Рішення № 5337355, 01.06.2009, Соснівський районний суд м. Черкас

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРКАСИ

=====

Справа № 2-4507/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

01 червня 2009 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/ судді Чечот А.А.

при секретарі Новак Т.І.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідачки боргу в розмірі 7200 грн., мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 07.02.1997р. та 16.05.1997р. відповідачка отримала від неї в борг грошові кошти в розмірі 2700 грн. та 6900 грн. відповідно для внесення в статутний фонд ТОВ «Лікос», які відповідачка зобов’язалась повернути на першу вимогу позивачки, свої зобов’язання щодо своєчасного повернення грошових коштів своєчасно не виконала та 11.01.2002р. та 19.03.2003р. повернула лише частину грошових коштів в сумі 2000 грн. та 400 грн. відповідно.

У попередньому судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідачка позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечувала проти їх задоволення.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що позивачка згідно письмових розписок від 07.02.1997р. та 16.05.1997р. передала відповідачці в борг грошові кошти в розмірі 2700 грн. та 6900 грн. відповідно для внесення в статутний фонд ТОВ «Лікос», які зобов’язалась повернути на першу вимогу позивачки, однак відповідачка свого обов’язку щодо повернення грошових коштів на першу вимогу позивачки не виконала, що підтверджується вимогою позивачки від 07.04.2009р., яка залишилась без задоволення відповідачкою.

Під час попереднього судового засідання відповідачка не заперечувала проти задоволення позову та пояснила, що вона з 28.05.1988 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 28.05.1988р., актовий запис 1029.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.05.2004р. шлюб між відповідачкою та ОСОБА_3 за заявою останнього було розірвано, про розірвання шлюбу відповідачка дізналась в момент отримання копії вказаного рішення 15.10.2008р., а тому суд приходить до висновку, що між відповідачкою та ОСОБА_3 існували шлюбні відносини та вони були пов’язані спільним господарством та побутом в цей період на підставі того, що згідно договору купівлі – продажу №31/10 – 01 від 23.04.2004р. відповідачкою спільно з ОСОБА_3 придбано товарно – матеріальні цінності (металопластикові вироби) для здійснення ремонту в квартирі відповідачки загальною вартістю 14929 грн. 40 коп., що також підтверджується видатковою накладною №КТ – 0011210 від 30.04.2004р. та квитанцією до прибуткового касового ордеру №70 від 30.04.2004р., де платником вказано ОСОБА_3

Також в цей період спільно з чоловіком ОСОБА_3, відповідачкою було прийнято рішення про участь в статутному капіталі ТОВ «Лікос».

Внесення відповідачкою грошових коштів отриманих в борг від позивачки в статутний капітал ТОВ «Лікос» підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №45 від 12.02.1997р. на суму 2700 грн. та квитанцією до прибуткового касового ордеру №147 від 22.05.1997р. на суму 6900 грн., які були внесені в якості вкладу відповідачки до статутного капіталу ТОВ «Лікос», що не заперечується сторонами.

Відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України, за договором позики, який згідно зі ст. 1047 ЦК України був укладений представленими позивачкою письмовими розписками, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що спірна заборгованість перед позивачкою утворилась внаслідок внесення відповідачкою 12.02.1997р. грошових коштів в розмірі 2700 грн. та 22.05.1997р. грошових коштів в розмірі 6900 грн. в статутний капітал ТОВ «Лікос», код ЄДРПОУ 22808257.

Визнання відповідачкою пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати пов’язані зі сплатою ним при пред’явленні позову 72 грн. судового збору та 252 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. 1046 ЦК України, ст.ст. 130, 174 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу за договорами позики в сумі 7200 грн., а також 72 грн. судового збору та 252 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи, а всього 7524 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Соснівський районний суд м. Черкаси шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Головуючий : А.А. Чечот