Рішення № 53356483, 20.10.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.10.2015 Справа № 905/1788/15

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Соколовій С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»

до Публічного акціонерного товариства «Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча»

про стягнення пені в розмірі 261827, 01 грн., три проценти річних в розмірі 24300, 60 грн.,

за участю представників:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча» про стягнення пені в розмірі 261827, 01 грн., три проценти річних в розмірі 24300, 60 грн.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми статей 193, 265 Господарського кодексу України, статті 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до договору №141516 від 11 грудня 2014 року відповідач взяв на себе зобов’язання здійснити оплату за поставлений товар у строки, передбачені пунктом 3.4 договору.

У зв’язку із порушенням відповідачем погоджених сторонами строків оплати, позивачем на підставі пункту 7.6 договору нарахована пеня в розмірі 261827, 01 грн. Також, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано три проценти річних в розмірі 24300, 60 грн.

На підставі вищезазначеного просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2015 року за клопотанням відповідача продовжено процесуальний строк розгляду справи на 15 днів.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки невідомі. 13 жовтня 2015 року через канцелярію суду представником відповідача надано заперечення на позов, в якому останній зазначив, що зобов’язання з оплати за поставлений позивачем товар виконане, а тому нарахування пені є безпідставним. Вказав на те, що рахунок №197364 від 14.12.14 (в частині суми 2835239, 79 грн.) був повністю оплачений згідно платіжного доручення №2673 від 30.01.15 на суму 16242675, 31 грн., тому пеня за 7 днів нарахована безпідставно. Рахунок №197768 від 26.12.14 був оплачений 09.02.15 платіжним дорученням №400 на суму 21674613, 23 грн., тобто без порушення строку оплати, встановленого договором. На думку відповідача умовами договору не передбачено нарахування пені за порушення строків оплати транспортних витрат та витрат пов’язаних із охороною товару.

13 жовтня 2015 року представником відповідача через канцелярію суду надане клопотання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача на 80%.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2014 між Публічним акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (Покупець) укладений договір поставки № 141516/1405737 (надалі за текстом – договір), за умовами якого, постачальник зобов’язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити згідно пункту 3.4 договору феросплави (товар), протягом строку з 01 листопада 2014 року по 31 грудня 2014 року, на умовах, у кількості та строки, зазначені в специфікаціях до договору, що є невід’ємними його частинами.

Договір вступає в силу з 01 листопада 2014 року та діє до 01 березня 2015 року. Закінчення строку дії договору не звільнює сторін від виконання взятих на себе зобов’язань за договором (пункт 8.6 договору).

Поставка товару за договором здійснювалась на умовах СРТ, залізнична станція Маріуполя сортувальна Донецької з/д. Вантажоотримувач: ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», 87504, м. Маріуполь, Донецької області, вул. Левченко, 1, код – 3134, Станція призначення: ст. Маріуполь сортувальна Донецької з/д, код станції-485604.

Датою поставки товару, при постачанні з/д транспортом, вважається дата штемпеля на залізничній накладній станції Вантажовідправника згідно пункту 2.1 Постачальник приймає на себе зобов’язання з організації та оплаті транспортування та супроводу товару в путі його слідування. Постачальник несе ризик випадкової втрати та/або пошкодження товару до моменту прибуття товару на залізничну станцію Єнакієве Донецької з/д, що підтверджується штемпелем залізничної станції на залізничній накладній. Покупець зобов’язаний протягом 2-х робочих днів з дати прибуття товару, направити факсимільним та/або електронним зв’язком, з подальшою відправкою кур’єрською поштою в адресу постачальника, засвідчену покупцем копію залізничної накладної зі штемпелем залізничної станції Маріуполь Донецької з/д. (пункт 2.3 договору).

Усі умови, не обумовлені текстом даного договору, будуть розумітися у відповідності до умов «Інкотермс-2000» (пункт 2.4 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору поставка товару здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, зазначені в специфікаціях та включають у себе усі збори та інші обов’язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника, пов’язані з поставкою товару. Ціна на товар може бути змінена тільки за взаємною згодою сторін шляхом внесення змін до договору.

Формування ціни на товар, що підлягає поставці у відповідності до умов специфікації, проводиться на підставі даних міжнародного журналу «CRU Bulk Ferroalloy Monitor». Підставою для формування ціни є spot ціна в доларах США на світових ринках феросплавів (WE spot, доларів за метричну тону) за місяць, що передує відвантаженню, на умовах СРТ – з/д станція покупця, фракція – 10-50мм; без упаковки – навалом. Ціна на товар формується за формулою, передбаченою пунктами 3.1.1, 3.1.2 договору.

Загальна вартість за договором визначається вартістю всіх Специфікацій (Додатків) до договору (пункт 3.9 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами складені та підписані Специфікації до договору, якими останні визначила найменування, якість кількість, ціну та строки поставки товару (а.с.19 – 26).

30 грудня 2014 року сторонами складено додаткову угоду, за умовами якої сторони внесли зміни в пункт 8 Специфікації №4 щодо строків поставки, а саме: грудень 2014 року – 13 січня 2015 року (а.с. 27).

Згідно із пунктом 3.4 договору покупець здійснює оплату поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 30-ти (тридцяти) банківських днів з дати поставки товару. Постачальник повідомляє покупця про дату поставки товару шляхом передачі електронним або факсимільним зв’язком наступних документів: рахунки постачальника, копії з/д квитанцій, сертифіката якості, у відповідності до пункту 3.8 договору. Вартість відвантаженого товару в Специфікації визначається в національній валюті України з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством України. Оплата товару здійснюється в національній валюті України.

Відповідно до пункту 3.8 договору постачальник шляхом факсимільного та/або електронного зв’язку передає покупцю протягом 3-х робочих днів з дати поставки товару рахунок на товар, що відвантажується, з послідуючим наданням оригіналів протягом 7 (семи) календарних днів з дати поставки товару та за наявністю підписаної обома сторонами Специфікації, наступні документи: рахунок постачальника; копію залізничної квитанції та/або накладної на відпуск товару; сертифікат якості; податкову накладну; сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки (в передбачених законодавством випадках).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем поставлений товар (феромарганець ФМн78) відповідно до Специфікації №3, що підтверджується залізничними накладними №№ 47299532, 47299540, 47299482, 47299557, 47299524, 47299508. На підставі чого, позивачем складений та підписаний рахунок на оплату №197345 від 11 грудня 2014 року на суму 6623471, 17 грн.

За Специфікацією №9 відбулась поставка феросилікомарганцю МнС17, що підтверджується залізничними накладними №№47359385, 47359427, 47359393, 47359435, 47359401, 47359377, 47359419. На підставі чого позивачем складений та підписаний рахунок на оплату №197364 від 14 грудня 2014 року на суму 9619204, 14 грн.

Залізничними накладними №№47417647, 47117662, 47417738, 47417753, 47417746, 47417704 поставлений товар, передбачений Специфікацією №5 (феромарганець ФМн78). Позивачем складений та підписаний рахунок на оплату №197371 від 15 грудня 2014 року на суму 6661530, 43 грн.

За умовами Специфікації №3 відбулась поставка феросилікомарганцю МнС17, що підтверджується накладними №№ 47417639, 47417670, 47417720, 47417654, 47417779, 47417712, 47417761. На підставі чого складений та підписаний рахунок на оплату №197470 від 18 грудня 2014 року на суму 13814634, 78 грн.

Залізничними накладними №№ 47494828, 474948844, 47494786, 47494810, 47494836, 47495221, 47494851, 47494869, 47495213, 47494802 підтверджується факт поставки товару (феросилікомарганець МнС17) за Специфікацією №9. Позивачем на підставі накладних виписаний рахунок №197470 від 18 грудня 2014 року на суму 13814634, 78 грн.

Факт поставки товару за Специфікацією №9 (феросилікомарганець МнС17) підтверджується залізничними накладними №№47513775, 475113809, 47513783, 47513759, 47513791 на суму 6935493, 48 грн., на підставі чого виписаний рахунок №197483 від 18 грудня 2014 року.

Згідно із залізничними накладними №№47539259, 47542287, 47539317, 47539318 позивачем поставлено феросилікомарганець МнС17 на суму 5513636, 44 грн. за Специфікацією №9, на підставі чого виписаний рахунок №197501 від 19 грудня 2014 року.

На виконання умов Специфікації №3 позивачем здійснено поставку феросилікомарганцю МнС17 на суму 10460976, 79 грн., що підтверджується залізничними накладними №№47539283, 47539325, 47539226, 47539242, 47539333, 47539267, 47539275, 47539291, на підставі чого виписаний рахунок на оплату № 197502 від 19 грудня 2014 року.

На виконання умов договору, позивачем поставлено феромарганець середньовуглецевий ФМН88, що передбачено умовами Специфікації №8 та підтверджується залізничною накладною №47780408. Позивачем складений та підписаний рахунок на оплату №197767 від 26 грудня 2014 року на суму 1981207, 19 грн.

Залізничними накладними №№47753868, 47753850, 47751714, 47751607, 47751706 підтверджується факт поставки феросиліцію ФС65-4 на суму 8255582, 54 грн., на підставі чого відповідачем складений рахунок на оплату №197768 від 26 грудня 2014 року.

Згідно із матеріалами справи рахунки на оплату та податкові накладні були направлені відповідачу поштою, що підтверджується витягом з реєстру відправлених документів та кур’єрським повідомленням про вручення поштового відправлення.

Платіжними дорученнями №2673 від 30 січня 2015 року, №3717 від 05 лютого 2015 року, №2673 від 30 січня 2015 року, №4000 від 09 лютого 2015, №2911 від 03 лютого 2015 року, №3850 від 06 лютого 2015 року, №3851 від 06 лютого 2015 року, №3848 від 06 лютого 2015 року, №4976 від 17 лютого 2015 року.

Згідно із пунктом 3.6 договору датою платежу вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника.

Таким чином, прострочення виконання зобов’язання щодо оплати за поставлений товар:

за рахунком №197345 від 11 грудня 2015 року – 2 дні;

за рахунком № 197364 від 14 грудня 2014 року – станом на 05 лютого 2015 року, з урахуванням часткової сплати 2835239, 79 грн. - 7 днів; станом на 30 січня 2015 року (з урахуванням сплати 6783964, 35 грн.) термін прострочення – 1 день;

за рахунком №197371 від 15 грудня 2014 року - станом на 05 лютого 2015 року, з урахуванням часткової сплати в розмірі 3661530, 43 грн. – термін прострочення – 6 днів, станом на 09 лютого 2015 року (часткова сплата – 3000000 грн.) – термін прострочення – 10 днів;

за рахунком №197372 від 15 грудня 2014 року – станом на 03 лютого 2015 року, з урахуванням часткової сплати в сумі 8000000 грн., термін прострочення оплати – 4 дні. Станом на 05 лютого 2015 року рахунок частково сплачено на суму 187949, 74 грн., тобто строк прострочення – 6 днів;

за рахунком №197470 від 18 грудня 2014 року – станом на 06 лютого 2015 року термін прострочення становить 2 дні;

за рахунком №197483 від 18 грудня 2015 року – станом на 06 лютого 2015 року, з урахуванням часткової сплати в розмірі 4235493, 48 грн. – термін прострочення – 2 дні. Станом на 09 лютого 2015 року, з урахуванням часткової сплати суми 2700000 грн. – прострочення 5 днів;

за рахунком №197501 від 19 грудня 2014 року – прострочення оплати склало 5 днів;

за рахунком №197502 від 19 грудня 2014 року – 5 днів;

за рахунком №197767 від 26 грудня 2014 року – 5 днів;

за рахунком №197768 від 26 грудня 2014 року – 5 днів.

Таким чином, відповідач оплатив за поставлений товар з порушенням строку, передбаченого пунктом 3.4 договору.

Жодних претензій щодо якості продукції при її прийманні чи недостачі документів, передбачених пунктом 3.8 договору, відповідачем пред'явлено не було.

Відповідно до пункту 7.6 договору у випадку порушення покупцем строків оплати за поставлений товар, передбачених договором поставки, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді, за кожний день прострочення оплати.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Згідно із статтею 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором

Відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Виходячи з того, що відповідач прострочив виконання зобов’язання не сплатив за поставлений товар в обумовлений у договорі строк, що доведено матеріалами справи, відповідно до умов п.7.6 договору позивач має право нарахувати відповідачу пеню в розмірі 261827, 01 грн.

Проте, визнаючи правомірність нарахування штрафних санкцій, які заявлені до стягнення, суд зазначає наступне.

В силу пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Проаналізувавши встановлені судом фактичні обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності суд дійшов висновку про можливість зменшити розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню з останнього, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011року вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до статті 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов’язання, якщо розмір неустойки значно перебільшує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

З огляду на вищевикладене, якщо порушення зобов’язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб’єкта, та враховуючи фінансове становище боржника суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, з огляду на те, що рішення суду ґрунтується на принципах законності та справедливості, користуючись правами, наданими суду статтею 83 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до положень статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, враховуючи ступінь виконання відповідачем зобов’язань за договором, незначності прострочення виконання, відсутність доказів понесення збитків позивачем, суд вважає можливим зменшити суму штрафних санкцій, яка підлягає стягненню з відповідача, а саме розмір пені з 261827, 01 грн. до 52365, 40 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення трьох процентів річних в розмірі 24300, 60 грн. необхідно зазначити наступне.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок трьох процентів річних, суд визнає його невірним, у зв’язку з допущенням позивачем арифметичних помилок, за розрахунком суду сума трьох процентів річних більша, але суд не виходить за межі позовних вимог, тому підлягає стягненню сума заявлена позивачем в розмірі 24300, 60 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов’язання з оплати товару в строки, передбачені договором, не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Публічного акціонерного товариства «Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча» про стягнення пені в розмірі 261827, 01 грн., три проценти річних в розмірі 24300, 60 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, п/р №26002962487612 у ПАТ «ПУМБ», м. Донецьк, МФО 334851, ІПН 001911205195, ЄДРПОУ 00191129) на користь Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, п/р №26008057009082 у ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299) пеню в розмірі 52365, 40 грн., три проценти річних в розмірі 24300, 60 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 5722, 55 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 20 жовтня 2015 року. Повний текст рішення складений та підписаний 23 жовтня 2015 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява