Вирок № 53351178, 04.11.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/23122/15-к

Провадження № 1-кп/127/1301/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2015 року Вінницький міський суд Вінницької області

у складі:

головуючого судді - Старинщук О.В.,

при секретарі - Бойко Ю.О.,

за участю прокурора - Караваєвої В.В.,

представника потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченої - ОСОБА_2,

законного представника - ОСОБА_3,

захисника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, залі №32 в м. Вінниці кримінальне провадження №12015020010005610 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.08.2015 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Вінниці, українки, громадянки України, з середньою освітою, студентки 1 курсу Вінницького міжрегіонального вищого професійного училища, не одруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

23.08.2015 о 14:06 год. ОСОБА_2, зайшовши в приміщення магазинну «Pull and Bear», що розташований в ТЦ «SkyPark» за адресою: м. Вінниця, вул. Козицького, 51, взявши з вішалки речі, пройшла до примірочної кабінки даного магазину.

Під час перебування у примірочній кабінці, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, скоїла крадіжку наступних речей: джинсів жіночих темно-синього кольору, вартістю 649 грн., штанів жіночих темно-синього кольору, вартістю 599 гривень; жилету жіночого чорного кольору, вартістю 799,00 гривень, належних "ТОВ «ПУЛ ЕНД БЕА УКРАЇНА», (юридична адреса: 01030, Україна, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 19-21, літера А, код ЄДРПОУ 35534624), на загальну суму 2047 грн., попередньо звільнивши їх від антикрадіжного засобу «Аларм» за допомогою манікюрних ножниць та поклавши їх до жіночої сумки.

В подальшому, ОСОБА_2, маючи на меті розпорядитись викраденим майном, покинула примірочну кабінку та попрямувала на вихід з магазину з викраденими речами, але пройти зону касового та магнітного контролю їй не вдалося, оскільки спрацювала звукова сигналізація антикрадіжної рами.

Отже, ОСОБА_2 виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але реальну можливість розпорядитись викраденим майном не отримала з причин, які не залежали від її волі, так як останню було затримано, охоронником магазину з викраденими речами у сумці.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 в присутності законного представника та захисника свою вину у вчиненні кримінального правопорушенні визнала, та пояснила, що 23.08.2015 року вона зустрілася з ОСОБА_5 в с. Вінницькі Хутори, сіли в маршрутне таксі і поїхали в центр міста, щоб прогулятися по магазинам, зайшли в ТЦ «SkyPark» в магазин «Pull and Bear», де вона запропонувала ОСОБА_5 викрасти речі, на що остання відмовилась, тоді вона взяла речі, які їй сподобались, а саме: брюки темно синього кольору, жилетку чорного кольору та джинси, які поклала на руку, зверху прикрила речами та зайшла до примірочної, в цей час ОСОБА_5 також приміряла речі та зайшла до неї та повідомила, що вже йде, на що вона попросила її дати косметичку, з якої вона взяла ножиці, за допомого яких зняла пристрій "аларм". Поміряні речі, поклала до сумки і коли виходила з магазину спрацювали антикрадійні рамки і до неї підійшов охоронець, підвів до каси і викликав працівники міліції, батьків та відібрали пояснення. У вчиненому щиро розкаюється.

Законний представник обвинуваченої ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вчинок її доньки їй не зрозумілий, і що її спонукало до цього їй не відомо. Про подію їй стало відомо від працівників міліції, які їй зателефонували. Після вчиненого поведінка доньки змінилася, вона дуже розкаюється, переживає. Будь-яких проблем до цього випадку у них не виникало.

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_1 пояснив, що очевидцем події він не був, але знає що обвинувачена намагалася викрасти речі з магазину, але спрацювали антикрадіжні рамки і до неї підійшов охоронник, у обвинуваченої було виявлено речі за які вона не розрахувалась та викликано працівників міліції. Речі працівниками міліції були повернуті. Цивільний позов ним не заявлявся, щодо міри покарання обвинуваченої поклався на думку суду.

Вислухавши думку прокурора, представника потерпілого та обвинуваченої ОСОБА_2, законного представника та захисника, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Також судом з'ясовано чи правильно розуміє обвинувачена ОСОБА_2 зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності її позиції.

Одночасно, обвинуваченій ОСОБА_2 роз'яснено, що в такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи та оцінюючи обставини справи, показання обвинуваченої ОСОБА_2 та всі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченої, повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а тому її дії суд кваліфікує за ч.2 ст.15 ч.1 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При обранні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_2 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочину середньої тяжкості, особу обвинуваченої, а саме: те що вона раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, є студенткою, проживає в багатодітній сім'ї, веде активний спосіб життя.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченої, те що вона раніше не судима та вчинення злочину неповнолітньою.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

В судовому засіданні захисником ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 заявлено клопотання про застосування до обвинуваченої п.1 ч.2 ст.105 КК України, а саме застосування примусових заходів виховного характеру у виді передачі її під нагляд матері та звільнення її від кримінального покарання за вчинення злочину.

Відповідно до ст.105 КК України неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння, подальшої бездоганної поведінки він, на момент постановлення вироку, не потребує застосування покарання. У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру.

В судовому засіданні прокурор, представник потерпілого, захисник обвинуваченої та законний представник, клопотали перед судом про звільнення ОСОБА_2 від покарання та просили застосувати до неї примусові заходи виховного характеру, зокрема передачу її під нагляд матері, яка теж просила про це.

Так, неповнолітня ОСОБА_2 вчинила злочин середньої тяжкості, у віці 17 років, у вчиненому щиро розкаялась, раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, по місцю проживання і навчання характеризується позитивно, тому суд приходить до висновку, що вона може бути звільнена від покарання у виді штрафу із застосуванням до неї примусових заходів виховного характеру.

Обираючи примусові заходи виховного характеру, суд враховує, що обвинувачена проживає разом із мамою ОСОБА_3 яка має позитивний вплив на доньку і може контролювати її поведінку, та не позбавлена батьківських прав. Тому суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_2 примусові заходи виховного характеру у виді передачі її під нагляд матері.

Судові витрати та цивільний позов в кримінальному провадженні відсутні.

Питання про речові докази суд має вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі ст.105 КК України, керуючись ст.ст.366-369, 374, 497 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

На підставі ст.105 КК України від призначеного покарання у виді штрафу ОСОБА_2 звільнити, застосувавши до неї примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі її під нагляд матері - ОСОБА_3 строком на 1 (один) рік.

Речові докази по кримінальному провадженню №12015020010005610, які передані під розписку представнику потерпілого ОСОБА_1 - залишити останньому.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вручити копію вироку обвинуваченій та прокурору - негайно, а іншим учасникам судового провадження, що не були присутні у судовому засіданні надіслати копію вироку поштою не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: