Ухвала суду № 53364261, 05.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року Справа № 876/7863/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Матковської З.М., Каралюса В.М.,

за участі секретаря судового засідання Корнієнко О.А.,

представника позивача Фреяк О.Б.,

представника відповідача Ковальчина М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Дармограй» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі Тернопільської області до Селянського (фермерського) господарства «Дармограй» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі Тернопільської області звернулося до суду з адміністративним позовом до Селянського (фермерського) господарства «Дармограй» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 18.06.2015 року позов задовольнив повністю та стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 6918,68 грн.

Відповідач оскаржив дане судове рішення в апеляційному порядку, просить скасувати його та винести нове про відмову в позові.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відповідно до змін в податковому законодавстві відповідач не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Крім того, відшкодування виплат та доставки пенсій, заборгованість по яких стягнута з відповідача, має здійснюватися за рахунок Державного бюджету.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника апелянта, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представника позивача, яка проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Селянське (фермерське) господарство «Дармограй» зареєстровано в управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У селянському (фермерському) господарстві «Дармограй» працювали громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_4, яким призначено пенсії на пільгових умовах, відповідно до п.п «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

УПФУ в Бучацькому районі проведено та направлено СФГ «Дармограй» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за лютий-березень 2015 року в сумі 6918,68 грн., по пенсіонерах, які перебували у трудових відносинах з відповідачем, а саме по ОСОБА_3 в сумі 4261,48 грн та по ОСОБА_4 в сумі 2657,20 грн.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах Селянським (фермерським) господарством «Дармограй» не відшкодовані, в зв'язку з чим виникла заборгованість по цих платежах, яка становить 6918,68 грн.грн.

Наявність заборгованості за селянським (фермерським) господарством «Дармограй» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період лютий - квітень 2015р., підтверджується довідкою-розрахунком, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У відповідності до вимог ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач є платником збору на державне пенсійне страхування і зобов'язаний сплачувати цей збір на рахунок Пенсійного фонду у розмірі та строки, визначені чинним законодавством.

Об'єктом оподаткування, згідно ст. 2 вказаного Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а», п.п «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, відповідно до положень якого відповідач входить до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже, обов'язковою умовою для застосування даних норм в частині звільнення відповідача від обов'язку щодо відшкодування пільгових пенсій є статус платника фіксованого сільськогосподарського податку.

З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VIII, яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Таким чином, з врахуванням змін до Податкового кодексу України, у відповідності до вимог Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.01.2015 року платники, які раніше перебували на обліку, як платники фіксованого сільськогосподарського податку (як у спірному випадку), з 01.01.2015 року зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду суми понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам цих підприємств. Для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

Селянське (фермерське) господарство «Дармограй» було платником фіксованого сільськогосподарського податку, з 01.01.2015 року товариство набуло статусу платника єдиного податку четвертої групи, тобто з 01.01.2015 відповідач повинен відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених колишнім його працівникам до досягнення ними пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у розмірі 100 відсотків.

Згідно з пунктами 6.4, 6.7 даної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за лютий-квітень 2015 року в сумі 6918,68грн. Позивачем доведено обов'язок СФГ «Дармограй» проводити відшкодування таких фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому сума заборгованості підлягає до стягнення.

Відповідачем у судовому порядку не оскаржено рішення та дії органів Пенсійного фонду, які стали підставою для направлення розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а отже суми вказані в розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є узгодженими та підлягають до сплати.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, а тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198 п. 1 ч. 1, 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Дармограй» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 року у справі № 819/127715 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді В.М. Каралюс

З.М. Матковська

Повний текст виготовлено 10.11.2015