Рішення № 53356386, 04.11.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.11.15р. Справа № 904/7656/15

За позовом Українського державного підприємства "Укрхімтрансаміак", м. Київ

до Державного підприємства "Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" (УкрДІАП), м. Дніпродзержинськ

про розірвання договору підряду, стягнення передоплати та штрафних санкцій

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 33д від 29.04.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № б/н від 02.11.2015р.

СУТЬ СПОРУ:

Українське державне підприємство "Укрхімтрансаміак звернулося до господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства "Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу , в якій просить суд:

- розірвати укладений між позивачем та відповідачем договір № 24-31 від 14.01.2013 р.;

- стягнути з відповідача передплату за договором № 24-31 від 14.01.2013 р на суму 7 043 838,72 грн.;

- стягнути з відповідача пеню у розмірі 472 419,65 грн.; нарахування на індекс інфляції у розмірі 5 244 685,21 грн.; три відсотки річних у розмірі 450 419,71 грн.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2015р. порушено провадження по справі та призначено до розгляду на 17.09.2015р.

17.09.2015 р. розгляд справи відкладався на 21.10.2015 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2015 р. продовжено строк розгляду справи до 11.11.2015 р., розгляд справи відкладено на 03.11.2015 р.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позов заперечив факт звернення позивача з вимогами про виконання умов укладеного між сторонами договору або про його розірвання, зазначив, що звертався до позивача з пропозицією внести зміни до договору підряду та продовжити строки його виконання, що підтверджується листом від 16.07.2013р. № 1090.

Крім того, відповідач звертає увагу суду, що на адресу позивача направлено листи від 14.11.2013р. №1784, в якому останній повідомляє позивача про необхідність відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 595 від 04.07.2012р. проведення позивачем обов'язкової експертизи проекту будівництва об'єктів, в тому числі об'єктів І-ІІІ категорії складності, що супроводжується із залучення коштів державних підприємств у кошторисній частині проекту будівництва. Відповідач зазначив, що до проведення такої експертизи він не має можливості виконати підрядні роботи, запропонував призупинити виконання.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.11.2015р. в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Українським державним підприємством "Укрхімтрансаміак" (далі - замовник) та Державним підприємством "Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" (далі - виконавець) укладено договір №24-31 (далі - договір) від 14.01.2013 р.,

відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язується виконати роботи по створенню систем постійного акустико-емісійного моніторингу та контролю напружено-деформованого стану магістрального аміакопроводу на мостових переходах ПУМА через питний канал „Дніпро-Донбас і питний канал „Сіверський Донець-Донбас (далі роботи), які зазначені у Технічному завданні (Додаток №2 до договору), що додається до цього договору і є його невід'ємною частиною і виконуються згідно робочих проектів "Створення системи постійного акустико-емісійного моніторингу та контролю напружено-деформованого стану магістрального аміакопроводу на мостовому переході через питний канал „Дніпро-Донбас та "Створення системи постійного акустико-емісійного моніторингу та контролю напружено-деформованого стану магістрального аміакопроводу на мостовому переході через питний канал „Сіверський Донець-Донбас, а замовник - прийняти і оплатити виконані роботи на умовах цього договору.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1. ст. 837 Цивільного кодексу України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1. ст. 843 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна цього договору становить 7 826 487, 47 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1 304 414, 58 грн. і складена відповідно до Протоколу погодження договірної ціни (Додаток №1 до договору) і кошторисної документації (Додатки №№3, 3.1.,3.1.1.-3.1.5.,3.2.,3.2.1-3.1.5. до цього договору), що є невід'ємними частинами цього договору.

Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.2. договору).

Протоколом погодження договірної ціни встановлено договірну ціну: 6 522 072,89 грн., ПДВ- 1 304 414,58 грн., всього 7 826 487,47 грн. (а.с. 16).

Відповідно до вимог ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.3. договору розрахунки за договором здійснюються поетапно в національній валюті України, у безготівковій формі, шляхом перерахування замовником на поточний рахунок виконавця грошових сум у такому порядку:

-замовник не пізніше 15 банківських днів з моменту підписання даного договору, перераховує на рахунок виконавця аванс у розмірі до 90% від договірної ціни робіт;

-сплата залишкової вартості робіт здійснюється частинами за кожний вид робіт протягом 10 банківських днів після підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт (типова форма КБ-2В) та довідки про вартість виконаних робіт (типова форма № КБ-3).

Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 30.06.2013 р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.1 договору).

На виконання пункту 4.3. договору позивач платіжним дорученням № 10 від 22.01.2013р. перерахував позивачу авансовий платіж у розмірі 7 043 838,72 грн.

Згідно п. 6.3. договору виконавець розпочинає роботи за цим договором з наступного дня після перерахування авансового платежу відповідно до умов даного договору. Строк виконання робіт становить січень 2013 р. червень 2013 р.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У встановлений договором строк роботи відповідачем не були виконані.

Як встановлено приписами ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене відповідач є таким, що прострочив виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором № 24-31 від 14.01.2013 р.

10.12.2014 р. позивач направив претензію від 01.12.2014р. №1270, в якій просив відповідача протягом 14 (чотирнадцяти) днів з дати звернення позивача з цією претензією виконати умови договору та оплатити штрафні санкції. Відповідач отримав дану претензію 15.12.2014 р., про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 97).

Відповідно до п. 1. ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 договору визначено право замовника достроково розірвати договір у разі невиконання зобов'язань виконавцем, повідомивши про це його у 10-дений строк.

В якості обґрунтування своїх позовних вимог в частині розірвання укладеного між сторонами договору позивач посилається на повідомлення про розірвання договору № 24-30 від 24.12.2012р. та № 24-31 від 14.01.2013р., в якому пропонував відповідачу підписати додаткову угоду про розірвання договору та повернути суму сплаченого авансу у розмірі 7043838,72 грн. і сплатити господарські санкції. Відповідач отримав дане повідомлення 08.01.2015 р., про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 100).

Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відтак, вимоги позивача про розірвання договору №24-31 від 14.01.2013 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо факту неотримання претензії позивача від 01.12.2014р. № 1269, оскільки позивач посилається на претензію № 1270 від 01.12.2014 р., яка знаходить в матеріалах справи (а.с.95-96), крім того, як зазначалося раніше, в матеріалах справи містяться докази її отримання відповідачем.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем та відповідачем, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача в судовому засіданні, враховуючи наявне прострочення відповідачем строку виконання свого зобов'язання за даними договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача передплати є правомірними.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не надано доказів виконання робіт за договором ані в цілому, ані частково.

Отже вимоги про стягнення передплати в сумі 7 043 838,72 грн. за договором № 24-31 від 14.01.2013р. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, на підставі ст. ст. 1214, 536, 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 472 419,65 грн. за період з 01.07.2013 р. по 01.01.2014 р., 3% річних у розмірі 450 419,71 грн. за період з 01.07.2013 р. по 17.08.2015 р. та інфляційні у розмірі 5 244 685,21 грн. за період з 01.07.2013 р. по 17.08.2015 р.

Розглянувши дану вимогу, суд відхиляє її, оскільки відповідно до п.5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Виходячи з викладеного та з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню в частині розірвання договору № 24-31 від 14.01.2013 р. та стягнення з відповідача передплати за даним договором на суму 7 043 838,72 грн.

В решті позовних вимог слід відмовити.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Розірвати укладений між Українським державним підприємством "Укрхімтрансаміак" та Державним підприємством "Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" договір №24-31 від 14.01.2013 р.

Стягнути з Державного підприємства "Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" (51909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 2, код ЄДРПОУ 04687867) на користь Українського державного підприємства "Укрхімтрансаміак" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15, код ЄДРПОУ 31517060) передплати у розмірі 7 043 838,72 грн. (сім мільйонів сорок три тисячі вісімсот тридцять вісім грн. 72 коп.) та судового збору у розмірі 40 181,71 грн. (сорок тисяч сто вісімдесят одна грн. 71 коп.).

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

09.11.2015р.

Суддя ОСОБА_3