Постанова № 53358253, 09.11.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2015 р.Справа № 916/2918/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу: Від Прокуратури Від Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Молокозавод» Богатиря К.В. Жекова В.І., Пироговського В.Т. Герасименко Ю.С. Закернична І.П., посвідчення № 031666, дата видачі: 26.01.15 не з'явився Лакіза А.В., довіреність № 2315, дата видачі: 23.05.15 Шершньов В.П., довіреність № 09/05, дата видачі: 08.05.15розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Молокозавод» на рішення господарського суду Одеської області від30.09.2015р. у справі№ 916/2918/15 /суддя Оборотова О.Ю./за позовом Прокурора Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської областідо відповідача проТовариства з обмеженою відповідальністю «Молокозавод» внесення змін до договору оренди землі ВСТАНОВИВ:

Прокурор Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Молокозавод», в якій просить внести зміни до договору від 01.06.2006р. оернди земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі рекреаційного призначення площею 4,287га, яка знаходиться в курортній зоні «Катранка» в межах села Лиман Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області та передана для обслуговування бази відпочинку «Мрія», зареєстрованому в Татарбунарському відділенні Одеської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.08.2006р. за №040653500039, а саме:

- викласти п.5. Договору у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5 196 077,12грн. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.09.2014р. № В-Н-842, складеного відділом Держземагенства у Татарбунарському районі».

- викласти п.9. Договору у наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій сумі у розмірі 3,0% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 155 882,31грн. на рік, згідно рішення сесії Лиманської сільської ради № 577-VI від 28.11.2013р. «Про затвердження ставок оренди землі комунальної власності в межах с. Лиман на 2014 рік», з щорічним корегуванням орендної плати за землю згідно рішення сесії».

- доповнити договір п. 10.1 у наступній редакції: «Самостійно, щороку обчислювати суму орендної плати станом на 1 січня, з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки і не пізніше 20 лютого поточного року подавати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, визначеному Податковим кодексом України (з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земель у разі введення її в дію)».

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.09.2015р.:

1) позов задоволено;

2) внесено зміни до договору від 01.06.2006р. оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі рекреаційного призначення площею 4,287га, яка знаходиться в курортній зоні «Катранка» в межах села Лиман Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області та передана для обслуговування бази відпочинку «Мрія», зареєстрованому в Татарбунарському відділенні Одеської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.08.2006р. за №040653500039, а саме:

- викладено п.5. Договору у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5 196 077,12грн. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.09.2014р. № В-Н-842, складеного відділом Держземагенства у Татарбунарському районі».

- викладено п.9. Договору у наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій сумі у розмірі 3,0% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 155 882,31грн. на рік, згідно рішення сесії Лиманської сільської ради № 577-VI від 28.11.2013р. «Про затвердження ставок оренди землі комунальної власності в межах с. Лиман на 2014 рік», з щорічним корегуванням орендної плати за землю згідно рішення сесії».

- доповнено договір п. 10.1 у наступній редакції: «Самостійно, щороку обчислювати суму орендної плати станом на 1 січня, з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки і не пізніше 20 лютого поточного року подавати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, визначеному Податковим кодексом України (з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земель у разі введення її в дію)»;

3) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Молокозавод» до державного бюджету України 1218,00грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області від 30.09.2015р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Молокозавод» подало апеляційну скаргу, відповідно до якої скаржник просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 30.09.2015р. по справі № 916/2918/15.

Як на підставу викладених у скарзі вимог апелянт посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки:

- договір оренди від 01.06.2006р., укладений відповідно до діючого законодавства України, узгоджений Лиманською сільською радою та ТОВ «Молокозавод» по всім істотним умовам;

- Прокурор Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області звернувся до суду про внесення змін до договору оренди землі від 01.06.2006р. без дотримання процедури досудового врегулювання спору;

- нова нормативна грошова оцінка земельної ділянки розрахована не вірно, з зазначенням невірних показників. У витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки безпідставно застосований Коефіцієнт функціонального використання як для землі комерційного призначення Кф-2,5 (потрібно Кф-0,5 як для землі рекреаційного призначення, оскільки цільове призначення земельної ділянки не змінювалося).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2015р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Молокозавод» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.11.2015р.

09.11.2015р. на електронну адресу Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області на апеляційну скаргу ТОВ «Молокозавод», згідно якого Лиманська сільська рада просить рішення господарського суду Одеської області від 30.09.2015р. по справі № 916/2918/15 залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ «Молокозавод» на рішення господарського суду Одеської області від 30.09.2015р. по справі № 916/2918/15 залишити без задоволення.

У судовому засіданні 09.11.2015р. ТОВ «Молокозавод» надано клопотання про зупинення провадження по справі № 916/2918/15 до вирішення аналогічної справи в Одеському окружному адміністративному суді.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Молокозавод» обґрунтовує необхідність зупинення провадження по справі № 916/2918/15 наступним:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Молокозавод» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним дій Відділу Держземагенства у Татарбунарському районі Одеської області по застосуванню Коефіцієнту функціонального використання як для землі комерційного призначення Кф-2,5 та зобов'язання видати витяг з технічної документації із застосуванням правильного Коефіцієнту функціонального використання на рівні 0,5 як для земель рекреаційного призначення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Молокозавод» вважає, що розгляд справи № 916/2918/15 не можливий до вирішення аналогічної справи в Одеському окружному адміністративному суді, оскільки внесення змін до договору оренди землі неможливо до вирішення справи про визнання дій Відділу Держземагенства у Татарбунарському районі Одеської області незаконними. Саме з приводу вирішення питання щодо виправлення помилок, допущених при проведенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ТОВ «Молокозавод» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду.

Стаття 79 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Молокозавод» в клопотанні про зупинення провадження по справі не вказано та до клопотання не надано належних доказів неможливості розгляду справи № 916/918/15 до вирішення іншої справи, яка розглядається Одеським окружним адміністративним судом.

ТОВ «Молокозавод» у клопотанні не було обґрунтовано та апеляційним судом не встановлено наявності законних підстав, які б унеможливлювали перегляд в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції у даній справі до вирішення Одеським окружним адміністративним судом іншої справи.

Окрім того, слід зазначити, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Молокозавод» аналогічне клопотання під час розгляду справи № 916/2918/15 в господарському суді Одеської області заявлено не було та таке клопотання не було предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Молокозавод» про зупинення провадження у справі № 916/2918/15 необґрунтоване та задоволенню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та відповідача, апеляційний господарський суд встановив наступне.

01.06.2006р. на підставі рішення Лиманської сільської ради Татарбунарського району №465-ХХІV від 23.02.2006р. між Лиманською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Молокозавод» був укладений договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі рекреаційного призначення площею 4,287 га, яка знаходиться в курортній зоні «Катранка» в межах села Лиман Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області та передана для обслуговування бази відпочинку «Мрія», договір зареєстрований в Татарбунарському відділенні Одеської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.08.2006 за №040653500039.

Відповідно до п. 8 Договору від 23.02.2006р., договір укладено на 49 років.

21.01.2008р. між сторонами було укладено додаткову угоду про внесення змін у договір оренди землі від 01.06.2006року.

Відповідно до п. 9 договору від 23.02.2006р., орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі за 1га., з щорічним корегуванням орендної плати за землі згідно рішення сесії Лиманської сільської ради з послідуючим інформуванням орендаря.

Відповідно до п. 10,а. договору від 23.02.2006р., передбачено, що згідно ст. 24 ЗУ «Про оренду землі» при проведенні експертної грошової оцінки земель орендна плата має бути переглянута згідно з діючим законодавством.

Пунктом 1 додаткової угоди від 21.01.2008р. до договору оренди землі від 01.06.2006р. передбачено внесення змін до п. 9 договору, а саме: орендна плата за земельні ділянки комунальної власності вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 83868,51 грн., що складає 6,655% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно рішення сесії Лиманської сільської ради з послідуючим інформуванням орендаря.

Пунктом 13 договору оренди землі від 01.06.2006р. передбачено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі - в наслідок інфляції; в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність у спірному договорі оренди землі домовленості між сторонами про можливість щорічного внесення змін до цього договору за певних обставин щодо розміру орендної плати.

08.08.2014р. та 25.09.2014р. ТОВ «Молокозавод» направлено пропозиції про укладення угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Відповідь від ТОВ «Молокозавод» надійшла на лист від 25.09.2014р., згідно якої ТОВ «Молокозавод» не згодно з пропозиціями Лиманської сільської ради Татарбунарського району.

Але на думку колегії суддів передбачені договором та діючим законодавством підстави для внесення змін до умов договору щодо розміру орендної плати у даному випадку мали місце.

Згідно п.п. 288.5.1. п. 288.5.2 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Орендна плата за земельні ділянки комунальної власності є регульованою ціною. Тому зміна граничного розміру останньої є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (п. 9), що тягне обов'язкове внесення змін до договору оренди землі у відповідній частині.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Статтею 23 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

З матеріалів справи вбачається, що 14.02.2013р. Лиманською сільською радою Татарбунарського району прийнято рішення «Про проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту села Лиман, Лиманської сільської ради» № 464-VI. На підставі вказаного рішення Лиманської сільської ради ДП «Одеський науково- дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель села Лиман Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.

12.07.2013р. Лиманською сільською радою Татарбунарського району прийнято рішення № 525-VІ «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Лиман Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області», яка з урахуванням вимог Податкового кодексу України, була введена в дію з 01.01.2014р. Вказаним рішенням (п. 4) було визначено, що з дати введення в дію нормативної грошової оцінки провести згідно з чинним законодавством перерахування орендної плати та внести відповідні зміни до договорів оренди землі розділ "Орендна плата" за земельні ділянки, які раніше були надані в оренду суб'єктам підприємницької діяльності.

В газеті «Татарбунарський вісник» від 21.12.2013р. № 97-98 начальником відділу Держземагентства у Татарбунарському районі Одеської області було опубліковано статтю «Нормативно-грошова оцінка земель оновлена» в якій вказувалось, що в Татарбунарському районі на 100 відсотків завершено оновлення нормативно-грошової оцінки земель усіх населених пунктів відповідно до статті 13 Закону України «Про оцінку земель», яка вступить в силу з 2014 року, у зв'язку з чим підприємствам та установам необхідно отримання витяг з технічної документації для перерахування орендної плати.

Рішенням Лиманської сільської ради № 577-VІ від 28.11.2013р. затверджені фіксовані відсотки при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки на території Лиманської сільської ради. Для даної земельної ділянки ставка орендної плати складає 3% (п. 1 Рішення № 577-VІ).

Згідно витягу з технічної документації від 22.09.2014р., наданого відділом Держземагентства в Татарбунарському районі, про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка є предметом оренди згідно умов спірного договору оренди, грошова оцінка вказаної земельної ділянки на теперішній час становить 5 196 077,12 грн.

Статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Тобто, правочин, спрямований на зміну або розірвання договору, здійснюється в такій самій формі, що й сам договір.

Пунктом 36 спірного договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до частини 3 статті 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

В пункті 2.18 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 № 6 із змінами зазначено, що вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини 1 статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення змін до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Стаття 23 Закону України «Про оренду землі» встановлює, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Частиною 4 ст. 188 ГК України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з статтею 121 Конституції України держава покладає на прокуратуру представництво інтересів держави у суді, а пред'явлення прокурором позовів регламентується статтею 2, 29 ГПК України, статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду спорів, що виникають із земельних відносин» із змінами, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Відповідно до статті 14 Конституції України, частини 1 статті 148 Господарського кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави та об'єктом права власності Українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, шо представляють спільні інтереси територіальних громад сіл. селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Лиманська сільська рада є представницьким виборним органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

За вимогами пункту 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно до статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є поряд з іншим земля й природні ресурси, що є у власності територіальних громад.

Відповідно до статті 143 основного Закону України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Статтею 83 Земельного кодексу України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.

Таким чином, відмова відповідача від внесення змін до договору оренди в частині розміру орендної плати землі завдає шкоди комунальній власності територіальної громади села Лиман, власником та розпорядником якої є Лиманська сільська рада.

Підставою для набуття територіальною громадою в особі Лиманської сільської ради права комунальної власності на землю є безоплатна передача їй землі державою. Оскільки право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів, кожне порушення закону щодо не внесення змін до договору оренди землі, що стосується розміру орендної плати, є порушенням державних інтересів.

Згідно до статті 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

У даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Лиманська сільська рада, оскільки згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад відноситься вирішення питань регулювання земельних відносин.

Заперечення скаржника ТОВ «Молокозавод», що нова нормативно грошова оцінка земельної ділянки розрахована не вірно, з зазначенням невірних показників, судом до уваги не приймаються, оскільки:

В п. 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» містяться наступні роз'яснення, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Рішення Лиманської сільської ради Татарбунарського району про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту села Лиман, Лиманської сільської ради, а також затвердження ставок орендної плати за земельні ділянки на території Лиманської сільської ради, не скасовано та вони є чинними. Також є чинним та не скасований станом на теперішній час витяг з технічної документації від 22.09.2014р. про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка є предметом оренди за умовами спірного договору оренди, із застосуванням Коефіцієнту функціонального використання як для землі комерційного призначення Кф-2,5. Дії державного органу та органу місцевого самоврядування з цього приводу в установленому порядку незаконними не визнані, що не дає підстав апеляційному господарському суду приймати до уваги доводи апелянта про наявність порушень закону з боку позивача та органу Держземагентства.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог прокурора про внесення змін до укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди землі від 01.06.2006р., що стосуються розміру орендної плати з огляду на діючу нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вищенаведене, а відтак судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.

За таких обставин підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для зміни чи скасування рішення господарського суду, відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Молокозавод» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 30.09.2015р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: В.І. Жеков

В.Т. Пироговський