Ухвала суду № 53377697, 09.11.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/5037/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

09 листопада 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

у складі : головуючого - судді Мацунича М.В.

суддів : Куштана Б.П., Панька В.Ф.

з участю секретаря : Дашковської С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" - Славкіної Марини Анатоліївни на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 16 вересня 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" - Славкіної М.А. звернувся в суд із вищенаведеним позовом, який просив задовольнити в зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 своїх обов'язків за кредитним договором.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 16 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" - Славкіної М.А., подала апеляційну скаргу на рішення суду в частині стягнення зменшеного розміру пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором. Яке просить скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення пені у заявленому розмірі. При цьому посилається на те, що рішення суду не відповідає вимогам норм матеріального права й ухвалено в порушення норм процесуального права.

У судовому засіданні апеляційної інстанції, відповідач ОСОБА_3 заперечив, вимоги скарги так-як не мав, можливість повністю виконати умови кредитного договору через відбуття покарання.

ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" - Славкіної М.А. в судове засідання не з'явився, але подав заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача.

Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що 31.08.2011 року між сторонами у справі укладено кредитний договір за № BLaЖГА00068383, і у відповідності до умов такого, ОСОБА_3 було надано ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" грошові кошти (кредит) у сумі 11500,00 гривень зі сплатою 15 % річних на термін по 31.08.2014 року. Але взяті на себе зобов'язання по погашенню кредитних коштів ОСОБА_3 не виконав належним чином, що призвело до утворення заборгованості по платежам. У той же час нарахована плата за пропуск платежів (пеня) є значно вищою у порівнянні із сумою заборгованості по самому тілу кредиту, яка підлягає зменшенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення особи, яка бере участь у справі, та дослідивши матеріали справи й перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла до думки, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступних мотивів.

За правилами ч. 1 ст. 303 і ч. 1 ст. 304 ЦПК України - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками й доповненнями, встановленими законом.

На підставі положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводом апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції при зменшенні розміру пені не було з'ясовано чи являється такий випадок несплати заборгованості, винятковим. Не досліджено жодної обставини, яка б свідчила про наявність підстав для зменшення розміру пені. Відповідачем не було доведено наявність жодної підстави для зменшення розміру пені.

Проте, такі доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на наступні мотиви.

Як зазначено в ч. 3 ст. 549 ЦК України - пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 4.3. Кредитного договору наведено, що у випадку прострочення Позичальником сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу за Графіком, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню, що розраховується від суми невиконаних боргових зобов'язань, строк виконання яких настав, і які не були виконані на день прострочення виконання.

Так, банк має право на пеню за умисних дій позичальника, прете, таке право не може бути абсолютним. Оскільки, невиконання позичальником своїх зобов'язань у зв'язку з тимчасовою неплатоспроможністю, а не в зв'язку з умисними діями при наявності можливості здійснювати щомісячні платежі. Є свідченням того, що за таких умов наявний дисбаланс договірних прав та обов'язків, що може призвести до спричинення позичальнику шкоди.

16.09.2015 року, ОСОБА_3 подав суду заяву в якій просив при вирішенні позову, який визнає частково, зменшити розмір нарахованої пені, а.с. 31.

Так, ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як роз'яснено в абзаці 2 пункту 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

За змістом ч. 3 ст. 509 і ст. 627 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а договір повинен укладатися сторонами із врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ході апеляційного розгляду, ОСОБА_3 пояснив суду, що тимчасове припинення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором сталось в зв'язку з тим, що відбував, покарання. І після звільнення є тимчасово непрацюючим, так-як ще не знайшов собі роботу.

Як убачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № BLaЖГА00068383, ОСОБА_3 погасив 7407,85 гривень із тіла кредиту, що становить 65 %, погасив 2794,62 гривні відсотків за користування кредитом, погасив 5635,00 гривень комісії за управління кредитом і 120,03 гривень пені, а всього погашено платежів на суму 15957,50 гривень, і це при тому, що кредит отримано у сумі 11500 гривень.

Тимчасове припинення виконання своїх зобов'язань сталось у зв'язку з тим, що був засуджений, і відбував, покарання, що призвело до скрутного матеріального становища. Визнання відповідачем позовних вимог є свідченням того, що бажає виконувати свої обов'язки перед банком до кінця, зразу же, коли знайде собі роботу.

Позивач просить стягнути з відповідача плату за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 14636,29 гривень. Проте, зазначений розмір пені є значно вищим за розмір збитків.

У даній справі, істотними обставинами є те, що відповідач уже виплатив значно більшу суму належних із нього платежів, ніж отримав сам кредит; зазначене вказує на те, що ступінь виконання зобов'язань боржником був на належному рівні до настання в останнього майнових труднощів; у зв'язку з відбуванням покарання, майновий стан відповідача погіршився, так-як є тимчасово непрацюючим; оскільки позивач уже фактично отримав у сукупності кошти які надав як кредит, і при цьому отримав дохід у розмірі 4457,50 (15957,50 - 11500) гривень, то в даному випадку відсутні підстави стверджувати про наявність негативних наслідків для позивача через прострочення відповідачем виконання зобов'язання.

Дані обставини в їх сукупності з урахуванням принципів розумності й справедливості давали підстави суду першої інстанції зменшити розмір пені до суми 9636,29 гривень. Зменшення пені до зазначеної суми не призведе до негативних наслідків для Банку.

А звідси, колегії суддів погоджується зі зменшеним розміром пені, який відповідає обставинам справи, і вимогам норм матеріального права. Таким чином, рішення суду в цій частині вимог є підставним.

Позаяк доводи апеляційної скарги, щодо безпідставного зменшення плати за несвоєчасне виконання зобов'язань не знайшли свого доведення, і при цьому не спростовують висновків суду першої інстанції та вище наведеного, а тому колегія суддів у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції, без змін.

Ухвалою судді-доповідача апеляційного суду Закарпатської області Мацунич М.В. від 20.10.2015 року було відстрочено ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" - Славкіної М.А. сплату судового збору до постановлення судового рішення у справі.

За таких обставин, при постановленні по суті розгляду апеляційної скарги ухвали в справі, необхідно стягнути з ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" - Славкіної М.А. на користь держави судовий збір у розмірі 267,95 гривень.

Ураховуючи наведене та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" - Славкіної Марини Анатоліївни - відхилити.

Заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 16 вересня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" - Славкіної Марини Анатоліївни на користь держави - 267,95 гривень, судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею законної сили.

Головуючий : ___ Судді : _______

_______