Ухвала суду № 53391776, 02.07.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/931/15

Номер справи місцевого суду: 523/9963/15-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Копіца О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2015 року м. Одеса

Апеляційний суду Одеської області у складі:

головуючого судді Копіци О.В.,

суддів Джулая О.Б. та Толкаченко О.О.,

секретаря судового засідання Железнова В.В..,

за участю прокурора Макосія Ю.Д.,

потерпілої ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Суворовського райсуду м. Одеси від 27.06.2015 р., якою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України в рамках кримінального провадження № 12015160490003383 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою;

встановив:

Зазначеною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ Суворовського РВ ОСОБА_5, погоджене прокурором прокуратури Суворовського району м. Одеси ОСОБА_6, про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ОСІ УДПтСУ в Одеській області строком на 60 днів до 19 год. 25.08.2015 р.

Слідчий суддя, мотивуючи своє рішення зазначив, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, є непрацевлаштованою особою, що обумовлює потребу у пошуку джерел для матеріального існування; отримані дані про втечу як самого підозрюваного, так і невстановлених слідством інших співучасників злочину з місця вчинення крадіжки та частково визнавальні показання ОСОБА_4 обґрунтовують існування ризику можливого його ухилення від органу досудового розслідування; показання свідка ОСОБА_7 під час одночасного допиту в частині активного перешкоджання ОСОБА_4 затриманню свідчать про наявні у підозрюваного наміри перешкоджати провадженню,а запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів, неможливо.

Окрім того, з урахуванням особи підозрюваного та обставин інкримінованого йому злочину, а також те, що предметом злочину стали гроші та майно, слідчий суддя, як виключення, визначив розмір застави, що перевищує межи, передбачені п.2 ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 243 600 грн.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 зазначив, що ухвала слідчого судді є незаконною, винесеною з порушенням норм кримінального процесуального закону та підлягає скасуванню, обґрунтовуючи свої доводи наступними обставинами:

1) органами досудового розслідування дії ОСОБА_4 необґрунтовано кваліфіковані за ч. 4 ст.185 КК України, оскільки відсутні фактичні дані про викрадення коштів та золотих виробів, в тому числі, що відсутній протокол огляду місця події, у якому повинно бути зазначено місце, де знаходились золоті виробі та кошти, якщо їх дійсно викрали, сліди проникнення в будинок, сліди знаходження предметів, які викрадені, якщо таке мало місце, опис місця, де перебували гроші та золоті вироби та інше;

2) висновок слідчого судді не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки:

- суд 1-ої інстанції обґрунтував застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою саме тим, що вчинений тяжкий злочин, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від пяти до восьми років, проте, оскільки не доведено факт викрадення золотих виробів та грошових коштів, то був тільки замах на злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України;

- суд обґрунтував ухвалу суду доказами, що є недопустимими, оскільки ОСОБА_4 був затриманий 26 червня 2015 р. о 10 год. 30 хв., у разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після 24 годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню, тому апелянт вважає, що всі докази, які надані стороною обвинувачення для застосування запобіжного заходу ОСОБА_4, є недопустимими, оскільки отримані з порушенням прав ОСОБА_4.

3) слідчий суддя не переконався в достовірності та обґрунтованості наданих прокурором та слідчим документів разом з клопотанням про застосування запобіжного заходу, не перевірив документів, що свідчать про наявність ризиків, тому ухвалив незаконну ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4;

4) слідчий суддя визначив розмір застави виходячи з заявленого потерпілою, а не встановленого досудовим розслідуванням та судом, розміру матеріальної шкоди та не прийняв до уваги можливість застосування до ОСОБА_4 більш мяких запобіжних заходів у звязку з тим, що він знаходиться у цивільному шлюбі з ОСОБА_8, яка у даний час вагітна; має постійне місце проживання; позитивно характеризується за місцем проживання; суд не врахував його майновий стан; відсутність судимості; вік ОСОБА_4, визнання ним вини.

З огляду на викладене вище, захисник просив дослідити докази, які були надані ним в суді 1-ої інстанції, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляційної скарги, прокурора та потерпілу, які заперечували проти її задоволення, вивчивши матеріали провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, з а який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Доводи захисника про те, що в даний час слідчим не надано доказів обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого саме ч. 4 ст. 185 КК України, апеляційний суд вважає такими, що заслуговують на увагу. Так, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а саме таємному викрадені чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з проникнення у житло та інше сховище, про що свідчать показання в суді потерпілої ОСОБА_2, протокол допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_9 (а.п.21); протокол допиту свідка ОСОБА_10 (а.п.6), протокол одночасного допиту підозрюваного та свідка ОСОБА_10 (а.п. 15). Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував свого наміру вчинити крадіжку із будинку потерпілої.

Щодо доводів захисника про недопустимість зазначених доказів, апеляційний суд наголошує, що на даній стадії провадження, лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність вказаних вище ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу та не може давати оцінку допустимості доказів, оскільки триває досудове розслідування, а відповідно до ст.ст.89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом 1-ої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

Разом з тим, на теперішній час органами досудового розслідування та потерпілою не надано доказів заподіяння шкоди ОСОБА_2 саме в сумі 220 900 грн., тому розмір майнової шкоди слід встановити під час досудового розслідування, тому кваліфікація дій підозрюваного ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України є передчасною.

Щодо наявності ризиків зазначених в ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що є підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також може незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, згідно показань свідка ОСОБА_7 активно перешкоджав затриманню, що свідчить про наявні у підозрюваного наміри перешкоджати провадженню, що також унеможливлює застосування до ОСОБА_4 більш мякого запобіжного заходу.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про те, що тільки тримання під вартою, на відміну від інших більш мяких запобіжних заходів, зможе забезпечити запобігання вказаним ризикам, тому апеляційна скарга в частині вимог про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, задоволенню не підлягає.

Разом з тим, ч. 3 ст. 183 КПК України, передбачає, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При розгляді зазначеного провадження у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до п.п. 81,92 рішення Європейського суду з прав людини у справі Mangouras v. Spain (№12050/04) від 28.09.2010 р., при визначенні розміру застави до уваги може братися розмір шкоди, що спричинив підозрюваний.

Слідчий суддя, пославшись на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, визначив розмір застави, що перевищує межі, передбачені п.2 ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 243 600 грн., мотивуючи тим, що предметом злочину стали гроші та майно на загальну суму 220 900 грн., які в даний час, ймовірно знаходяться у співучасників вчиненого злочину.

При цьому, апеляційний суд враховує, що з наданих до суду матеріалів в даний час неможливо достеменно встановити, що предметом злочину стали гроші та майно на зазначену вище суму, тому визначений слідчим суддею розмір застави, що перевищує межі, передбачені п.2 ч.5 ст. 182 КПК України є необґрунтованим.

За таких обставин, апеляційний суд вважає за можливим при обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, який буде достатній для забезпечення виконання ним обовязків, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Частина 1 п. 1 ст. 411 КПК України передбачає, що судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Викладені обставини, враховуючи вимоги ч. 1 п. 2 ст. 409 та ч. 1 п. 1 ст. 411 КПК України є підставами для скасування судового рішення та, у відповідності до ч. 3 п. 2 ст. 412 КПК України, постановлення нової ухвали.

Отже, апеляційна скарга захисника ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді Суовровського райсуду м. Одеси від 27.06.2015 р. скасуванню з постановленням нової ухвали.

Керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 194, 405, 407, 409, 411, 412, 419, 422 КПК України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Суворовського райсуду м. Одеси від 27.06.2015 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_5, погоджене прокурором прокуратури Суворовського району м. Одеси ОСОБА_6, про застосування відносно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів в ОСІ УДПтС України в Одеській області до 19 год. 25.08.2015 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави в сумі 70 000 (сімдесят тисяч) грн.

Застава підлягає внесенню на рахунок апеляційного суду Одеської обл. за реквізитами:

Отримувач коштів Апеляційний суд Одеської області;

Код отримувача (код ЄДРПОУ) 02892913;

Банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області;

Код банку отримувача (МФО) 828011;

Рахунок отримувача 37317012000098;

Призначення платежу застава, згідно ухвали суду від 02.07.2015 року;

Сума застави 70 000 грн. за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, суддя Копіца Олег Володимирович.

Підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець має право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії цієї ухвали.

Після внесення застави, ОСОБА_4 з-під варти звільнити негайно, поклавши на нього обовязки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора, судді, суду по першому виклику;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками по справі.

Вказані обовязки підлягають виконанню протягом двох місяців з моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області О.В. Копіца

ОСОБА_11

ОСОБА_12