Ухвала суду № 53364346, 21.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року м. Львів № 876/3458/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Гулида Р.М., Костіва М.В.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.01.2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Будсервіс» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

10.12.2012 року позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Будсервіс» (надалі ТзОВ «Торговий Дім «Будсервіс») звернувся в суд із позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2012 року № 0001472210.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.01.2013 року позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення від 06.12.2012 року № 0001472210.

Не погодившись із даною постановою, апелянт Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Тернопільської області Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.01.2013 року скасувати, та прийняти нову якою відмовити в задоволенні позову.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, в період з 07.11.2012 року по 13.11.2012 року податковий орган провів позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Торговий дім «Будсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з контрагентом ФОП ОСОБА_3 за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 5598/22-10/30836858 від 20.11.2012 р. яким встановлено порушення:

- п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України в результаті чого позивач ТзОВ «Торговий дім «Будсервіс» занизив податок на додану вартість в сумі 43235 грн. в т.ч. за серпень 2012 року в сумі 43235 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № 0001472210 від 06.12.2012 р. форми «Р» яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість на суму 54043,75 грн., в тому числі: за основним платежем - 43235 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10808,75 грн.

13.03.2012 року між ФОП ОСОБА_3 (продавцем) та ТзОВ «Торговий дім «Будсервіс» (покупцем) укладено договір купівлі-продажу продукції № 08/12 яким здійснено поставку товару, а саме - «Портландцемент ПЦ 1-500», в тому числі 02.08.12 р. на суму 64 999,20 грн., 14.08.12 р. на суму 64 410,00грн., 19.08.12 р. на суму 64 999,20грн. та 24.08.12 р. на суму 64 999,20 грн.

Як видно з матеріалів справи ОСОБА_3 взятий на облік ДПІ у Деснянському районі м. Києва та станом на 14.11.2012 року перебуває на обліку в ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС у стані « 11» - припинено, але не знято з обліку».

Для підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивач надав копії договір купівлі-продажу № 08/12 від 13.03.2012 року, податкові накладні від 08.08.2012 р., 27.08.2012 р., 28.08.2012 р., сертифікати відповідності НОМЕР_1 на портландцемент марки 500, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, (а.с.33-47)

Податкові накладні на кожну партію товару зареєстровано продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних що підтверджується витягом № 22114519 від 22.11.2012 року. (а.с.63-66)

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи які фіксують факти здійснення господарських операцій.

В п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого ( нарахованого) у зв'язку з придбання товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними ( або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11. ст. 201 цього Кодексу.

Первинні документи судом визнані недійсними не були, судових спорів щодо правильності їх складання немає, відсутні докази які свідчать про те, що надані відомості не відповідають дійсності та свідчать про фіктивність господарської операції.

Платник податку на додану вартість ( покупець товару ) не має обов»язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу протиправну діяльність будь-кого з контрагентів.

Отже, платник податків, який придбав товар в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватись до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що представлені позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та підтверджують реальність (товарність) здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом по отримання товару та використання їх в господарській діяльності та спростовують висновки податкового органу про протиправність віднесення позивачем сум податку на додану вартість за господарськими операціями до складу податкового кредиту.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби України залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.01.2013 року у справі за № 2а-1970/4283/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Н.В. Бруновська

Судді: Р.М. Гулид

М.В. Костів