжує права та обовязки для сторін з 12.08.2014р.

Господарський суд Донецької області оцінивши в сукупності обставини справи, норми матеріального права та приймаючи до уваги договір про організацію взаєморозрахунків №234/30 від 17.02.2014р., дійшов до висновку, що позивач та відповідач, підписавши даний договір, погодили новий порядок виконання грошового зобовязання, що виникло на підставі договору купівлі-продажу природного газу №13/2636-ТЕ-6 від 28.12.2012р., в сумі 9 768 346,02 грн. Виходячи з чого, суд вбачав наявними підстави для застосування відповідальності, встановленої положеннями ст.625 Цивільного кодексу України, за порушення визначених договором купівлі-продажу природного газу №13/2636-ТЕ-6 від 28.12.2012р., що є підставою заявлених позовних вимог в частині наявного боргу у сумі 9 768 346,02 грн. з першого дня прострочення по 16.02.2014р.

Аналогічного висновку суд дійшов щодо підписаного договору про організацію взаєморозрахунків №332/30 від 12.08.2014р., відповідно до якого позивач та відповідач, погодили новий порядок виконання іншої частини грошового зобовязання, що виникло на підставі договору купівлі-продажу природного газу №13/2636-ТЕ-6 від 28.12.2012р., в сумі 35 530 420,68 грн. що на підставі ст.625 Цивільного кодексу України є підставою заявлення позовних вимог, у звязку з простроченням оплати, в частині суми наявного боргу 35 530 420,68 грн. з першого дня прострочення по 11.08.2014р.

Господарський суд встановивши факт прострочення строку виконання грошового зобовязання до укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, здійснивши перерахунок 3% річних, інфляційних нарахувань та пені, дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (далі скорочено по тексту ТОВ «Краматорськтеплоенерго») звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 01.09.2015 року по справі № 905/296/15 та ухвалити нове рішення, яким відмовити Публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі скорочено по тексту - ПАТ«НАК «Нафтогаз України ») в задоволенні позовних вимог.

На думку апелянта, оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права.

Скаржник вважає, що укладання договорів про проведення взаєморозрахунків за рахунок субвенцій з державного бюджету, в силу вимог чинного законодавства, є диспозитивним правом його учасників, тому, уклавши договори № 234/30 від 17.02.2014 року та № 332/30 від 12.08.2015 року про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строки проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору № 13/2636/ТЕ-6 від 28.12.2012 р., тому відсутні підстави для застосування наслідків за порушення грошового зобовязання, що передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що підпунктом 2 пункту 12 вказаних договорів про організацію взаєморозрахунків сторони засвідчили, що з метою виконання договорів сторони зобовязуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договорів, а в п.17 засвідчили, що після виконання договорів, вони не мають одна до одної претензій стосовно предмета договору.

На виконання умов договору № 234/30 та №332/30 про організацію взаєморозрахунків відповідач сплатив суму заборгованості позивачу одразу після перерахування йому субвенції з державного бюджету.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду № 04-08/1032/15 від 10.11.2015 року, у звязку із перебуванням у відпустці визначеного за результатами автоматичного розподілу справи № 905/296/15 члена колегії суддів - судді Склярук О.І. та відсутності у складі постійно діючої колегії №1 першої судової палати інших суддів, керуючись ч. 5 ст.26 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п.п.10.1, 17 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду, затверджених рішенням загальних зборів суддів від 23.06.2015р., з метою забезпечення подальшого розгляду апеляційної скарги, замінено відсутню суддю Склярук О.І. на суддю судової колегії №3 першої судової палати- Сгару Е.В.

Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях апеляційної інстанції 27.10.2015 р. та 10.11.2015 року здійснено фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів програмно- апаратного комплексу «Документообіг спеціалізованих судів» та складено протокол.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними в ній доказами та не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України є обовязковим для виконання сторонами.

28.12.2012р. між НАК «Нафтогаз України» (Продавець) та ТОВ «Краматорськтеплоенерго» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/2636-ТЕ-6, згідно з яким Продавець зобовязався передати у власність Покупцю у 2013р. природний газ, ввезений на митну територію України НАК «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобовязався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього правочину (п.1.1 договору).

Згідно з п.6.1 договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключного грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2013р., а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення. (п.11.1 договору).

Відповідно до актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2013р., від 28.02.2013р., від 31.03.2013р., від 30.04.2013р., від 31.05.2013р., від 30.06.2013р., від 31.08.2013р., від 30.09.2013р., від 31.10.2013р., від 30.11.2013р., від 31.12.2013р., за період січень-червень, серпень-грудень 2013р., що підписані сторонами та скріплені печатками підприємств, позивачем поставлено, а відповідачем отримано природний газ на загальну суму 80 738 364,00 грн. (том 1 а.с.21-31).

17.02.2014р та 12.08.2014 р,. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області, Департаментом фінансів Донецької облдержадміністрації, Управлінням Державної казначейської служби України у м.Краматорську Донецької області, Фінансовим управлінням Краматорської міської ради, Управлінням житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» укладено договір №234/30 та № №332/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п.2 ст.16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014рік»).

17.02.2014р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області, Департаментом фінансів Донецької облдержадміністрації, Управлінням Державної казначейської служби України у м.Краматорську Донецької області, Фінансовим управлінням Краматорської міської ради, Управлінням житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» укладено договір №234/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п.2 ст.16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014рік»).

Пунктом 3 договору №234/30 від 17.02.2014р. визначено, що казначейство перераховує кошти, які надійшли до спеціального фонду державного бюджету від продажу облігацій внутрішньої державної позики згідно з п.2 ст.16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014р.» стороні першій у сумі 9 768 346,02 грн. на підставі рішення Мінфіну.

12.08.2014р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області, Департаментом фінансів Донецької облдержадміністрації, Управлінням Державної казначейської служби України у м.Краматорську Донецької області, Фінансовим управлінням Краматорської міської ради, Управлінням житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» укладено договір №332/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п.2 ст.16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014рік»).

За змістом п.3 договору №332/30 від 12.08.2014р. сумою означеного перерахування є 35 530 420,68грн..

Предметом наведених договорів є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п.24 ст.14 та п.2 ст.16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014р. №30 (п. 1 договору).

Відповідно до п.2 цих договорів, сторони погоджують перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами договору.

З метою виконання договору сторони зобов'язуються, зокрема, не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору (пп. 2 п.12 договорів); забезпечити проведення розрахунків відповідно до договору та з урахуванням укладених договорів на рахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання сторонами платіжних документів територіальні органи Казначейства своїм платіжним дорученням можуть самостійно перерахувати кошти в порядку, передбаченому договором;

В п.17 сторони засвідчують, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору (п.17 договорів).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в повному обсязі проведено оплату за природний газ отриманий у січні-червні, серпнігрудні 2013р. за договором купівлі-продажу природного газу №13/2636-ТЕ-6 від 28.12.2012р., що підтверджується наданою позивачем довідкою про операції по ТОВ «Краматорськтеплоенерго» з 01.01.2013 р. по 28.02.2014 р. (07.02.2013р. сплачено 5 000 000,00 грн., 18.02.2013р. 600 000,00 грн., 26.02.2013р. 3 520 506,27 грн., 28.02.2013р. 5 000 000,00 грн., 11.03.2013р. 1 000 000,00 грн., 19.03.2013р. 1 700 000,00грн., 27.03.2013р. 2 170 000,00 грн., 29.03.2013р. 4 167 634,80 грн., 17.05.2013р. 1 595 036,49 грн., 04.10.2013р. 300 000,00 грн., 29.10.2013р. 2 000 000,00грн., 23.12.2013р. 4 703 091,58 грн., 27.01.2014р. 3 683 328,16 грн., (том 1 а.с.33)), а також копіями платіжних доручень №2398 від 01.04.2014р. на суму 9 768 346,02 грн. (том 1 а.с.58) та №7377 від 21.10.2014р. на суму 35 530 420,68 грн. (том 1 а.с.64).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обовязок субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про теплопостачання" державна підтримка у сфері теплопостачання надається відповідно до обсягів коштів, передбачених законом про Державний бюджет України та місцевими бюджетами на відповідний рік, а також коштів на проведення науково-дослідних робіт з удосконалення систем теплопостачання та енергозбереження.

Пунктом 24 ст.14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» передбачено установити, що у 2014 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами частини третьої статті 15, частини третьої статті 29 і частини третьої статті 30 Бюджетного кодексу України, спрямовуються на реалізацію програм та заходів, визначених частиною четвертою статті 30 Бюджетного кодексу України, а кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 11, 12 і 13 цього Закону, спрямовуються відповідно на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (за рахунок джерел, визначених пунктами 14, 15, 16, 17 і 20 статті 11, пунктом 5 статті 12 та пунктом 10 статті 13 цього Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 №30 затверджено Порядок та умови надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Зазначений Порядок визначає механізм перерахування і надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (п.1 Порядку).

Згідно з п.4 цього Порядку, підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобовязанні під час здійснення розрахунків за придбану/реалізовану на оптовому ринку електричну енергію та відступлення прав вимоги щодо заборгованості за природний газ на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору. Кількість сторін зазначеного договору є необмеженою та визначається такою кількістю учасників розрахунків, виконання договору якими забезпечить погашення заборгованості та проведення розрахунків у повному обсязі.

Учасниками розрахунків можуть бути підприємства, установи, організації та інші суб'єкти господарювання незалежно від форми власності. Із суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу, та енергопостачальниками проводяться розрахунки з погашення кредиторської заборгованості за спожиті енергоносії (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій).

Уклавши договори про організацію взаєморозрахунків № 234/30 від 17.02.2015 р. та №332/30 від 12.08.2015 р., між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області, Департаментом фінансів Донецької облдержадміністрації, Управлінням Державної казначейської служби України у м.Краматорську Донецької області, Фінансовим управлінням Краматорської міської ради, Управлінням житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» сторони організували взаєморозрахунки із погашення заборгованості за природний газ за цим договором.

Вказані договори не тільки передбачали надання державою коштів на погашення заборгованості, але також змінювалися строки виконання боржником грошових зобовязань перед кредитором, які виникли на підставі договору № 13/2636-ТЕ-6 від 28.12.2012 року.

Так, за змістом підпункту 2 п. 12 укладених договорів № 234/30 від 17.02.2015 р. та №332/30 від 12.08.2015 р. про організацію взаєморозрахунків сторони зобовязалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Договори набули чинності і державою профінансовано погашення заборгованості у сумі 9 768 346,02 грн. відповідно до договору № 234/30 від 17.02.2015 р., та погашення заборгованості у сумі 35 530 420,68 грн. відповідно до договору №332/30 від 12.08.2015 р.

Договір не передбачав можливості існування між сторонами інших грошових зобовязань та підстав для інших грошових вимог.

В п.17 сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

Розрахунок за поставлений природний газ за договором № 13/2636-ТЕ-6 від 28.12.2012 року відбувся у порядку та строки, передбачені у договорах про організацію взаєморозрахунків № 234/30 від 17.02.2015 р. та №332/30 від 12.08.2015 р.

Враховуючи наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку,що підстави для застосування положень ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України та, відповідно, задоволення позовних вимог відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 25.03.2015 року у справі № 924/1265/13 (правовий висновок по справі № 3-23гс15).

Враховуючи наведене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» на рішення господарського суду Донецької області від 01.09.2015р. по справі № 905/296/15 підлягає задоволенню. Рішення господарського суду Донецької області від 01.09.2015р. по справі № 905/296/15 в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, сплата судового збору за подання апеляційної скарги покладається на заявника апеляційної скарги

Враховуючи наведене, керуючись ст.49, 99, 101, 102, п.2 ч.1 ст.103, п.1 ч.1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» м.Краматорськ на рішення господарського суду Донецької області від 01.09.2015р. по справі № 905/296/15 - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 01.09.2015р. по справі № 905/296/15 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (84305, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, б.5, ЄДРПОУ 34657789, п/р26005301376944 у філії Донецького ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106) на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, Шевченківський район, вул.Богдана Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720, п/р26002301921 АТ «Ощадбанк», МФО 300465) 9 985 198,42 грн., у тому числі 1 265 881,68 грн. 3% річних, 4 573 545,41 грн. інфляційних витрат та 4 145 771,33 грн. пені, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 55 931,13 грн.- скасувати.

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий: Т.Д. Геза

Судді: Н.О.Мартюхіна

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим:

1 позивачу

1 відповідачу

1 у справу

1ДАГС

1ГСДО