Постанова № 53360933, 09.11.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2015 року № 813/5715/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання Петрика Р.І.,

з участю представників:

від позивача ОСОБА_1, згідно довіреності,

від відповідача ОСОБА_2, згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Захід хліб збут 2002" до управління Укртрансінспекції у Львівській області про скасування розрахунку, -

в с т а н о в и в:

приватне підприємства "Захід хліб збут 2002" (далі ПП "Захід хліб збут 2002", позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до управління Укртрансінспекції у Львівській області (далі управління Укртрансінспекції у Львівській області, відповідач) про скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 103 від 03.09.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що за результатами проведеного відповідачем габаритно вагового контролю транспортного засобу MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1, було винесено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 103 від 03.09.2015 року. Позивач зазначає, що під час зважування автомобіля було невірно застосовано норматив навантаження на вісь, у зв'язку з чим, безпідставно нараховано плату за проїзд великогабаритних транспортних засобів в розмірі 162,81 євро (3841,06 грн.). На підставі вищенаведеного, позивач вважає вказаний розрахунок безпідставним та просить його скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та наданих суду додаткових письмових поясненнях від 29.10.2015 року, підтримала, просила задовольнити в повному обсязі. Додатково пояснила, що транспортний засіб MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1, не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, оскільки має місце перевищення нормативів не більше як на 2%.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, свою позицію виклав в письмових запереченнях від 19.10.2015 року, суть яких полягає в наступному. Представник відповідач зазначив, що оскаржуваний розрахунок винесено управлінням Укртрансінспекції у Львівській області на підставі акта про порушення перевезення великовагового вантажу, складеного на основі результатів зважування, яке виконувалося у відповідності до погодженого графіку роботи пересувного пункту габаритно вагового контролю у Львівській області на вересень 2015 року. Крім того, представник відповідача вважає безпідставним твердження представника позивача щодо необхідності взяття до уваги при проведенні зважування параметрів, які передбачені чинним законодавством для контейнеровозів, адже згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, типом даного транспортного засобу є "загальний вантажний". У зв'язку з викладеним, представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини по справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2015 року управлінням Укртрансінспекції у Львівській області було здійснено процедуру габаритно вагового контролю транспортного засобу MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1, перебуває у ПП "Захід хліб збут 2002" в користуванні.

За результатами даного контролю, відповідачем було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 005005 від 03.09.2015 року, довідку про результати здійснення габаритно вагового контролю від 03.09.2015 року та оскаржуваний розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 103 від 03.09.2015 року.

Не погоджуючись із винесеним розрахунком, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Суд при вирішенні даної адміністративної справи, виходив з наступного.

Спірні правовідносини в даній адміністративній справі регулює Закон України "Про автомобільний транспорт", Порядок здійснення габаритно вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 (далі Порядок) та Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі Правила дорожнього руху).

Згідно ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", великогабаритним транспортним засобом є транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри.

У відповідності до п. 22.1 Правил дорожнього руху, маса навантаження, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинна перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Спеціальні правила перевезення вантажів вказані в пункту 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до п.п. 3 п. 3 Порядку здійснення габаритно вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, великовагові та великогабаритні транспортні засоби транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Представник позивача зазначив, що транспортний засіб MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN-код WMAN18ZZ36M430674, був ввезений на територію України для перевезення контейнерів.

У свідоцтві про державну реєстрацію даного транспортного засобу, а саме в розділі "Особливі відмітки" зазначено, що у 2014 році його було переобладнано для перевезення сипких харчових вантажів (борошна) на підставі висновку ДП "ДержавтотрансНДІпроект" № 431639 від 10.11.2014 року без змін шасі.

У абзаці 1 висновку науково технічної експертизи № 431639 від 10.11.2014 року, ДП "ДержавтотрансНДІпроект" погодило переобладнання вантажного автомобіля TGA 26/430 (контейнеровоза), яке полягало у зміні конструкції автомобіля шляхом встановлення цистерни SPITZER SILO FAHRZEUGWE API 24/3M для перевезення сипких харчових вантажів (борошна).

Згідно з вказаним висновком, зміни вносилися лише до кузову автомобіля. Жодних змін до бази шасі автомобіля зроблено не було.

Таким чином, до вказаного транспортного засобу повинні застосовуватися спеціальні правила перевезення вантажів, вказані в п. 22.5 Правил дорожнього руху, а саме допустиме навантаження на здвоєну вісь не повинне перевищувати 18 тонн. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Враховуючи все вищенаведене, суд погоджується з твердженням представника позивача, що до транспортного засобу MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1, повинні застосовуватися нормативи навантаження на вісь як контейнеровоза, відтак, максимально допустиме навантаження на здвоєну вісь вказаного транспортного засобу не повинно перевищувати 18,360 тонн (18 тонн + 2 % = 18,360).

Як вбачається з акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 03.09.2015 року № 005005, фактичне навантаження на здвоєну вісь вищевказаного автомобіля в момент здійснення габаритно вагового контролю становило 18,200 тонн, тобто мало місце навантаження, що не перевищувало гранично допустимий показник, передбаченого чинним законодавством.

Відтак, оскаржуваний розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 03.09.2015 року № 103, винесений відповідачем без з'ясування всіх обставин, які мають значення при виборі нормативів навантаження на вісь зважуваного автомобіля. У зв'язку з чим, відповідачем було безпідставно нараховано позивачу плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 162,81 євро (3841,06 грн.).

У зв'язку з вказаним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та у зв'язку з цим, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що, в свою чергу, зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач, як субєкт владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст.71 КАС України, не представив суду належних і достатніх доказів правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи наведене, суд погоджується з твердженнями позивача про безпідставність складеного для нього розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 03.09.2015 року № 103, у зв'язку з чим, задовольняє позовні вимоги в повному обсязі шляхом визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до ст. 94 КАС України, в користь позивача слід стягнути з управління Укртрансінспекції у Львівській області 1218,00 грн. судового збору, сплаченого при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати складений управлінням Укртрансінспекції у Львівській області розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 103 від 03.09.2015 року.

Стягнути з управління Укртрансінспекції у Львівській області (код ЄДРПОУ 38363450, м. Львів, пр. Чорновола, 47) в користь приватного підприємства "Захід хліб збут 2002" (код ЄДРПОУ 31914381, що знаходиться за адресою: 46008, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Гайова, 44 А) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) гривень рівно сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 11.11.2015 року

Суддя Потабенко В.А.