Ухвала суду № 53359720, 10.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/12013/2015 Головуючий у 1-й інстанції Лопатюк Н.Г.

Доповідач: Кравець В.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Кравець В.А.,

суддів Пікуль А.А., Шиманського В.Й.

за участю секретаря Попандопало Ю.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 17 червня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17 червня 2015 року цивільну справу передано для розгляду за підсудністю до Олександрійського міськрайонного суду м. Олександрії.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник позивача ПАТ «УкрСиббанк» - Кочін Г.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження її розгляду до Святошинського районного суду м. Києва, посилаючись на те, що вона є незаконною та необґрунтованою.

Вказує на те, що при поданні позовної заяви до Святошинського районного суду м. Києва, він керувався саме ч. 8 ст. 110 ЦПК України, на яку прямо вказав в тексті позовної заяви, і якою передбачено право позивача на пред'явлення позовної заяви за місцем виконання договорів, тим самим позивач при подачі позовної заяви ніяким чином не порушував вимог чинного законодавства України.

Крім того, відповідно до пункту 9.9 Правил споживчого кредитування позичальників АКІБ «УкрСиббанк», що є додатком до позовної заяви та наявні в матеріалах справи, сторони погодили, що адреса позивача для листування, зазначена в договорі вважається місцем виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Передаючи справу для розгляду за підсудністю до Олександрійського міськрайонного суду м. Олександрії, суд виходив з того, що місце проживання відповідача є АДРЕСА_1.

Проте, такий висновок суду є передчасним з огляду на наступне.

Відповідно до ст.109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованими у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Відповідно до ч. 8 ст. 110 ЦПК позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися за місцем виконання цих договорів.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.532 ЦК України якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання за грошовим зобов'язанням провадиться за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання.

Зі змісту ст. 110 ЦПК України вбачається, що позивач може застосувати, по-перше, правила загальної територіальної підсудності, тобто за місцем проживання чи місцезнаходженням відповідача, або звернутися у суд, який передбачено для даної категорії справ.

Обґрунтовуючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд зазначив, що згідно оригіналу паспорта відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Натомість, суд залишив поза увагою те, що при поданні позовної заяви до Святошинського районного суду м. Києва, позивач керувався п. 8 ст. 110 ЦПК України, на яку прямо вказав в тексті позовної заяви, і якою передбачено право позивача на пред'явлення позовної заяви за місцем виконання договору.

З копії договору про надання споживчого кредиту на придбання транспортного засобу від 27 грудня 2011 року, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що адресою позивача для листування є м. Київ, вул. Ф.Пушної, 21, а пунктом 9.9 «Правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк», які є невід»ємною частиною вказаного договору визначено, що листування сторонами за договором здійснюється шляхом направлення відповідній стороні повідомлень іншій стороні на адресу, що визначена як адреса листування у відповідному розділі договору.

Тобто, кредитним договором чітко визначено місце виконання сторонами зобов'язань, яке співпадає з адресою банку для листування.

Оскільки адреса: м. Київ, вул. Ф.Пушної, 21 територіально відноситься до Святошинського району м. Києва, то позивач цілком обґрунтовано реалізував своє право подати позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до Святошинського районного суду м. Києва.

З огляду на це, посилання представника позивача на умови договору, що встановлюють місце виконання зобов'язання, є достовірним та достатнім для доведення підстав підсудності позову Святошинському районному суду м. Києва

З підстав , наведеного вище, ухвала підлягає до скасування, а справа - направленню для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 17 червня 2015 року в справі скасувати, справу передати для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді