Ухвала суду № 53364008, 09.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 листопада 2015 рокусправа № 804/4434/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

секретар судового засідання: Фірсік Д.Ю.

за участі представника позивача Россіхіної А.В.

представника відповідача Семенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-Сервіс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2015 р. в справі № 804/4434/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-Сервіс» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду первинної скарги,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-Сервіс» (далі - ТОВ «Спецбуд-Сервіс») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Західно-Донбаська ОДПІ), Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000082201 від 19.12.2014 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 77049 грн., в тому числі за основним платежем - 51366 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25683 грн.; визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС від 05.03.2015 р. № 1879/10/04-36-10-07-09 про результати розгляду первинної скарги.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність дій відповідача з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки в листопаді 2014 р. через заборону проведення перевірок. Оскільки Західно-Донбаська ОДПІ у листопаді не була підрозділом Державної фіскальної служби, на цей контролюючий орган на розповсюджувалось виключення з обмежень на право проведення перевірок. Також позивач вказує на доведеність фактичного здійснення господарських операцій, а висновок контролюючого органу про відсутність об'єкта оподаткування є безпідставним. Вважав безпідставним прийняття ГУ ДФС рішення про результати розгляду первинної скарги в частині недоведеності фактичного здійснення господарської операції.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2015 р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Апелянт вказує на неврахування судом першої інстанції, що висновки контролюючих органом ґрунтуються на припущеннях. Позивачем підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ «Укрбудівниця» належним чином оформленими первинними документами. Судом першої інстанції не врахована практика Європейського суду з прав людини, а також не враховано відсутність належних доказів нереальності господарських операцій.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Західно-Донбаської ОДПІ в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Представник відповідача Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутністю представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Спецбуд-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Укрбудівниця» за період 01.08.2014 р. по 31.08.2014 р., за наслідками якої 27.11.2014 р. складено акт, за висновками якого встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Спецбуд-Сервіс» завищено розмір податкового кредиту на загальну суму 51 366,37 грн., внаслідок чого занижено розмір податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 51 366,37 грн.

Підставою таких висновків податкового органу стало те, що перевіркою ТОВ «Спецбуд-Сервіс» документально не підтверджено факт реальності здійснення господарських відносин із контрагентом-субпідрядником у серпні 2014 р.

ТОВ «Спецбуд-Сервіс» подано відповідачу заперечення на акт перевірки від 27.11.2014 р.

Листом Західно-Донбаської ОДПІ від 17.02.2014 р. № 581/10/04-10-22-01/33253299 позивача повідомлено про правомірність висновків акту перевірки.

За наслідками акту перевірки від 27.11.2014 р. Західно-Донбаської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 р. № 000082201, яким ТОВ «Спецбуд-Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 77 049,00 грн., в тому числі за основним платежем - 51 366,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25 683,00 грн.

Позивачем подана до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області скарга на вказане податкове повідомлення-рішення.

Рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 05.03.2015 р. № 1879/10/04-36-10-07-09 «Про результати розгляду первинної скарги» податкове повідомлення-рішення скасовано в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12 841,50 грн. (штрафні (фінансові) санкції), в іншій частині скаргу платника податків на зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без задоволення.

Також судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Спецбуд-Сервіс» та ТОВ «Укрбудівниця» укладено договір підряду від 06.08.2014 р. № 6/8/2014 на замовлення будівельно-монтажних робіт на реконструкцію АЗС, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати відповідно до умов договору будівельно-монтажні роботи на реконструкції АЗС. Склад та обсяги послуг, що доручаються до виконання підряднику, визначені дефектним актом, кошторисом, договірною ціною, які є невід'ємною частиною до цього договору.

На виконання умов договору ТОВ «Спецбуд-Сервіс» надана договірна ціна, акт приймання виконаних будівельних робіт (№КБ- 2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (№КБ-3), податкові накладні на загальну суму 308 200,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість у розмірі 51 366,67 грн., який включено до податкового кредиту серпня 2014 року), платіжні доручення. Дефектний акт до перевірки не надавався.

У журналі-ордері рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за серпень 2014 року відсутнє відображення господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Укрбудівниця».

Судом встановлено, що в договорі підряду не вказано, з чиїх матеріалів та чиє обладнання було використано при виконанні підрядних робіт, не зазначено про можливість залучення субпідрядників для виконання даних робіт.

З урахуванням зазначеного, а також приймаючи до уваги відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у ТОВ «Укрбудівниця», неможливість виконання 3 працівниками субпідрядника великого об'єму будівельних робіт, відсутність у ТОВ «Укрбудівниця» основних фондів, ухилення ТОВ «Укрбудівниця» від реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних через виписку позивачу 29.08.2014 р. 5 податкових накладних з сумою податку на додану вартість в кожній менше 10 тис. грн., наявність у позивача ліцензії та трудових ресурсів, необхідних для самостійного виконання договору підряду з № 22/07-2014 від 22.07.2014 р. з ТОВ «Термінал» на реконструкцію АЗС з встановленням автомобільного газового пункту (АГЗП) стаціонарної заправки газом з ємкістю на 10 куб. м. (СЗГ-10), розташованої за адресою: Київська обл., Миронівський район, с. Пії, вул. Молодіжна, 20, невідповідність місця знаходження субпідрядника (м. Дніпропетровськ) місцю виконання робіт (Київська область), суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ «Спецбуд-Сервіс» здійснювало з ТОВ «Укрбудівниця» операції, які не направлені на реальне настання правових наслідків, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 51 366,00 грн.

Також суд першої інстанції зазначив про відсутність правових підстав для скасування рішення про результати розгляду скарги платника податків.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими, з огляду на наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-Сервіс» зареєстровано виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 15.11.2004 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33253299, перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаській ОДПІ, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 3476784.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Західно-Донбаською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Спецбуд-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Укрбудівниця» за період з 01.08.2014 р. по 31.08.2014 р., висновки якої викладені в акті № 279/04-10-22-01/33253299 від 27.11.2014 р., відповідно до якого встановлено порушення ТОВ «Спецбуд-Сервіс» п. п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України в частині завищення розміру податкового кредиту на загальну суму 51366,37 грн., внаслідок чого занижено розмір податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 51366,37 грн.

Заперечення позивача на акт перевірки залишені Західно-Донбаською ОДПІ без задоволення.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 р. № 0000822201 про збільшення ТОВ «Спецбуд-Сервіс» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 77049 грн., в тому числі за основним платежем - 51366 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25683 грн.

Позивачем податкове повідомлення-рішення оскаржено в адміністративному порядку. Рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області скарга позивача задоволена частково, скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000822201 від 19.12.2014 р. в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 12841,50 штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині скаргу платника податків залишено без змін.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є висновок податкового органу, що операції позивача з придбання послуг за підрядним договором з ТОВ «Укрбудівниця» у серпні 2014 р. не проводились, а тому не спричинили реального настання правових наслідків.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що 06.08.2014 р. між ТОВ «Спецбуд-Сервіс» та ТОВ «Укрбудівниця» укладено договір підряду № 6/8/2014, за умовами якого підрядник (ТОВ «Укрбудівниця») зобов'язується за дорученням замовника (ТОВ «Спецбуд-Сервіс») виконати відповідно до умовах цього договору будівельно-монтажні роботи на реконструкції АЗС по вул. Молодіжна, 20 в с. Пії Миронівського району Київської області. Склад та обсяги робіт визначаються дефектними актами, кошторисом, договірною ціною, які є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п. 3.1 договору строк виконання робіт: початок - серпень 2014 р., завершення - листопад 2014 р. Згідно з п. 2.1 договору договірна ціна (динамічна) послуг складає 308200 грн., в тому числі податок на додану вартість - 51366,67 грн.

З посиланням на вказаний договір ТОВ «Укрбудівниця» на адресу позивача виписані податкові накладні: № 44 від 20.08.2014 р. на суму 40000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6666,67 грн., № 68 від 29.08.2014 р. на суму 56100 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9350 грн., № 69 від 29.08.2014 р. на суму 58050 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9675 грн., № 70 від 29.08.2014 р. на суму 57050 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9508,33 грн., № 71 від 29.08.2014 р. на суму 58000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9666,67 грн., № 72 від 29.08.2014 р. на суму 39000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6500 грн., на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту у серпні 2014 р. Крім того, позивач підтверджує виконання умов договору наступними документами: дефектним актом, довідкою про вартість виконаних робіт та витрати за серпень 2014 р. на загальну суму 308200 грн., підсумковою відомістю ресурсів; актом № 1 прийняття виконаних будівельних робіт за серпень 2014 р.

Позивачем здійснено перерахування ТОВ «Укрбудівниця» коштів з посиланням на зазначений вище договір наступними розрахунковими документами: платіжним дорученням № 3916 від 20.08.2014 р. на загальну суму 40000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6666,67 грн., № 4385 від 26.12.2014 р. на загальну суму 100000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 16666,67 грн., № 4394 від 30.12.2014 р. на загальну суму 80000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 13333,33 грн., № 4414 від 26.01.2015 р. на загальну суму 88200 грн., в тому числі податок на додану вартість - 14700 грн.

Позивачем не надано доказів відображення спірних господарських операцій в бухгалтерському обліку, зокрема, журналу-ордеру рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за серпень 2014 р.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на п.ідставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Позивач обґрунтовує необхідність придбання у ТОВ «Укрбудівниця» послуг їх використанням у межах виконання договору підряду № 22/07-2014, укладеному ним з ТОВ «Термінал» 22.07.2014 р., на здійснення реконструкції АЗС з встановленням автомобільного газового пункту (АГЗП) стаціонарної заправки з ємністю на 10 куб. м. (СЗГ-10), що розташована в с. Пії Миронівського району Київської області, по вул. Молодіжній, 20.

Позивачем не надано обґрунтувань необхідності залучення субпідрядника ТОВ «Укрбудівниця» задля виконання робіт за договором з ТОВ «Термінал», а з урахуванням наданих відповідачем доказів щодо відсутності у ТОВ «Укрбудівниця» трудових та матеріальних ресурсів, не оприбуткування позивачем у бухгалтерському обліку спірних господарських операцій, є правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підтвердження фактичного здійснення спірних господарських операцій.

Крім того, колега суддів звертає увагу на наступне. Позивачем на підтвердження фактичного виконання господарських операцій ТОВ «Укрбудівниця» надано єдиний акт № 1 прийняття виконаних будівельних робіт за серпень 2014 р. Проте, ніяким чином позивачем не обґрунтована необхідність виписки 29.08.2014 р. (в один день) ТОВ «Укрбудівниця» позивачу кількох податкових накладних на той самий об'єм робіт з сумою податку на додану вартість в кожній менше 10 тис. грн., що обумовило відсутність факту реєстрації цих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказані недоліки у своїй сукупності позбавляють акти виконаних робіт (послуг) сили первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій саме на виконання вимог укладених між позивачем та ТОВ «Укрбудівниця» договору.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає обґрунтованими висновок суду першої інстанції про непідтвердження фактичного здійснення господарських операцій, оскільки наявні в матеріалах справи документи не є достатнім доказом для підтвердження факту здійснення певної господарської операції і, як наслідок, правомірності віднесення позивачем сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Необґрунтованість формування податкового кредиту обумовлює правомірність збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням № 0000822202 в розмірі 51366 грн., нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25683 грн. з урахуванням рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області про результати розгляду первинної скарги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000822201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 12841,50 грн. штрафних санкцій.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення, відсутні підстави для скасування рішення про результати розгляду первинної скарги.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-Сервіс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2015 р. в справі № 804/4434/15 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2015 р. в справі № 804/4434/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-Сервіс» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду первинної скарги залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 10.11.2015 р.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко