Ухвала суду № 53354095, 02.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6302/15

Головуючий у першій інстанції Жуган Л. В.

Доповідач Доценко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Доценко Л.І.,

суддів - Гірняк Л.А., Кварталової А.М.,

за участю секретаря - Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 червня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА :

02.02.2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки.

Позивачка обгрунтовує свої вимоги тим, що 14.07.2008 року між нею та ТОВ «Укрпромбанк», був укладений кредитний договір за №470-0131003/ФКВІП-08, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 123500 доларів США строком на 300 місяців, для придбання нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_1. За умовами кредитного договору передбачалось щомісячне погашення кредиту, відсотків рівними частками по ньому в розмірі не менше ніж 1295 доларів США 33 цента.

Позивачка також зазначила, що у квітні 2013 року, вона отримала лист з досудової вимогою від ПАТ «Дельта Банк», згідно якого їй стало відомо про те, що 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк», відповідного до якого ТОВ «Укрпромбанк» відпустив, а ПАТ «Дельта Банк» набув право вимоги по кредитному договору №470-0131003/ФКВІП-08. Зазначеним листом її було повідомлено про те, що внаслідок не виконання нею зобов'язань по кредитному договору виникла прострочена заборгованість, яка станом на 29.03.2013 року становить 157451,98 доларів США.

Враховуючи наведені у позові обґрунтування позивачка вважає, що кредитний договір не відповідає діючому законодавству, оскільки кредит видано в доларах США, а це порушує норми ст. 99 Конституції України, суперечить ст. 524 ЦК України, ст. 3 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», та ст. ст. 6, 7 Постанови НБУ №200 від 30.05.2007 року «Про затвердження правил використання готівкою іноземної валюти на території України».

На підставі цього позивачка просила суд: визнати недійсним кредитний договір №470-0131003/ФКВІП-08 від 14.07.2008 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Укрпромбанк»; визнати недійсним договір іпотеки нерухомості №470-0131003/ZФКВІП від 14.07.2008 року квартири АДРЕСА_2, укладений в якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №470-0131003/ФКВІП-08 від 14.07.2008 року укладеним між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В.В.

Позивачка ОСОБА_2 та її представник за довіреністю - ОСОБА_5, в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ «Дельта Банк» в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10 червня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки - відмовлено у повному обсязі.

Рішення суду оскаржує представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати, змінити рішення, позов ОСОБА_2 задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, а також просив стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову про визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів, суд першої інстанції виходив з того, що підстав, передбачених ст.ст.203, 215 ЦК України, для визнання договорів недійсними не вбачається.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14.07.2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №470-0131003/ФКВІП-08, за яким банк надав ОСОБА_2 кредит для придбання нерухомості у розмірі 123500 доларів США, строком на 300 місяців, з датою повернення до 13.07.2033 року, з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 11,98% річних.

14.07.2008 року, було укладено кредитний договір за №470-0131003/ФК-08/СК, між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2, згідно якого банк надав позивачу кредит у вигляді відкличної відновлювальної лінії у розмірі 2143,61 грн., строком дії на 300 місяців, до 13.07.2033 року, з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 22% річних.

В якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитними договорами №470-0131003/ФКВІП-08 та №470-0131003/ФК-08/СК від 14.07.2008 року, були укладені договори поруки з ОСОБА_3 №470-0131003/ZФПОР - 08/01 та ОСОБА_4 №470-0131003/ZФПОР - 08/02 від 14.07.2008 року.

14.07.2008 року було укладено іпотечний договір №470-0131003/ZФКВІП -08, в забезпечення кредитного договору №470-0131003/ФКВІП-08 від 14.07.2008 року, згідно якого ОСОБА_2, передала в іпотеку до виконання своїх зобов'язань за кредитами, придбану нею квартиру АДРЕСА_3.

30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним Банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, відповідно до якого ТОВ «Укрпромбанк» передав (відступив), а ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги до боржників по кредитному договору №470-0131003/ФКВІП-08 від 14.07.2008 року.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06.11.2013року з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було стягнуто на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №470-0131003/ФКВІП-08 від 14.07.2008 року.

Статею 203 ЦК України визначено перелік умов, яким має відповідати правочин.

Кредитний договір та іпотечний договір від 14.07.2008року було укладено у відповідності до законодавства України за вільним волевиявленням учасників правочину у встановленій законодавством формі та з метою настання правових наслідків, обумовлених ним.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 визнавала факт укладання безпосередньо нею спірного кредитного договору від 14.07.2008 року з ТОВ «Укрпромбанк» та отримання коштів за умовами договору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сторони вчинили дії, які з однієї сторони, засвідчують їх бажання укласти кредитний договір, а з іншої - спрямовуються на виконання укладеного договору. Відповідними діями сторони підтвердили факти укладання договорів та здійснили фактичні дії щодо їх часткового виконання.

Посилання апеляційної скарги на те, що відповідач не надав ОСОБА_2, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, орієнтовану сукупну вартість кредиту, що умови кредитного договору є несправедливими, оскільки змінився курс долара США по відношенню до гривні колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п.7.1 кредитного договору від 14.07.2008року шляхом підписання договору ОСОБА_2 підтверджує факт письмового ознайомлення з умовами кредитування банку та отримання повідомлення про умови кредитування за якими надається кредит. ОСОБА_2 уважно ознайомилась зі змістом договору, всі умови договору вона зрозуміла, повністю з ними згодна, заперечень та питань не має, зобов;язується їх дотримуватися та виконувати.

Чинним законодавством України не закріплена стабільність курсу гривні до іноземних валют. Беручи на себе зобов;язання повернути кредитні кошти в іноземній валюті, позивач була обізнана, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним і укладаючи кредитний договір в іноземній валюті на тривалий строк, позивач свідомо прийняла на себе ризик зміни курсу української валюти до долара США.

Доводи апеляційної скарги про те, що використання іноземної валюти за кредитним договором суперечить вимогами законодавства спростовуються положеннями ч.2 ст.192, ч.3 ст.533 ЦК України, ст.ст.2,47,49 Закону України « Про банки і банківську діяльність», які дозволяють банкам на підставі банківської ліцензії здійснювати кредитування в іноземній валюті.

З наданих суду доказів, вбачається, що Національним банком України було видано ПАТ «Укрпромбанк» банківську ліцензію №67 від 01.12.2001 року на право здійснювати банківські операції, визначені ч.1 та п.п. 5-11 ч.2 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», серед яких передбачено право здійснювати операції з валютними цінностями. Невід'ємною частиною ліцензії є дозвіл №67-5від 27.06.2006 року з додатком, в якому наведено перелік операцій, які має право здійснювати ПАТ «Укрпромбанк» з валютними цінностями.

Також Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», яке зареєстровано як юридична особа, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 01.10.2009 року, має банківську ліцензію №225 від 11.10.2011 року, генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій від 11.10.2011 року №225 з додатком переліку валютних операцій, які має право здійснювати ПАТ «Дельта Банк», дозвіл №225-4 від 08.10.2009 року.

В апеляційній скарзі вказується на те, що чоловік ОСОБА_2- ОСОБА_3 не надавав письмової згоди на укладання кредитного договору і це повинно бути підставою для визнання кредитного договору недійсним.

Дані доводи апеляційної скарги спростовуються позовною заявою ОСОБА_2 від 02.02.2015року, з якої не вбачається, що вона зверталась до суду з позовом про визнання кредитного договору з даних підстав.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.11 ЦПК України розглянув справу в межах заявлених ОСОБА_2 позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привезли або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.1, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Л.І. Доценко

Судді Л.А. Гірняк

А.М. Кварталова