Постанова № 53382935, 16.02.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 лютого 2015 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Деркач Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2014 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючу на посаді головного бухгалтера ПП «Лотос», яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 51 гривня, -

в с т а н о в и в :

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2014 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 грн.

При обставинах, викладених в постанові суду першої інстанції, ОСОБА_1, займаючи посаду головного бухгалтера ПП «Лотос», допустила порушення встановленого законом порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, ОСОБА_1 19 січня 2015 року подала апеляційну скаргу, тобто після закінчення, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП, десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови суду. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову місцевого суду. Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду.

Провадження № 33/774/82/15 Головуючий у першій інстанції: Щербина - Почтовик І.В.

Категорія: ч. 1 ст. 163-4 КУпАП Головуючий у другій інстанції: Деркач Н.М.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку ОСОБА_1 посилається на те, що строк на апеляційне оскарження постанови суду нею пропущений з поважної причини, а саме, у зв'язку з тим, що при розгляді справи в районному суді вона не була присутня, оскільки не отримувала будь-якого повідомлення про необхідність з'явитися до суду, при цьому копія постанови суду апелянту взагалі не направлялась і вона її отримала лише 15 січня 2015 року.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначила, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушеннями норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а викладені в постанові висновки суду, не відповідають фактичним обставинам справи. За твердженням апелянта, в матеріалах справи відсутні докази її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, оскільки на момент розгляду справи районним судом тривала процедура оскарження ПП «Лотос», де ОСОБА_1 займає посаду головного бухгалтера, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду податкових повідомлень - рішень, винесених на підставі акту податкової перевірки, в тому числі, про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, а відтак у суду були відсутні підстави вважати обґрунтованими викладені в акті перевірки висновки щодо допущення з боку ПП «Лотос» порушень податкового законодавства.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явилася, про поважні причини своєї неявки суду не повідомила, а оскільки остання належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважає можливим розглянути справу без участі особи, яка подала апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та заявленого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, дійшов висновку про те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та подана апеляційна скарга підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як встановлено апеляційним переглядом, зазначені вимоги закону при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 судом першої інстанції не були дотримані, оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 судового виклику. Разом з тим, місцевий суд справу розглянув у відсутність ОСОБА_1, чим порушив її права, передбачені ст. 268 КУпАП. Докази направлення ОСОБА_1 копії постанови суду відносно неї в триденний строк, передбачений ст. 285 КУпАП, в матеріалах справи також відсутні.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про поважність причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення і керуючись ст. 289 КУпАП, вважає необхідним задовольнити її клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та розглянути подану апеляційну скаргу по суті.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що крім протоколу про адміністративне правопорушення, доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, є витяг з акту виїзної планової документальної перевірки дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, укладення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове держане страхування ПП «Лотос» за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2013 року, викладені в якому висновки щодо допущених ПП «Лотос» порушень вимог податкового законодавства, які призвели до несплати податку з доходів фізичних осіб, податковим органом були покладені в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

На підставі вищезазначеного акту податкової перевірки податковим органом 12 листопада 2014 року було винесене податкове повідомлення - рішення № 0026451703, яким ПП «Лотос» визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Розглядаючи справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, районний суд, в порушення вимог ст. 280 КУпАП, не з'ясував, чи скористалося ПП «Лотос» наданим Податковим кодексом України правом на оскарження рішення податкового органу і чи є визначене податковим органом грошове зобов'язання ПП «Лотос» узгодженим, в той час як з'ясування цих обставин має істотне значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено судом апеляційної інстанції і вбачається з доданих ОСОБА_1 до апеляційної скарги копій документів, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року було задоволено в повному обсязі адміністративний позов ПП «Лотос» до Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області і визнано протиправним та скасовано вищезазначене податкове повідомлення - рішення.

Отже, рішенням адміністративного суду було встановлено необґрунтованість висновків податкового органу щодо допущення ПП «Лотос» порушень вимог податкового законодавства в частині не відображення в податкових розрахунках за формою - 1 ДФ за ІV квартал 2012 року та ІV квартал 2013 року виплати доходів фізичній особі - підприємцю та фізичні особі у вигляді додаткового блага, а відтак відсутні докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова місцевого суду є необґрунтованою і підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях апелянта складу даного адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ст. 247, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

п о с т а н о в и в :

задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження постанови Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 30 грудня 2014 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити

Скасувати постанову Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2014 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 51 гривня.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду

Дніпропетровської області Н.М. Деркач