Постанова № 53362190, 05.11.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"05" листопада 2015 р. № 820/6395/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Сайко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

до

Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування"

про

зупинення видаткових операцій, заборону відчуження майна, зобов'язання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Зупинити видаткові операції на рахунках Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" (код 14313582):

2. Заборонити відчужувати Державне підприємство "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" майно;

3. Зобов'язати Державне підприємство "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" допустити податкового керуючого Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області для опису майна у податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Державне підприємство "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" має податковий борг перед бюджетом в сумі 572549,69 грн., що виник внаслідок несплати узгодженого зобов'язання з розрахунку частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями. Податковим органом було сформовано та вручено бухгалтеру відповідача податкову вимогу № 3671-25 від 25.05.2015 року, проте борг сплачено не було. Відповідачем самостійно не виділено майно для складання акту опису майна у податкову заставу. Податковим керуючим було складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 52 від 18.06.2015 року. У зв'язку з тим, що платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених Податковим кодексом України, податковий орган відповідно до пп. 20.1.32 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" зареєстрований в якості юридичної особи та перебуває як платник податків на обліку Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Відповідач для здійснення розрахунків в безготівковій формі має відкриті розрахункові рахунки в банківських установах, про що свідчить інформаційна довідка, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до пп. 20.1.32 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Так, в адміністративному позові податковим органом зазначено, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 572549,69 грн. який складається з розрахунку частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області відповідно до ст.59 Податкового кодексу України сформовано та вручено бухгалтеру відповідача податкову вимогу № 3671-25 від 25.05.2015 року.

Судом встановлено, що з метою проведення опису майна для проведення предмета застави у відповідності з положеннями ст.89 розділу ІІ Податкового кодексу України Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області було надіслано керівнику Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" лист з проханням надати перелік ліквідного майна, яке перебуває у власності відповідача на суму боргу у розмірі 572549,69 грн.

18 червня 2015 року керуючим було складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №52.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з абзацом першим пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 91.1 статті 91 Податкового кодексу України передбачено, що керівник контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 91.3 статті 91 Податкового кодексу України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Відповідно до пункту 91.4 статті 91 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

З аналізу наведених норм встановлено, що контролюючий орган може здійснювати опис майна у податкову заставу.

Однак, Податковим кодексом України визначені також види майна, яке не може бути джерелом погашення податкового боргу, а відповідно і предметом податкової застави.

Відповідно до підпункту 87.3.5. пункту 87.3 статті 83 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України.

Згідно з підпунктом 87.3.6. пункту 87.3 статті 83 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. Загальнодержавне значення мають об'єкти та майно, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України: майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого законом встановлено особливості приватизації), Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільної оборони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних та органів доходів і зборів, що безпосередньо забезпечує виконання цими органами встановлених законодавством завдань, майно закладів охорони здоров'я системи екстреної медичної допомоги.

Отже, зважаючи на особливий статус майна відповідача, визначеного Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", суд вважає, що податковий орган не має права описувати таке майно в податкову заставу і в подальшому застосовувати наслідки недопущення податкового керуючого до перевірки його збереження.

Проте, умовою застосування норми підпункту 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу, однак позивачем дана обставина не була підтверджена під час судового розгляду.

Розв’язуючи спір, суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд зауважує, що суб’єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не забезпечив належної реалізації владної управлінської функції, адже не подав до суду доказів вжиття передбачених законом дій для погашення зазначеним платником податків заборгованості.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом виявлено, що заявлена суб’єктом владних повноважень вимоги порушують права та охоронювані законом інтереси платника податків.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" про зупинення видаткових операцій, заборону відчуження майна, зобов'язання вчинити певні дії – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб’єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 10 листопада 2015 року.

Суддя Спірідонов М.О.