Ухвала суду № 53354092, 04.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7621/15

Головуючий у першій інстанції: Жуган Л. В.

Доповідач: Ісаєва Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого-судді: Ісаєвої Н.В.,

суддів: Журавльова О.Г, Комлевої О.С.,

при секретарі: Абалдовій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 березня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, зобов'язання звільнити 1/2 частину квартири, вселення, -

ВСТАНОВИЛА:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась позивач ОСОБА_3 із позовною заявою до Одеської міської ради, ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, усунення перешкод у користуванні спадщиною, зазначаючи, що 05.12.2012 року ОСОБА_6 склала заповіт, згідно якого заповіла все належне їй майно ОСОБА_3

Позивач вказує, що за життя ОСОБА_6 належала 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 у м. Одесі, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від

31.03.1998 року, зареєстрованого на Центральній Одеській біржі за №4381 від 31.03.1998 року. Оригінал цього договору у позивача відсутній. Право власності ОСОБА_6 на вказану частину квартири було зареєстровано КП «ОМБТІ та РОН» в реєстраційній книзі 280 пр, стор. 22-р№600 від 16.04.1998 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 померла, після чого ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса Одеського МНО Марченко A.M. із заявою про прийняття спадщини. Однак, позивач не може прийняти спадщину в нотаріальному порядку через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 у м Одесі.

ОСОБА_3 зазначає, що за життя ОСОБА_8 уклала шлюб із ОСОБА_9, який було зареєстровано 29.07.2000 року. У зв'язку із цим, придбана ОСОБА_8

31.03.2014 року 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 у м. Одесі, не є спільним майном подружжя. Після смерті ОСОБА_8 її чоловік ОСОБА_9 продовжував проживати у спадковій квартирі, прийняв обов'язкову частку у спадщині після смерті дружини, але своїх спадкових прав не оформив, тому як ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_9 помер.

Позивачка вказує, що донька ОСОБА_9 - відповідач ОСОБА_4 перешкоджає їй у користуванні 1/2 частиною квартири АДРЕСА_1 у м. Одесі, посилаючись на наявність спадкових прав на це нерухоме майно, хоча ОСОБА_4. має право лише на спадкування предметів, які особисто належали померлому батькові та 1/2 частину від спільного майна, набутого ним разом із дружиною ОСОБА_4

Посилаючись на вшцевикладені обставини, позивач просила суд: визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 у м. Одесі, в порядку спадкування за заповітом; зобов'язати ОСОБА_4 звільнити 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 у м. Одесі, що належала ОСОБА_6, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та вселити ОСОБА_3 як спадкоємицю в 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 у м. Одесі.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 за ордером та договором про надання правової допомоги - ОСОБА_10 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначила, що ОСОБА_9 - чоловік спадкодавця ОСОБА_6 прийняв спадщину після смерті останньої у вигляді обов'язкової частки як непрацездатний вдівець, який мешкав разом із спадкодавцем. Після смерті ОСОБА_9 його спадкоємцем є ОСОБА_4, тому частка спадкового майна належить відповідачу і вимоги ОСОБА_3 є безпідставними.

Представник відповідача Одеської міської ради в судове засідання не з'явився, повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Рішенням суду позов було задоволено частково - визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за заповітом на 3/8 частини - квартири АДРЕСА_1, загальною площею 35,8 кв.м., житловою площею 23,7 кв.м., - від 1/2 частини вказаної квартири, що належали на праві власності ОСОБА_6, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 року;

вселено ОСОБА_3 в 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, що належала на праві власності ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

26.03.2015 року зазначене рішення було оскаржено ОСОБА_4

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 червня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 було відхилено, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 березня 2015 року залишено без змін.

На це ж рішення суду 13.08.2015 року ОСОБА_3 принесла апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити позов, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п.3 ст.10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

В судовому засіданні встановлено наступне.

ОСОБА_6 на підставі договору купівлі- продажу нерухомого майна №4381 від 31.03.1998 року, укладеного на товарній біржі «Центральна Одеська біржа», придбала 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, у м. Одесі, яка складається з двох житлових кімнат житловою площею 41,4 кв.м., загальною площею 71,4 кв.м. Право власності ОСОБА_6 за правочином було належним чином зареєстроване КП «ОМБТІ та РОН» за реєстровим №280 пр. - стр. 22 - р. №600 від 16.04.1998 року, що підтверджується відміткою на примірнику цього договору та довідкою КП «ОМБТІ та РОН» №440873.67.14 від 10.06.2014 року.

ОСОБА_6 була піклувальником над своєю онукою ОСОБА_3, яка є сиротою, що підтверджується Розпорядженням Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради №688 р. від 27.09.2007 року. Місце проживання ОСОБА_3 було визначено за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1

ОСОБА_6 була бабусею ОСОБА_3, за життя ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений 05.12.2012 року державним нотаріусом П'ятої Одеської державної нотаріальної контори Данкогло В.В., зареєстрований в реєстрі за №2-1416, згідно якого заповіла позивачу ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не знаходилось, та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті, і на що вона за законом матиме право.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 01.12.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №11614.

Позивач ОСОБА_3 20.03.2014 року звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Марченко A.M. із заявою для прийнятої спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_6, що підтверджується матеріалами спадкової справи №26/2013 до майна ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Марченко A.M. 13.12.2013 року також звернувся ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судом встановлено, що ОСОБА_9. був чоловіком спадкодавця ОСОБА_6,

що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданим 29.07.2000 року Відділом РАГС Іллічівської райадміністрації виконкому Одеської міськради, актовий запис №264.

Відповідно до ст. 1241 ЦК України неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

Оскільки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, був непрацездатним вдівцем спадкодавця ОСОБА_6, звернувся із заявою про прийняття спадщини до майна померлі дружини, він набув право на обов'язкову частку у спадщині відповідно до положень ст. 1241 ЦК України.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_9 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим ІНФОРМАЦІЯ_3 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №4618.

За ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

ОСОБА_9 за життя прийняв спадщину у вигляді обов'язкової частки після смерті ОСОБА_6, однак, помер до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, тому свідоцтво про право на спадщину не отримав.

Відповідач ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 25.10.1972 року Райбюро ЗАГС Київського району м. Одеси актовий запис №2514, та свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим 25.09.1999 року, Відділом реєстрації актів громадянського стану Малиновської райадміністрації виконкому Одеської міськради, актовий запис №522.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_4 у встановлений законом строк 12.05.2014 року звернулась із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті свого батька ОСОБА_9 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Марченко A.M., що підтверджується матеріалами спадкової справи №04/2014 до майна ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Враховуючи вищевикладене, спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_9, який належним чином прийняв спадщину, є його донька - відповідач ОСОБА_4

Згідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до листа від 04.08.2014 року приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Марченко A.M., вбачається, що відсутність оригінала правовстановлюючого документа на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, у м. Одесі, позбавляє ОСОБА_3 можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

За ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкодавець за життя в установленому законом порядку на підставі договору купівлі- продажу набула право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, у м. Одесі, за життя зареєструвала свій правовстановлюючий документ в органі реєстрації речових прав, тому нерухоме майно, яке на підставі вказаного договору належало за життя спадкодавцю ОСОБА_6, є об'єктом спадкування.

Таким чином, спадкове майно після смерті ОСОБА_6 складає 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, у м. Одесі, що дорівнює 4/8 частинам.

Судом встановлено, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є її онука ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_9, частки яких у спадковому майні у разі спадкування за законом були б рівними, тобто по 2/8 частині спадщини кожному.

Враховуючи наявність заповіту складеного ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_3, обов'язкова частка ОСОБА_9 у спадковому майні складає: 2/8 частини :2=1/8 частини.

У зв'язку із цим, частки спадкоємців після смерті ОСОБА_12 становлять: 3/8 частини спадкового майна - ОСОБА_3 як спадкоємцю за заповітом, та 1/8 частина спадкового майна - ОСОБА_9 як спадкоємця обов'язкової частки у спадщині.

Враховуючи те, що позивач є спадкоємцем за заповітом, прийняла спадщину належним чином, суд правомірно визнав за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за заповітом на спадкове майно - 3/8 частини - квартири АДРЕСА_1, загальною площею 35,8 кв.м., житловою площею 23,7 кв.м., - від 1/2 частини вказаної квартири, що належали на праві власності ОСОБА_6, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Статтею 16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу користування 1/2 частиною квартири АДРЕСА_1.

Оскільки право ОСОБА_3 на спадщину є незаперечним та таким, що набуто з правових підстав, суд в порядку ст. 16 ЦК України захистив право позивача шляхом вселення ОСОБА_3 в 1/2 частину квартири АДРЕСА_3, що належала на праві власності ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Враховуючи те, що жодних доказів проживання ОСОБА_4 в спірній частині квартирі позивачем не надано, та за наявності права ОСОБА_4 спадкування частини спірної квартири, суд вважає, що вимоги позивача в частині зобов'язання ОСОБА_4 звільнити 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, у м. Одесі, що належала ОСОБА_6, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 року, є передчасними та не підлягали задоволенню.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до апеляційного суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують та задоволенню не підлягають, підстави для ухвалення нового рішення відсутні.

Судова колегія, розглянувши справу, прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак її може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий- суддя Н.В.Ісаєва

Судді: О.С. Комлева

О.Г. Журавльов

.