Рішення № 53387296, 04.11.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/7346/15 Головуючий 1 інст. - Єрмоленко В.Б.

Справа № 639/8516/15-ц Доповідач - Кружиліна О.А.

Категорія: відшкодування шкоди

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Кружиліної О.А.,

суддів колегії - Кіся П.В.,Макарова Г.О.,

за участю секретаря - Сементовської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційними скаргами Прокурора Жовтневого району м.Харкова, Заступника прокурора Харківської області, Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області

на рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 18 вересня 2015 року

за позовом ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Жовтневого районного відділу Харківського міського управління головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Прокуратури Харківської області, прокуратури Жовтневого району м.Харкова про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

27 серпня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив стягнути з Державного казначейства України відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. за рахунок коштів державного бюджету шляхом списання в безспірному порядку на його користь з єдиного казначейського рахунку державного бюджету України.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 24.02.2014 року слідчим СВ Жовтневого РВ ГУ ХГУ ГУМВС України в Харківській області Чеботарьовою Ю.А. йому було вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України.

10.04.2014 року прокурором прокуратури Жовтневого району м.Харкова Осадчим Д.В, було винесено постанову, якою кримінальне провадження щодо нього, внесене до ЄРДР, було закрито у зв'язку із відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Незаконними діями слідчого СВ Жовтневого РВ ХГУ ГУМВС України в Харківській області, що виразилися у незаконному повідомленні про підозру, йому спричинено моральну шкоду, яка полягала в наступному.

З лютого по квітень 2014 року він був фактично вирваний із свого життя. У березні звертався до невропатолога та окуліста через головний біль.

Крім того, він має дружину-інваліда та двох дітей. У зв'язку з зазначеними подіями дружині у деяких випадках приходилось його супроводжувати до лікарні та в слідчі органи.

Він працює на ринку, куди з'являлась слідчий Чеботарьова Ю.А. та чинила на нього тиск в присутності свідків, постраждала ще й його репутація серед людей його оточення.

Перебування у статусі підозрюваного призвело до порушення його нормальних життєвих зв'язків, погіршення відносин з оточуючими, значного погіршення здоров'я, напружених стосунків у сім'ї.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 18 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Стягнено з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди у розмірі 1827 грн.

У іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Прокурор Жовтневого району м.Харкова, Заступник прокурора Харківської області, Харківське міське управління ГУ МВС України в Харківській області подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3, у цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

В обґрунтування вимог апеляційних скарг посилались на те, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 ухвалено з порушенням вимог матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», Закону України «Про міліцію», статті 43 Бюджетного кодексу України, Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, з урахуванням роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та тих обставин, що позивач перебував під слідством з 24 лютого 2014 року по 10 квітня 2014 року і через закриття кримінального провадження , він був позбавлений можливості довести свої доводи щодо не скоєння ним цього злочину.

З таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи та суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону не відповідає, що є підставою для його скасування з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 10 та статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених, статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судовим розглядом встановлено, що 07 грудня 2013 року СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженню № 12012220500002917, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.12.2013 року за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого статтею 125 частиною 1 КК України.

24 лютого 2014 року слідчий СВ Жовтневого РВ ГУ ХГУ ГУМВС України в Харківській області Чеботарьовою Ю.А. повідомила ОСОБА_3 про те, що він підозрюється у вчинені злочину, про що йому було вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України.

10 квітня 2014 року старшим прокурором прокуратури Жовтневого району м. Харкова Осадчим Д.В, було винесено постанову, якою кримінальне провадження , внесене до ЄРДР за № 12012220500002917 від 07.12.2013 року закрито у зв'язку із відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно зі статтею 1176 ЦК України, яка регулює правовідносини, які виникли між сторонами, зазначено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом..

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках:

1) постановлення виправдувального вироку суду;

1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому

рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно,

незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

2) закриття кримінального провадження за відсутністю події

кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу

кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів

для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей

їх отримати;}

4) закриття справи про адміністративне правопорушення.

Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1 цього закону оперативно-розшуковими заходами, виникає у випадках,

передбачених пунктом 1-1 частини першої цієї статті, або за умови,

що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було

розпочате кримінальне провадження за результатами цих заходів.

Виходячи з аналізу зазначеного Закону лише з настанням вказаних обставин виникає право громадянина на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями посадових осіб органу досудового розслідування та прокуратури.

Враховуючи, що кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12012220500002917 від 07.12.2013 року закрито у зв'язку із відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, що за положеннями кримінального процесуального законодавства закриття кримінального провадження на підставі пункту 7 частини 1 статті 284 КПК України не є реабілітуючими підставами, апеляційний суд приходить до висновку, про відсутність у ОСОБА_3 правових підстав для відшкодування шкоди, передбачених Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Враховуючи зазначені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, апеляційний суд, відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 307 ЦПК України скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення по суті позовних вимог, яким відмовляє ОСОБА_3 у задоволені позовних вимог у повному обсязі з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 309 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст. 1176 ЦК України, Закону України « Про порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», ст.ст. 10, 60 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

в и р і ш и л а:

Апеляційні скарги Прокурора Жовтневого району м.Харкова, Заступника прокурора Харківської області, Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області - задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 вересня 2015 року - скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга на рішення апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий-суддя-

Судді колегії-