Рішення № 53356352, 10.11.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 листопада 2015 р. Справа № 903/1071/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м.Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт.Локачі

про стягнення 22 858,91грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 - довіреність №7806 від 02.03.2015р.

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач - Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернувся до суду з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 22 858,91грн. заборгованості в т.ч.: 16 599,34грн. - заборгованості по кредиту, 3 452,33грн. - прострочених процентів, 2 323,91грн. - пені за простроченою сумою овердрафту, 483,33грн. - пені за простроченими відсотками за договором №24/14 про надання овердрафту від 20.05.2014р.

В підтвердження позовних вимог посилається на договір про надання овердрафту №24/14 від 20.05.2014р., меморіальний ордер №20022943 від 20.05.2015р., розрахунок суми позову, рух коштів по рахунку з 20.05.2014р. по 12.08.2015р., довіреність №7806 від 22.03.2015р.

Представник позивача в судовому засіданні подав наступні документи:

1.) клопотання за вх. №01-54/11094/15 від 10.11.2015р., яким долучив до матеріалів справи:

- відомість про нарахування процентів з 20.05.2014р. по 19.10.2015р.;

- рух коштів по рахунках;

- витяг з ЄДРПОУ Публічного акціонерного товариства "Кредобанк";

- письмове підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи з спору між цими сторонами, про цей предмет і з цих підстав та відсутнє рішення вище перелічених органів з даного спору.

2.) заяву про зменшення позовних вимог за вх. №01-65/305/15 від 10.11.2015р., в якій просить зменшити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені по основній сумі кредиту в розмірі 31,84грн.

3.) заяву про зменшення позовних вимог за вх. №01-65/306/15 від 10.11.2015р., в якій просить зменшити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за простроченими відсотками в розмірі 6,62 грн.

Заяви про зменшення позовних вимог, відповідаючи вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечать законодавству України, не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, є прийнятими судом.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/2351 від 20.10.2006 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" та пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13.08.2008р., в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи із якої вирішується спір. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Відповідно до уточнених позовних вимог позивач просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 22 820,45грн.заборгованості , в т.ч.: - 16 599,34 грн. - заборгованості по кредиту, 3 452,33 грн. - прострочених процентів, 2 292,07 грн. - пені за простроченою сумою овердрафту, 476,71 грн. - пені за простроченими відсотками.

Отже, із уточнених позовних вимог і вирішується спір.

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув. Через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи за вх. №01-54/11088/15 від 10.11.2015р. у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання та крім цього повідомив, що адресу відповідача надійшла тільки позовна заява без жодного зазначеного у ній додатка і просить зобов'язати позивача скерувати на адресу відповідача копії документів, долучених до позовної заяви.

Клопотання про витребування доказів про направлення на адресу відповідача додатків до позовної заяви судом відхилено, як необґрунтоване.

При цьому суд виходив із такого.

Подаючи позов до суду позивач долучив до матеріалів оригінал опису поштового вкладення про направлення на адресу відповідач позовної заяви із додатками та фіскальний чек (а.с.5-6).

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою представника також до задоволення не підлягає.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Вищий господарський суд у п. 3.9.2 постанови Пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зауважив, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, представник відповідача ухилився від виконання вимог ухвали суду від 23.09.2015р., не надав суду документів та пояснень по суті заявленого позову, наявність заборгованості не підтвердив та й не спростував, причин не виконання вимог ухвали не повідомив, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

встановив:

20 травня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" (Банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Кредитор), було укладено договір про надання овердрафту № 24/14, згідно якого, банк зобов'язався надати позичальнику овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути його та сплатити проценти та комісії за користування ним (а.с.8-10).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що кредит (овердрафт) надається шляхом встановлення ліміту заборгованості на поточному рахунку позичальника НОМЕР_2.

Відповідно до п.2.4. кредитного договору позичальник повинен був здійснити погашення суми отриманого овердрафту (кредиту) в строк до 19 травня 2015 року.

Згідно п.2.9. договору датою надання овердрафту (кредиту) вважається дата виникнення на поточному рахунку Позичальника дебетового сальдо (проведення платежів понад залишок коштів на поточному рахунку).

Пунктами 3.2., 3.3. Кредитного договору позичальник щомісячно сплачує проценти за користування кредитом, які нараховуються з моменту надання овердрафту до 19.05.2015 року. При цьому зобов'язання по сплаті процентів за користування овердрафтом має виконуватись позичальником не пізніше останнього робочого дня місяця, за який такі проценти нараховані.

У відповідності до п.3.6. договору, у випадку неповернення Позичальником овердрафту (кредиту) в термін, визначений п.2.4. Договору, Банк має право застосувати до Позичальника санкції, передбачені п.п.6.1., 6.2., 6.4. договору.

Згідно з п.6.1. кредитного договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення овердрафту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим договором), Банк має право стягнути з Позичальника пеню в розмірі, визначеному п.2.б. цього Договору.

Пункт 2.6. Кредитного договору передбачає, що пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором розраховується із простроченої/несплаченої суми в розмірі 0,03% за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Доказом отримання кредитних коштів та неповернення їх в строк позичальником в сумі 16 599,34 грн. є меморіальний ордер №20022943 від 20.05.2015 р. (а.с.11).

Таким чином, прийняті на себе зобов'язання по договору банк виконав у повному обсязі та у встановлений термін.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору про надання овердрафту №24/14 від 20.05.2014р.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Проте, відповідач взяті на себе, згідно договору, зобов'язання в частині проведення розрахунків (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість, котра на момент розгляду справи становила 16 599,34 грн.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Окрім того, виходячи з положень ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 611 ЦК України, ч. 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення пені, відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України та на підставі п. 6.1договору, враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, та інфляційних втрат за період прострочення зобов'язання.

Враховуючи викладене, нараховані позивачем прострочені відсотки в розмірі 3 452,33грн. за період з 20.05.2014р. по 19.05.2015р. підлягають до задоволення.

Водночас, позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі, визначеному п.2.6. цього Договору.

Пункт 2.6. Кредитного договору передбачає, що пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором розраховується із простроченої/несплаченої суми в розмірі 0,03% за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Нарахована позивачем пеня згідно заяв про зменшення позовних вимог за період з 20.05.2015р. по 11.08.2015р. в сумі 476,71 грн. (пеня за простроченими відсотками) та з 20.05.2015р. по 11.08.2015р. в розмірі 2 292,07 грн.(пеня за простроченою сумою овердрафту) підлягає до задоволення.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення «ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ» по кредиту та відсотках, пені суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача:

- 16 599,34 грн. - заборгованості по кредиту;

- 3 454,33 грн. - прострочених процентів;

- 2 292,07 грн. - пені за простроченою сумою овердрафту;

- 476,71 грн. - пені за простроченими відсотками;

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач вимог ухвали суду не виконав, доказів які б спростували заборгованість не подав, прострочених процентів, пені за простроченими відсотками та пені за простроченою сумою овердрафту не заперечив, власних контрозрахунків не подав.

Оцінюючи подані сторонами докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором овердрафту №24/14 від 20.05.2014р. підлягають задоволенню в сумі 22 820,45грн., в т.ч.: - 16 599,34 грн. - заборгованості по кредиту, 3 452,33 грн. - прострочених процентів, 2 292,07 грн. - пені за простроченою сумою овердрафту, 476,71 грн. - пені за простроченими відсотками.

Спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 218,00грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Керуючись ст.ст. 144, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 525, 526, 610-612, 625, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, м.Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) заборгованість за договором про надання овердрафту № 24/14 від 20.05.2014 року в сумі 22 820,45грн., в т.ч.: - 16 599,34 грн. - заборгованості по кредиту, 3 452,33 грн. - прострочених процентів, 2 292,07 грн. - пені за простроченою сумою овердрафту, 476,71 грн. - пені за простроченими відсотками та 1 218,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

10.11.2015р.

Суддя В. М. Дем`як