Ухвала суду № 53361081, 11.11.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження в адміністративній справі

11 листопада 2015 року № 813/4169/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

за участю секретаря судового засідання Косів М.Б.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю Кредекс Фінанс про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобовязання вчинити дії

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до Відділу державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю Кредекс Фінанс про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобовязання вчинити дії.

Ухвалою суду від 14.09.2015 відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі, мотивуючи тим, що виконавчий документ, на підставі якого проводилось виселення ОСОБА_3 видав Жидачівський районний суд Львівської області, а тому відповідно до ст. 383 ЦПК дії державного виконавця повинні оскаржуватись до суду, який видав виконавчий документ.

Представник позивача проти вказаного клопотання заперечив, мотивуючи тим, що предметом спору є оскарження дій і бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції Львівської області, які не стосуються виконання рішення Жидачівського районного суду від 17.03.2015, та виконавчий лист, виданий Жидачівським районним судом Львівської області 27.04.2015 не оскаржується. Вважає, що даний спір повинен розглядатись Львівським окружним адміністративним судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Просить в задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у даній справі необхідно закрити виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі- Конвенція) від 04.12.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справіv. Austria від 12.10.1978 р. вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Частиною 1 ст. 181 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Згідно ч. 4 ст. 82 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Як вбачається з наведених норм КАС України та Закону України Про виконавче провадження предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства можуть бути рішення (правові акти індивідуальної дії), дії чи бездіяльність державної виконавчої служби, що стосуються прав, свобод чи інтересів учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, крім тих, відносно яких законом установлено інший порядок їх судового оскарження.

Інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами господарського та цивільного судочинства, визначено ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України та розділом VII "Судовий контроль за виконанням судових рішень" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а тому такі спори не належать до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Також ст. 384 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий лист.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 р. № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби", критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

У розумінні статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. При цьому судам слід ураховувати, що до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, належать також їх представники за законом чи договором.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про оскарження рішень, дії чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень та ухвал у цивільних справах.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 17.03.2015 в цивільній справі №443/84/15-ц за позовом ТзОВ «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності, забезпечення безперешкодного входження в квартиру та виселення, позов задоволено повністю. Усунуто перешкоди у здійсненні ТОВ «Кредекс Фінанс» права користування, володіння квартирою №29 в будинку №3 по вул.Княжий Брід у м.Жидачеві, шляхом надання та забезпечення безперешкодного входження у квартиру і перебування у ній представників ТОВ «Кредекс Фінанс». Виселено ОСОБА_3, з квартири АДРЕСА_1.

У звязку із набранням вказаним судовим рішенням законної сили, Жидачівським районним судом Львівської області 27.04.2015 р. видано виконавчий лист.

Позивач є стороною виконавчого провадження, а саме: боржником.

На підставі виданого виконавчого листа, відділом державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції Львівської області 14.01.2015 р. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №47733709.

Оскільки, спірні відносини між ОСОБА_3 та відділом державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції Львівської області виникли у зв'язку з виконанням виконавчого листа Жидачівського районного суду, що виданий на виконання рішення, яке було прийняте у цивільній справі №443/84/15-ц про усунення перешкод в користуванні майном, суд приходить до висновку, що такий позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція з цього приводу викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 р. у справі №21-278а15, висновки яких є обов'язковими для врахування судами у відповідності до положень ст.2442 КАС України.

Частиною 2 ст. 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України, у випадку якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у справі.

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що позовну заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки юрисдикція адміністративного суду не поширюється на вказаний спір.

Суд розяснює позивачу, що він може звернутися із даним позовом до Жидачівського районного суду Львівської області, який видав виконавчий документ згідно норм Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 165, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Закрити провадження у справі №813/4169/15 за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю Кредекс Фінанс про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобовязання вчинити дії.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Р.М. Брильовський