Ухвала суду № 53364279, 21.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року м. Львів № 876/3685/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Гулида Р.М., Костіва М.В.

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

представник апелянта : Лупій Х.Ю.

представників позивача: Піхоцького В.В., Труш А.С.,

Качмар М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2013 року у справі за адміністративним позовом Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Сферос-Електрон» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

02.11.2012 року позивач Спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Сферос-Електрон» (надалі ТзОВ «Сферос-Електрон») звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000301540/17441 від 22.10.2012 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2013 року позов задоволено.

Не погодившись із даною постановою апелянт Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2013 року скасувати, та прийняти нову якою відмовити в позові.

Представник апелянт Лупій Х.Ю. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Представники позивача Піхоцький В.В., Труш А.С. та Качмар М.С. в судовому засіданні просили суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, 04.10.2012 р. податковий орган провів камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за результатами якої складено акт № 1452/310/15-40/33880611 яким встановлено порушення пунктів 200.1, 200.2, 200.3 та 200.4 статті 200 ПК України, підпункту 4.6.4 пункту 4.6 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Вказане порушення полягає у завищенні позивачем залишку від»ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного ( податкового ) періоду р. 24 Декларації за серпень 2012 р. на суму 365411 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000301540/17441 від 22.10.2012 р. форми «В4» яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2012 р. на суму -365411 грн.

Судом першої інстанції встановлено подання позивачем 17.08.2012 р. до податкового органу декларації з податку на додану вартість за липень 2012 р. згідно квитанції № 2 з додатками № 1-6 та реєстром виданих та отриманих податкових накладних. (а.с. 21-40 ).

19.09.2012 р. позивач подав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 р. згідно квитанції № 2 з додатками № 1-5 та реєстром виданих та отриманих податкових накладних. (а.с. 41-54 ).

Відповідно до підпункту 14.1.18. пункту 14.1. статті 14 ПК України, бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається згідно з п. 200.1 ст.200 ПК України як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В п.200.2 ст.200 ПК України видно, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V ПК України.

Згідно з п. 200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

п.200.4 ст.200 ПК України передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.13 Порядку оформлення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 25.11.2011 року за №1492, декларація подається платником разом з усіма необхідними додатками до неї.

Якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано позитивне значення, то платником заповнюється рядок 18 розділу III «Розрахунки з бюджетом за звітний період» декларації з податку на додану вартість такого звітного періоду.

Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду вказується в рядку 19 розділу III «Розрахунки з бюджетом за звітний період» декларації з податку на додану вартість такого звітного періоду.

Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПК України (що відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації погонного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), то платником подається додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Платники, які відповідно до статті 200 розділу V ПК України, мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 додатка 3 до податкової декларації з податку на додану вартість переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період, і залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1. або у рядку 23.2. або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації. При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).

Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

В поданій позивачем до податкового органу податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 р. позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень місяць 2012 р. немає. ( рядок 18 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 р. ).

Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за серпень 2012 р. складає 312040 грн., що відповідає даним рядка 19 податкової декларації позивача з податку на додану вартість за серпень 2012 р. і таке від»ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 р. в сумі 312 040 грн. віднесено позивачем до складу податкового кредиту наступного звітного ( податкового ) періоду. ( рядок 20.2 декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 р.)

Отже, доводи апелянта про відхилення між даними, вказаними позивачем по рядках 21.21.2,22,24 декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 р. які відповідають рядкам 20.2 та 24 декларації з податку на додану вартість за липень 2012 р. та даними визначеними відповідачем колегія суддів не приймає до уваги за безпідставністю. Та обставина, що позивач до декларації за серпень місяць подав додаток 2 з показниками податкової звітності за липень місяць не вплинула на правильність відображення позивачем у декларації з податку на додану вартість за серпень місяць залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму податку на додану вартість в розмірі - 365411 грн.

Тому, зменшення податковим органом позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі - 365411 грн. з підстав лише відсутності додатка 2 є протиправним та не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

За таких обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову оскільки, податковий орган діяв не у спосіб передбачений законами та Конституцією України.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2013р. у справі за № 2а-9433/12/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Н.В. Бруновська

Судді: Р.М. Гулид

М.В. Костів