Постанова № 53394097, 11.11.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/9149/15-а

Провадження № 2-а/750/734/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2015 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

головуючого - судді Коверзнева В. О.,

за участю: секретаря судового засідання - Мачачі І. П., позивача, представника відповідача - Христенок Т. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії,

в с т а н о в и в:

07.09.2015 року позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача здійснити з 01.09.2014 року перерахунок та виплату пенсії, виходячи з грошового забезпечення з урахуванням окладу за військовим званням, посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за кваліфікаційний клас, надбавки за доступ до державної таємниці, надбавки за виконання особливо-важливих завдань, премії, а також матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та грошової винагороди за безперервну вислугу років, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В обґрунтування позову послався на безпідставне не включення відповідачем до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та грошової винагороди за безперервну вислугу років, що стало причиною зменшення її розміру та порушення його пенсійних прав.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав і наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача позов не визнала. Стверджує, що чинне пенсійне законодавство України не передбачає можливість включення до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється їх пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та грошової винагороди за безперервну вислугу років. Крім того, представник відповідача послалася на рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 року № 4-рп/2015 року, яким, на її думку, офіційно роз'яснено, що наведені вище виплати не повинні включатися до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія військовослужбовця.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач є підполковником запасу Збройних сил України. З 01.04.2014 року він отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі 71% грошового забезпечення, яку виплачує відповідач. Під час обчислення розміру пенсії позивача до складу грошового забезпечення не було включено матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 10683 грн 40 коп., матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 7203 грн 15 коп. та грошову винагороду за безперервну вислугу років у розмірі 2360 грн, з яких сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Це пов'язано з тим, що вказані види доплат не були зазначені в довідці, яку надав позивач під час призначення пенсії.

21.08.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про включення вказаних видів доплат до складу його грошового забезпечення та перерахунок розміру пенсії. До заяви позивач додав довідку від 19.08.2015 року, видану за останнім місцем служби, в якій до складу грошового забезпечення включено матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 10683 грн 40 коп., матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 7203 грн 15 коп. та грошову винагороду за безперервну вислугу років у розмірі 2360 грн. У довідці також зазначено, що з усіх вказаних в ній основних і додаткових видів грошового забезпечення сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Втім, у задоволенні цієї заяви було відмовлено, про що позивачу повідомлено листом від 03.09.2015 року (а. с. 8-12, 21).

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Системний аналіз наведених вище норм законів дає суду підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та грошова винагорода за безперервну вислугу років, які виплачувалися позивачу, і з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з якого обчислюється пенсія.

Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, сформульованою в постанові від 10.03.2015 року (справа № 21-70а15), яка, в силу положень частини першої статті 2442 КАС України, є обов'язковою для застосування усіма суб'єктами владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, в тому числі й для відповідача, при цьому повинна враховуватися іншими судами загальної юрисдикції.

Зазначена правова позиція Верховного Суду України не суперечить рішенню Конституційного Суду України від 13.05.2015 року № 4-рп/2015, яким здійснено офіційне тлумачення частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки цим рішенням визначено лише виключний перелік виплат, що належать до додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), що повинні враховуватися при перерахунку пенсії військовослужбовцям, проте не визначено конкретні види вказаних виплат.

Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

За таких обставин, заявлений позов є таким, що ґрунтується на законі, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 94, 158 -163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 починаючи з 01.09.2014 року пенсії, виходячи з 71% його грошового забезпечення з урахуванням окладу за військовим званням, посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за кваліфікаційний клас, надбавки за доступ до державної таємниці, надбавки за виконання особливо-важливих завдань, премії, а також матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та грошової винагороди за безперервну вислугу років, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_2 487 грн 20 коп. у відшкодування судових витрат, за рахунок відповідних бюджетних асигнувань.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення в порядку, встановленому статтею 186 КАС України.

Суддя В. О. Коверзнев