Ухвала суду № 53364018, 10.11.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Наумик О.О.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року справа №233/3637/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г.,

при секретарі судового засідання - Святодух О.Б.,

за участю позивача - ОСОБА_4,

за участю представника відповідача - Дністренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 вересня 2015р. у справі №233/3637/15-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про відмову у нарахуванні і виплаті пенсії з 01 квітня 2015 року до 15 липня 2015 року та зобов'язати відповідача нарахувати й виплачувати на користь ОСОБА_4 пенсію за вказаний період в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 вересня 2015 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка та Костянтинівському районі Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Позивач з постановою суду першої інстанції не погодилась, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Зазначає, що оскільки державний нотаріус не є державним службовцем, на яких поширюється дія Закону України «Про державну службу», то вона має право на отримання пенсії в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 є пенсіонером за віком з 23.11.2010 року і отримує пенсію відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про нотаріат». За квітень місяць вона не отримала пенсію і 23 квітня 2015 року звернулася до відповідача із заявою про надання з цього приводу роз'яснення.

Листом від 28 травня 2015 року за №9374/04 відповідач роз'яснив, що державному нотаріусу, який отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» та працює на посаді державного нотаріуса (посада дає право на призначення пенсії згідно цьому Закону) у період з 01 квітня до 31 грудня 2015 року пенсія, призначена відповідно до ст.37 Закону, не виплачується.

Згідно копії трудової книжки, позивач працювала на посаді державного нотаріуса Костянтинівської державної нотаріальної контори до 15.07.2015 року.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» №614-VI від 01.10.2008р. у п.5 Прикінцевих та перехідних положень зазначено, що державні нотаріуси в частині оплати праці та пенсійного забезпечення прирівнюються до державних службовців відповідних категорій. Стаж роботи державних нотаріусів у державних нотаріальних конторах зараховується до стажу державної служби.

Таким чином, з моменту набрання чинності цим законом, державні нотаріуси в частині пенсійного забезпечення прирівнялись до державних службовців. Дана норма діяла як на момент виникнення спірних правовідносин, так і діє на момент розгляду справи судом.

Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015р. були внесені зміни до Закону України «Про державну службу», та у зв'язку із чим, ст.37 Закону №3723-XII визначає, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:

- особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються;

-у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особам відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №213-VIII від 02.03.2015р. передбачено, що порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Таким чином, при розгляді даної справи застосуванню підлягає спеціальний закон, який регулює правовідносини пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців та прирівняних до них осіб - державних нотаріусів, яким є зокрема Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015р., а не закони на які посилається позивач, так як вони регулюють інші за змістом правовідносини.

Оскільки Законом №213-VIII від 02.03.2015р. тимчасово у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особам, на яких поширюється дія Закону України «Про державну службу» (тобто державним службовцям та особам, які до них прирівняні), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії, пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються, то Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області правомірно не здійснює виплату пенсії з 01 квітня 2015 року позивачу.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 вересня 2015р. у справі №233/3637/15-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 вересня 2015р. у справі №233/3637/15-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені в судовому засіданні 10 листопада 2015 року, повний текст виготовлений 11 листопада 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Колегія суддів Сухарьок М.Г.

Блохін А.А.

Гаврищук Т.Г.