Ухвала суду № 53363805, 22.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2015 рокусправа № 804/1532/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.,

представників сторін:

позивача : - Лазарев О.В. (дов.від 02.01.2015 року)

відповідача: - Дерець Т.В. (дов.від 07.09.2015 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 р. у справі № 804/1532/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамет-Харків"

до Дніпропетровської митниці ДФС

про визнання протиправними дій та скасування картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

"19" січня 2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Керамет-Харків" звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС в якому просило

- визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття рішень про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за декларацією форми МД-2 №110010000/2014/008817 та за декларацією форми МД-2 №110010000/2015/000077;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови Дніпропетровської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2014/00576 від 29.12.2014р. та №110010000/2015/00019 від 06.01.2015р.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю відмови у митному оформленні товару, що вже був розмитнений та вивезений з тимчасово окупованої території Крим. Позивач вказує на те що вчасно не доставив товар до митного посту через погану погоду та незадовільний технічний стан транспорту, про що своєчасно попереджено митний орган.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 р. у справі № 804/1532/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамет-Харків" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними дій та скасування картки відмови - задоволено.

Судом встановлено, що позивачем придбано навантажувальну машину, яку ввезено на територію України, та оформлено належним чином. У зв'язку з розірванням договору оренди обладнання вивезено позивачем з тимчасово окупованого Криму та доставлено у м. Дніпродзержинськ, проте через несправність транспортного засобу, а також погані погодні умови, обладнання не доставлено до митного посту. Про факт затримки обладнання митний орган повідомлений належним чином. Позивач звернувся до митного органу з документами для митного оформлення навантажувальної машини, проте з підстав несвоєчасності доставляння обладнання для митного оформлення відповідачем відмовлено у здійсненні митного оформлення. Вдруге позивачу відмовлено у митному оформленні у зв'язку з несплатою митних платежів.

На підставі аналізу норм чинного митного та податкового законодавства, а також з врахуванням приписів Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», суд дійшов наступних висновків: а саме факт того, що позивачем не порушено термінів транзитного переміщення товарів в зону митного контролю (судом визнано поважною причиною неприбуття до митного контролю через погодні умови та поламку транспортного засобу); визнано наявними у позивача преференції у вигляді звільнення від заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою вивезення товарів з окупованої території. Наведене обумовило прийняття рішення про повне задоволення позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду, Дніпропетровською митницею ДФС подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 р. у справі № 804/1532/15, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що позивачем не подано заяву про зміну місця прибуття товару, яка подається перед початком транзитного переміщення, а отже не можна вважати, що позивачем дотримано Порядку митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень. Скаржник зазначає, що судом помилково застосовано до даних відносин норми Податкового кодексу України. Вказує на відсутність підстав застосування преференцій для юридичних осіб, що переносять місце своєї діяльності з тимчасово окупованої території, оскільки позивачем не доведено факт перенесення господарської діяльності.

Представниками сторін надано ґрунтовні пояснення щодо обставин по справі та підтримано позиції, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях до неї.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, в 2010 році відповідно до договору купівлі-продажу №КМУ-10/155 від 01.12.2010р. позивачем придбано у ЗАТ «Керамет» обладнання - навантажувальну машину моделі МНL 340 (номер шасі 340210/0848, виробництво TAREX/Fuchs GmbH, 2005 року випуску). Обладнання на законних підставах ввезене на митну територію України та випущене для вільного обігу.

01.12.2010 р. зазначене обладнання передане в оренду ТОВ «СВЗП «Кримвторкольормет» (м. Севастополь, АР Крим), що підтверджується копією договору оренди №01/12-06 від 01.12.2010 року.

У зв'язку з розірванням договору оренди (додаткова угода № 2 від 11.12.2014р.), зазначене обладнання вивезено орендодавцем з тимчасово окупованої території України (м. Севастополь, Крим). 26.12.2014р обладнання перетнуло кордон України в пункті пропуску «Каланчак» за транзитною декларацією №508010000/2014/018656 від 26.12.2014р., що посвідчується відміткою «Під митним контролем» Херсонської митниці на цій транзитній декларації та на товарно-транспортній накладній №12 від 22.12.2014р., та прибуло в пункт призначення - м. Дніпродзержинськ - 29 грудня 2014 р.

У зв'язку з несправністю транспортного засобу (копія листа перевізника МПП «Азія» №375 від 29.12.2014р.) та складними погодними умовами, обладнання не було доставлено до митного посту «Дніпродзержинськ» (структурний підрозділ Дніпропетровської митниці ДФС), про що позивач 29.12.2014р. повідомив відповідний митний орган та запропонував в порядку ст. 247 розділу VIII Митного кодексу України направити інспектора до місця фактичного розташування (м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 186) обладнання для здійснення митних формальностей.

При цьому, 29 грудня 2014р. до митного органу позивачем подано декларацію форми МД-2 №110010000/2014/008817, (що підтверджується відміткою Дніпропетровської митниці «Під митним контролем» на МД) з усіма необхідними документами для митного оформлення.

Відповідачем відмовлено ТОВ «Керамет-Харків» у митному оформленні (картка відмови № 110010000/2014/00575 від 29.12.2014 року).

Відмова мотивована посиланням на п.п.4.5.2 Наказу Мінфіну України «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» від 30.05.2012р. №631, згідно якого при митному оформленні необхідно перевіряти наявність відміток про завершення переміщення товарів, однак, надані до митного оформлення документи не містять відміток митних органів щодо завершення переміщення товару. Крім того вказувалося про порушення ТОВ «Керамет-Харків» ст.200 Митного кодексу України, оскільки останнім не доставлено вищезазначений товар у визначене органом доходів і зборів місце для здійснення митного оформлення (до відповідного митного посту).

З метою закінчення процедури митного оформлення 05.01.2015р. вищевказане обладнання доставлено в зону митного контролю в м. Дніпродзержинськ, та повторно подана митна декларація (11001000/2015/000077). При оформленні декларації заявник (позивач) зазначив у графі 36 «Преференції» про наявність преференцій у вигляді звільнення від сплати ПДВ та ввізного мита.

Відповідачем у митному оформленні товару знову відмовлено (картка відмови №110010000/2015/00019 від 06.01.2015 р.) на підставі того, що транспортний засіб прибув до митного пункту після 01.01.2015 р., у зв'язку з чим, ТОВ «Керамет-Харків» пропущено пільговий строк ввезення товарів з окупованої території, наданий за Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». На думку митного органу, закінчення процедури митного оформлення можливе тільки за умови подання митної декларації зі сплатою усіх відповідних платежів.

Не погодившись з позицією митного органу, вважаючи її необґрунтованою та протиправною, позивач звернувся до суду.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.4 Митного кодексу України ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Митного кодексу України, межі митної території України, є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном.

Згідно ст. 200 Митного кодексу України, після надання органом доходів і зборів дозволу на пропуск товарів через митний кордон України, власник товарів або уповноважена ним особа зобов'язані доставити товари та документи на них без будь-якої зміни їх стану у визначене органом доходів і зборів місце і забезпечити перебування їх у цьому місці до прибуття посадових осіб органу доходів і зборів, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" встановлено, що моментом здійснення експорту (імпорту), є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Як вбачається з положень глави 47 розділу XI Митного кодексу України, митний контроль здійснюється в разі ввезення товару на митну територію України (фактичне перетинання митного кордону) та розпочинається з моменту перетинання товаром митного кордону України. Товар, що перебуває під митним контролем, є фактично ввезеним на митну територію України, тобто таким, що перетнув митний кордон. Факт і дату такого перетину посвідчує штамп "Під митним контролем" на товарно-супровідних документах з відповідною датою.

У відповідності до п. 20 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України, митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури. Тобто, МД є документом, що підтверджує права особи на розміщення товарів у заявленому митному режимі. Отже, дата оформлення ВМД - це дата випуску товару у заявлений митний режим, а не дата фактичного перетину митного кордону і, як наслідок, не дата імпорту товару.

Так, пунктом 1 розділу "Справи у спорах з приводу реалізації публічної фінансової політики" висновків Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України, за I півріччя 2012 р., закріплено, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для цілей застосування статей 2, 4 Закону України від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України (постанова Верховного Суду України від 16 січня 2012 р. у справі № 21-412а11).

Таким чином, можна дійти висновку, що перебування товарів під митним контролем неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, і при цьому, первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України. Аналіз зазначених вище норм, дає підстави стверджувати, що проставляння відмітки «під митним контролем» 26.12.2014р. на товаротранспортній накладній підтверджує ввезення товару в Україну саме цією датою.

Колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що ані перевізником, ані декларантом не порушено строків транзитних перевезень та доставки товарів та документів в зону митного контролю, визначених ст.ст. 95, 200 Митного кодексу України, які для автомобільного транспорту становлять 10 днів.

Як встановлено під час розгляду справи, товар перетнув межі державного кордону 26.12.2014р., до зони митного контролю прибув 05.01.2015p., тобто, термін транзитного переміщення склав 10 днів. Тому, доводи скаржника, що позивач нібито не мав наміру доставити товар в зону митного контролю, а також, твердження про порушення ст. 95 Митного кодексу України, колегія суддів відхиляє як хибні та необґрунтовані.

Крім того, згідно до ч.7 ст. 247 Митного кодексу України за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи митні формальності можуть виконуватись органами доходів та зборів поза місцем розташування цих органів, а також поза робочим часом, установленим для них, на умовах, визначених цим Кодексом.

Відповідачем не приділено уваги листу ТОВ «Керамет-Харків» від 29.12.2014 року, в якому позивач повідомляв про неможливість прибуття до митного посту та запрошував посадових осіб митного органу здійснити вихід за місцем розташування товару для здійснення митного оформлення товару за місцем його фактичного знаходження.

Щодо сплати податку на додану вартість, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», запроваджено вільну економічну зону «Крим», функціонування якої, на період тимчасової окупації здійснюється з урахуванням особливостей, визначених розділом ІІ «Перехідні положення» Закону.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» на території ВЕЗ «Крим» не справляються загальнодержавні податки та збори, визначені статтею 9 Податкового кодексу України, та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п.п.9.1.3. п.9.1. ст.9 Податкового кодексу України, до загальнодержавних податків та зборів віднесений податок на додану вартість.

В силу приписів п.6.4. ст.6 Закону «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» - товари, що були вироблені, достатньо перероблені або ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України до набрання чинності Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», вважаються товарами українського походження, які вільно переміщуються на іншу територію України без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності до 1 січня 2014 року.

Підпунктом 14.1.61 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що до заходів нетарифного регулювання відносяться:

- ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій;

- застосування спеціальних заходів щодо імпорту товарів в Україну;

- процедура реєстрації зовнішньоекономічних контрактів;

- процедура видачі ліцензій на право імпорту, експорту - спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- дозвільна система служби експортного контролю;

- сертифікація товарів, що ввозяться в Україну;

- дозвільна система органів державної влади, що здійснюють санітарно-епідеміологічний, ветеринарний, фітосанітарний, екологічний та інші види контролю;

- реєстрація лікарських засобів, виробів медичного призначення, імунобіологічних препаратів, харчових добавок;

- застосування державного пробірного контролю.

Відповідно до ст. 130 Митного кодексу України, вільна митна зона - це митний режим, відповідно до якого, іноземні товари ввозяться на територію вільної митної зони та вивозяться з цієї території за межі митної території України із звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а українські товари ввозяться на територію вільної митної зони із оподаткуванням митними платежами та застосуванням заходів нетарифного регулювання.

До митних платежів (п.27 ст. 4 Митного кодексу України), відносяться:

а)мито;

б)акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);

в)податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Підпунктом 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України передбачено, що операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі вільної митної зони, звільняються від сплати ПДВ.

Аналогічна позиція міститься і у листі - роз'ясненні ДФСУ від 03.12.2014р. № 13311/7/99-99-19- 03-03-17, п.4 якого передбачає звільнення від оподаткування ПДВ для операції із ввезення товарів на митну територію України з території ВЕЗ Крим.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що заходи тарифного регулювання - це заходи, що мають суто економічний характер, та регулюють зовнішньоекономічну діяльність саме за допомогою ставок митних платежів, зокрема ПДВ. Отже, в розумінні п.6.4 ст.6 Закону «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» операції із ввезення товарів з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України, звільнятимуться і від сплати ПДВ, і від сплати мита.

Зазначеним спростовується твердження скаржника щодо можливості зазначення в МД преференції у вигляді звільнення від ПДВ тільки у випадку евакуації бізнесу, відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Щодо доводів відповідача, із посиланням на п.6.6 ст. 6 Закону «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» про необхідність складання сертифікату походження для отримання преференції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 9 ст. 36 Митного кодексу України встановлює, що особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом. Тобто, порядок визначення країни походження та випадків надання сертифікату визначаться саме положеннями Закону «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Стаття 6 Закону «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», встановлює особливості поставки товарів на (з) території вільної економічної зони «Крим». При цьому, саме пункт 6.4 цієї статті передбачає підставу звільнення операції з переміщення товарів від застосування усіх заходів тарифного і нетарифного регулювання, а саме - ввезення товару на іншу територію України до 01.01.2015р. Тобто, законодавець, розуміючи потреби суб'єктів господарювання, надав відповідні преференції у вигляді звільнення від усіх заходів тарифного і нетарифного регулювання з метою вивезення товарів з окупованої території.

З огляду на наведене, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи по суті, в повному обсягу встановлено та досліджено обставини по справі, надано їм ґрунтовну оцінку та вірно застосовано норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин. Підстав, передбачених ст.202 КАС України, для скасування судового рішення, в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 р. у справі № 804/1532/15 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 р. у справі № 804/1532/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко