Постанова № 53363129, 10.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 листопада 2015 року № 826/4104/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продакшн Філм" до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продакшн Філм" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0008322202 від 28.11.2014 та №0008312202 від 28.11.2014.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Грант Тайм" за період діяльності з 01.01.2013 по 30.09.2014 та з Товариством з обмеженою відповідальністю "Клондайк-ЛТ" за період діяльності з 01.07.2014 по 31.07.2014. Підставою нарахування податкових зобов'язань став висновок податкового органу про те, що договори, укладені між позивачем та контрагентами: ТОВ "Грант Тайм", ТОВ "Клондайк-ЛТ" були укладені без мети настання правових наслідків.

Позивач, не погоджуючись з таким висновком податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські правовідносини з ТОВ "Грант Тайм" та ТОВ "Клондайк-ЛТ" за договорами, які мали реальний характер, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, через канцелярію суду надала письмові заперечення, у яких відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 6561/26-56-22-02-10/38091885 від 10.11.2014.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 28.10.2014 по 03.11.2014 Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Продакшн Філм" з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Грант Тайм" за період діяльності з 01.01.2013 по 30.09.2014 та з Товариством з обмеженою відповідальністю "Клондайк-ЛТ" за період діяльності з 01.07.2014 по 31.07.2014.

За результатами перевірки складено акт № 6561/26-56-22-02-10/38091885 від 10.11.2014, яким встановлені наступні порушення:

- підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпунктів 139.1.5, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 138 469,00 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.1, 201.2, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 545 907,00 грн.

На підставі акта перевірки № 6561/26-56-22-02-10/38091885 від 10.11.2014 відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 28.11.2014:

- № 0008312202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 423 086,00 грн., у тому числі за основним платежем - 1 138 469,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 284 617,00 грн.;

- № 0008322202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 932 384,00 грн., у тому числі за основним платежем - 1 545 907,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 386 477,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продакшн Філм", не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями від 28.11.2014 № 0008312202 та № 0008322202, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції та отриманих послуг, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Продакшн Філм" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грант Тайм" (виконавець) було укладено ряд договорів, а саме:

1) договір про створення і використання об'єкта права інтелектуальної власності - аудіовізуального твору від 10.12.2012 № 63/12/12, згідно якого виконавець зобов'язується за завданням замовника виконати послуги по створенню аудіовізуальних творів з умовними назвами «Таксі» хронометражем 10 секунд, «Плюшевий ведмедик» хронометражем 10 секунд, «Презентація» хронометражем 10 секунд на основі затвердженого замовником сценарію, з наступною передачею (відчуженням) виключних майнових авторських прав на твори та наданням виключних майнових суміжних прав виконавців (акторів) замовнику;

2) договір про виробництво аудіовізуального твору від 11.12.2012 № 54/12/12, згідно якого виконавець зобов'язується за завданням замовника виконати послуги з виробництва аудіовізуального твору - рекламного відеоролика з умовною назвою: «Новий рік» хронометражем 10 секунд на основі затвердженого замовником сценарію, з наступною передачею (відчуженням) виключних майнових авторських прав на ролик замовнику;

3) договір від 06.12.2012 № 57/12/12, згідно якого виконавець зобов'язуєтьсянадати послуги з виробництва аудіовізуального твору - рекламного відеоролика під умовною назвою «КІКОЕК®Шоколад - Пpoмо 2012» («КІНДЕР®Шоколад - Промо 2012») хронометражем 30 секунд та його короткої версії, хронометражем 20 секунд, тип звуку - моно;

4) договір про створений за замовленням та передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на аудіовізуальний твір від 25.02.2013 № 25/02/2013, згідно якого виконавець зобов'язується за завданням замовника виконати роботи зі створення рекламного відеоролику з музичним супроводом (надалі - «Музичний твір»), акторським виконанням J умовною назвою «Корпоративний фільм РОШЕН» у форматі mov хронометражем 12 хв., що створюється на основі наданого сценарію, з наступним наданням в повному обсязі виключних майнових прав інтелектуальної власності на Фільм та його складові, а Замовник зобов'язується прийняти їх і оплатити;

5) договір про виробництво і використання об'єктів права інтелектуальної власності - аудіовізуального та фотографічного творів від 01.03.2013 № 01/03/2013, згідно якого виконавець зобов'язується, за завданням замовника виконати роботи з виробництва аудіовізуального твору - рекламного відеоролика з умовною назвою «Nescafe_Espresso_Proj__30», хронометражем 30 секунд, та його скороченої версії «Nescafe_Espresso_Proj_20» хронометражем 20 секунд з музичним супроводом та 10 фотографічних творів для реклами товарів ТМ «NESCAFE» (Espresso), на основі затвердженого сторонами сценарію, з наступною передачею (відчуженням) виключних майнових авторських прав та наданням виключних майнових суміжних прав виконавців (акторів) замовнику;

6) договір про виробництво і використання об'єкта права інтелектуальної власності - аудіовізуального твору від 25.03.2013 № 25/03/2013, згідно якого виконавець зобов'язується, за завданням замовника виконати роботи з виробництва аудіовізуального твору - рекламного відеоролика під умовною назвою «Хуавей» хронометражем 30 секунд;

7) договір від 04.06.2013 № 04/06/2013, згідно якого виконавець зобов'язується, за завданням замовника виконати роботи із творчої переробки (адаптації) аудіовізуальних творів - рекламних відеороликів з умовними назвами: 1) «По справжньому»; 2) «Silence»; 3) «Абсолютно чорний»; 4) «Боби»; 5) «Milk chocolate»; 6) «Movie» хронометражем 30 секунд кожен, на основі затвердженого сторонами сценарію, з наступним наданням в повному обсязі виключних майнових прав інтелектуальної власності на адаптовані ролики та його складові, а замовник зобов'язується прийняти їх і оплатити;

8) договір про виробництво і використання об'єкта права інтелектуальної власності - аудіовізуального твору від 01.08.2013 № 01/08/2013, згідно якого виконавець зобов'язується, за завданням замовника виконати роботи з виробництва об'єктів інтелектуальної власності, рекламних відеороликів відповідно до сценаріїв, погоджених сторонами, з наступною передачею виключних майнових авторських прав на використання роликів замовнику на строк, у межах території та способами визначеними цим договором, а замовник зобов'язується прийняти оплатити виконані належним чином роботи;

9) договір про виробництво і використання об'єкта права інтелектуальної власності - аудіовізуального твору від 15.08.2013 № 15/08/2013, згідно якого виконавець зобов'язується, за завданням замовника виконати роботи з виробництва аудіовізуального твору - рекламних відеороликів з умовною назвою «На березових бруньках» хронометражем 30 секунд та 15 секунд, на основі затвердженого замовником сценарію, з наступною передачею виключних майнових авторських прав на ролики замовнику та наданням виключних майнових суміжних прав виконавців (акторів) замовнику;

10) договір про виробництво і використання об'єкта права інтелектуальної власності - аудіовізуального твору від 16.09.2013 № 16/09/2013, згідно якого виконавець зобов'язується, за завданням замовника виконати роботи з виробництва об'єктів інтелектуальної власності рекламних відеороликів відповідно до сценаріїв, погоджених сторонами, з наступною передачею виключних майнових авторських прав на використання роликів замовнику на строк, у межах території та способами визначеними цим договором, а замовник зобов'язується прийняти оплатити виконані належним чином роботи;

11) договір про виробництво і використання об'єкта права інтелектуальної власності - аудіовізуального твору від 17.09.2013 № 17/09/2013, згідно якого виконавець зобов'язується, за завданням замовника виконати роботи з виробництва об'єктів інтелектуальної власності відповідно до сценаріїв, погоджених сторонами, з наступною передачею виключних майнових авторських прав на фото замовнику, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані належним чином роботи;

12) договір про створення на замовлення і використання об'єкта права інтелектуальної власності від 08.10.2013 № 08/10/2013, згідно якого виконавець зобов'язується на свій ризик за завданням замовника надати послуги (виробництво аудіовізуального твору - відеоролику піл умовною назвою «lntertelecom_ WiFi_30»), хронометражем 60 секунд, та його скороченої версії хронометражем 30 секунд, що містить рекламу товарів та послуг TM «Інтертелеком», з озвученням та титруванням українською мовою), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги;

13) договір про виробництво і використання об'єкта права інтелектуальної власності - аудіовізуального твору від 29.10.2013 № 29/10/2013, згідно якого виконавець зобов'язується, за завданням замовника виконати роботи з виробництва об'єктів інтелектуальної власності рекламних відеороликів, відповідно до сценаріїв, погоджених сторонами, з наступною передачею виключних майнових авторських прав на використання роликів замовнику на строк у межах території та способами визначеними цим договором, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані належним чином роботи;

14) договір про створення за замовленням та передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на похідні аудіовізуальні твори від 27.11.2013 № 27/11/2013, згідно якого виконавець зобов'язується, за завданням замовника виконати роботи із творчої переробки (адаптації) аудіовізуального твору - рекламного відеоролику з умовною назвою: «Корпоративний фільм РОШЕН», хронометражем 12 хвилин, на основі затверджених сторонами вимог, з наступною передачею в повному обсязі виключних майнових прав інтелектуальної власності на адаптований ролик та його складові, а замовник зобов'язується прийняти роботи і оплатити;

15) договір від 30.12.2013 № 30/12/13, згідно якого виконавець зобов'язується, за завданням замовника виконати роботи по організації підготовчого та знімального процесу для виробництва аудіовізуальних творів - рекламних відеороликів на основі затверджених сторонами сценаріїв, з наступною передачею виключних майнових прав на відзнятий матеріал, а замовник зобов'язується прийняти роботи і оплатити.

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем були надані копії таких документів:

- акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 21.12.2012 № 443 (представник виконавця ОСОБА_1; роботи по рахунку № 312 від 18.12.2012), від 24.01.2013 № ОУ-0000372 (представник виконавця ОСОБА_1; роботи по рахунку № 310 від 17.12.2012), від 01.02.2013 № ОУ-0000554 (представник виконавця ОСОБА_1; роботи по рахунку № 307 від 18.12.2012), від 15.04.2013 № ОУ-0000511 (представник виконавця ОСОБА_2; роботи по рахунку № 511 від 26.03.2013), від 15.04.2013 № ОУ-0000569 (представник виконавця ОСОБА_2; роботи по рахунку № 514 від 27.03.2013), від 22.05.2013 № ОУ-0000794 (представник виконавця ОСОБА_2; роботи по рахунку № 716 від 23.04.2013), від 06.06.2013 № ОУ-0000895 (представник виконавця ОСОБА_2; роботи по рахунку № 852 від 04.06.2013), від 30.09.2013 № ОУ-0001248 (представник виконавця ОСОБА_2; роботи по рахунку № 1231 від 16.09.2013, згідно договору № 16/09/2013), від 22.08.2013 № ОУ-0001046 (представник виконавця ОСОБА_2; роботи по рахунку № 1048 від 01.08..2013), від 31.08.2013 № ОУ-0001017 (представник виконавця ОСОБА_2; роботи по договору № 15/08/2013 від 15.08.2013), від 09.10.2013 № ОУ-0001314 (представник виконавця ОСОБА_2; роботи по договору № 25/02//2013 від 25.02.2013), від 15.10.2013 № ОУ-0001374 (представник виконавця ОСОБА_2; роботи по рахунку № 1374 від 08.10.2013), від 18.11.2013 № ОУ-0001421 (представник виконавця ОСОБА_2; роботи по рахунку № 1497 від 29.10.2013), від 18.11.2013 № ОУ-0001418 (представник виконавця ОСОБА_2; роботи по рахунку № 714 від 17.09.2013, згідно договору № 17/09/2013), від 20.12.2013 № 1598 (представник виконавця ОСОБА_2; роботи по рахунку № 1598 від 27.11.2013), від 27.01.2014 № ОУ-000029 (представник виконавця ОСОБА_2; роботи по рахунку № 1650 від 30.12.2013);

- платіжні доручення про здійснення оплати робіт;

- податкові накладні від 20.12.2013 № 332 (за підписом ОСОБА_2.), від 18.11.2013 № 185, № 403 (за підписом ОСОБА_2.), від 11.11.2013 № 36 (за підписом ОСОБА_2.), від 05.11.2013 № 15 (за підписом ОСОБА_2.), від 15.01.2013 № 346 (за підписом ОСОБА_2.), від 09.10.2013 № 251 (за підписом ОСОБА_2.), від 30.09.2013 № 534 (за підписом ОСОБА_2.), від 22.08.2013 № 382 (за підписом ОСОБА_2.), від 19.08.2013 № 304 (за підписом ОСОБА_2.), від 15.08.2013 № 229 (за підписом ОСОБА_2.), від 06.06.2013 № 139 (за підписом ОСОБА_2.), від 22.05.2013 № 321, № 175 (за підписом ОСОБА_2.), від 20.05.2013 № 174 (за підписом ОСОБА_2.), від 15.04.2013 № 387, № 329, № 194 (за підписом ОСОБА_2.), від 29.03.2013 № 526 (за підписом ОСОБА_2.), від 28.09.2013 № 525 (за підписом ОСОБА_2.), від 31.01.2013 № 554 (за підписом ОСОБА_1.), від 24.01.2013 № 370 (за підписом ОСОБА_1.), від 15.01.2013 № 116 (за підписом ОСОБА_1.), від 27.01.2014 № 278 (за підписом ОСОБА_2.).

Суд звертає увагу, що акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) та платіжні доручення містять посилання на рахунки, які стали підставою для формування актів та проведення оплати за роботи, однак суду такі рахунки позивач не надав, як і не надав замовлення позивача про надання послуг (робіт), підготовлені ТОВ "Грант Тайм" сценарії для створення відеороликів, погодження позивачем даних сценаріїв, календарно-постановочні плани виробництва творів за договорами, проведення ТОВ "Грант Тайм" кастингу акторів для виробництва творів за договорами.

Крім того, із наданих позивачем договорів та первинних документів щодо виконання таких договорів, за якими ТОВ "Продакшн Філм" було виконавцем та надавало послуги (роботи) щодо створення відеороликів, а також із наданих відповідачем протоколів допиту свідків - акторів (ОСОБА_3, ОСОБА_4.) вбачається, що саме працівники ТОВ "Продакшн Філм" займалися вчиненням всіх необхідних дій для створення відеороликів, згідно вищенаведених договорів, а не ТОВ "Грант Тайм".

Також, із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що ТОВ "Грант Тайм" було зареєстровано як юридична особа 13.03.2012, керівником якої являється ОСОБА_2.

В той же час, частина договорів, актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) та податкових накладних від імені ТОВ "Грант Тайм" підписана ОСОБА_1, хоча в матеріалах справи відсутні докази наявності повноважень у ОСОБА_1 підписувати документи від імені ТОВ "Грант Тайм".

Крім того, відповідно до протоколу судового засідання від 25.06.2015 № 820/03-28/2/15, проведеного Харківським окружним адміністративним судом щодо допиту ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_2 погодився за грошову винагороду зареєструвати на своє ім'я ТОВ "Грант Тайм" без наміру здійснювати господарську діяльність, жодні відомості про фінансово-господарську діяльність, право підписів, місце знаходження даного товариства йому не відомі, однак, свідок зазначив, що підписував велику кількість пустих бланків, документів та довіреностей.

Крім того, в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2015 по справі № 761/17926/15-к зазначено, що незаконна діяльність ОСОБА_2, який на прохання невстановлених слідством осіб придбав ТОВ "Грант Тайм", здійснювалася в порушення законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб'єктів підприємництва. ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у вчиненні фіктивного підприємництва, тобто придбанні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України.

Відтак, суд приходить до висновку, що факт реальності виконання господарських зобов'язань за договорами, укладеними позивачем з ТОВ "Грант Тайм" не підтверджується об'єктивними доказами та не просліджується за первісною бухгалтерською документацією.

З огляду на зазначене, податковий орган дійшов вірного висновку про те, що взаємовідносини між ТОВ "Продакшн Філм" та ТОВ "Грант Тайм" не спричиняють реального настання правових наслідків, а укладені позивачем з ТОВ "Грант Тайм" договори та інші первинні документи не мають юридичної сили первинних документів.

Також, між ТОВ "Продакшн Філм" (замовник) та ТОВ "Клондайк-ЛТ" (виконавець) було укладено договір від 18.07.2014 № 180714/1, згідно якого замовник замовляє, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи (надати послуги) по організації підготовчого та знімального процесу з метою створення аудіовізуального твору - рекламного відеоролика з умовною назвою «Бажання» для реклами продукції ТМ «КОРОНА».

На підтвердження виконання вказаного договору, позивачем були надані копії таких документів: додатку № 1 від 18.07.2014, додатку № 2 від 18.07.2014, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.07.2014 № 714 (на підставі рахунків на оплату покупцю № 1807/1 від 18.07.2014, № 2807/1 від 28.07.2014), платіжні доручення, податкової накладної від 28.07.2014 № 714.

Суд звертає увагу, що акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) містять посилання на рахунки на оплату послуг (робіт), однак суду такі рахунки позивач не надав, як і не надав календарно-постановочні плани, розроблені ТОВ "Клондайк-ЛТ" та затверджені позивачем, не надав затверджений позивачем об'єкт зйомок та декорацій, хоча це передбачено умовами договору.

Крім того, із наданого позивачем додатку № 2 до договору № СС-811Г-14 від 02.07.2014, за якими ТОВ "Продакшн Філм" було виконавцем та надавало послуги (роботи) щодо створення відеоролика з умовною назвою «Бажання» для реклами продукції ТМ «КОРОНА», вбачається, що саме ТОВ "Продакшн Філм" запропонувало місце зйомок, реквізити та декорації для зйомок твору.

Суд звертає увагу, що за відсутності факту придбання послуг (робіт), відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу валових витрат податку на прибуток, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З аналізу наданих позивачем документів щодо взаємовідносин із ТОВ "Клондайк-ЛТ" не можливо встановити реальність виконання господарських операцій, оскільки позивачем не надано суду документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а тому і не доведено, що обумовлені правочином послуги були надані саме цим контрагентом.

Таким чином, позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товару.

З урахуванням наведеного, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов