Ухвала суду № 53347022, 11.11.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2743/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 27 Зайончковська І.А. Доповідач в апеляційній інстанції Бородійчук В. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБородійчука В. Г.суддівПодороги В. М. , Демченка В. А. при секретаріАнкудінові О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 червня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

10 березня 2015 року ПАТ «АБ «Укргазбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказував, що 06 листопада 2007 року між ПАТ «АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № ФВ_47-07/00, за яким відповідач отримав кредит в сумі 20 000 доларів США строком до 05 листопада 2014 року зі сплатою 11,9 % річних та одноразовою комісією в сумі 200 доларів США.

В забезпечення виконання позичальником вказаного договору, 06 листопада 2007 року між ПАТ «АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_7 були укладені договір іпотеки № ФВДІ_47-07/00, предметом якого є будинковолодіння АДРЕСА_1 та договір поруки № ФВДП_47-07/00.

Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 грудня 2011 року стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно на користь ПАТ «АБ «Укргазбанк» 13 595,58 доларів США, що еквівалентно 108 220,82 грн. та 7 433,32 грн. заборгованості по кредитному договору.

Стягнуто з ОСОБА_7 13 900 грн. за порушення умов договору іпотеки.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «АБ «Укргазбанк» 1 820 грн. судових витрат.

Позивач, посилаючись на те, що сторонами не виконане судове рішення та залишається непогашеним тіло кредиту, на яке здійснюється нарахування, просив стягнути борг станом на 25 лютого 2015 року, а саме 1 363,28 доларів США - прострочені проценти, 15 667,07 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 15 234,89 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів, 13 900 грн. - штраф за невиконання вимог договору іпотеки про страхування договору іпотеки, а також витрати по справі у вигляді судового збору.

Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 червня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ «АБ «Укргазбанк» заборгованість станом на 25 лютого 2015 року за кредитним договором від 06 листопада 2007 року, а саме: 1 363,28 доларів США - прострочені проценти, 15 667,07 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 15 234,89 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «АБ «Укргазбанк» штраф за порушення умов договору іпотеки в сумі 13 900 грн..

Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ «АБ «Укргазбанк» витрати по справі судового збору в сумі по 415,19 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 червня 2015 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з слідуючих підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 06 листопада 2007 року між ВАТ «АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ «АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № ФВ_47-07/00 (а.с. 4-6), відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 20 000 доларів США на споживчі цілі під заставу нерухомості, а саме: житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зі сплатою 11,9 % річних, з кінцевим строком повернення 05 листопада 2014 року.

Пунктом 3.1.1 кредитного договору передбачено обов'язок позичальника здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за його використання та всіх комісійних платежів у передбачені цим договором строки.

Крім того, сторони погодились, що ОСОБА_6 зобов'язаний повертати заборгованість по кредиту щомісячно з 1-го по 10-е число кожного місяця, починаючи з наступного місяця за місяцем отримання кредиту, в сумі, не меншій за 238,10 дол. США на рахунок № НОМЕР_1, відкритий у ЧФ ВАТ «АБ «Укргазбанк» (п. 3.3.3. кредитного договору).

Пунктом 3.3.4 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно, виходячи з 11,9 % річних, на рахунок № НОМЕР_1, відкритий у ЧФ ВАТ «АБ «Укргазбанк», не пізніше 10-го числа наступного місяця, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності до п. 1.1 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору, з врахуванням п. 4.1 цього договору.

Статтею 611 ЦК України визначено, що правовими наслідками порушення зобов'язання є, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2.2 кредитного договору передбачено, що кредит, наданий Банком, забезпечується неустойкою, передбаченою дійним договором.

Згідно абз. 2 п. 3.3.4 кредитного договору у разі виникнення простроченої заборгованості за простроченим кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої п. 3.1.10 кредитного договору (12,9 % річних) та пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов'язання, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом, за кожен день прострочення.

Обов'язок сплати пені також передбачений і п. 5.3 кредитного договору, згідно якого за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строку позовної давності.

Пунктом 6.3 кредитного договору передбачено, що цей договір набуває юридичної сили з моменту підписання сторонами.

Пункт 6.4 договору передбачено, що строк дії договору з моменту набрання ним юридичної сили по 05 листопада 2015 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними з будь-яких причин. Припинення (закінчення) строку дії договору не тягне за собою припинення зобов'язань, що випливають з цього договору, також у випадку, якщо такі зобов'язання виникли після припинення (закінчення) строку дії договору на підставі зобов'язань, що лишились невиконаними на момент закінчення строку дії договору.

Для належного виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_6, відповідно до договору іпотеки № ФВДІ_47-07/00 (а.с. 7-9), поручитель ОСОБА_7 надав в іпотеку АТ «АБ «Укргазбанк» об'єкт нерухомості - житловий будинок з надвірними спорудами житловою площею 63,5 кв.м., загальною площею - 91,8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Смілянською державною нотаріальною конторою від 28 квітня 1999 року за реєстровим № 357 та зареєстрованого в Смілянському виробничому підрозділі Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації за № 8961 в книзі 46.

Відповідно до пункту 3.3.4 договору іпотеки іпотекодавець на період дії дійсного договору зобов'язаний застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування (в т.ч. від ризиків випадкового знищення, пошкодження або псування) та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування. Договір іпотеки відповідно до п. 7.1 вважається чинним по день, в який сторони виконають в повному обсязі свої зобов'язання за цим договором та кредитним договором.

Згідно з пунктом 3.3.4.1 договору іпотеки на іпотекодавця покладено обов'язок по вчиненню всіх необхідних дій для дійсності договору страхування житлового будинку, який береться в іпотеку, зокрема вчасно сплачувати всі чергові страхові платежі, сплата яких забезпечувала б дію договору страхування на строк не менший, ніж той, в межах якого позичальник виконає всі зобов'язання за кредитним договором, а будь-яка чергова сплата платежів продовжувала б дію договору страхування не менше, ніж на наступний рік.

Пункт 3.3.4.2 договору іпотеки передбачає, що іпотекодавець зобов'язаний не пізніше, ніж за 3 календарні дні до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначеного договором страхування, сплачувати такі чергові страхові платежі та не пізніше, ніж за 1 календарний день до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначеного договором страхування, надавати до Банку докази таких сплат.

Згідно п. 4.2 договору іпотеки за невиконання чи неналежне (в тому числі, невчасне) виконання п.п. 3.3.1-3.3.13 даного договору іпотекодавець сплачує на користь іпотекодержатель штраф у розмірі 5 % від заставної вартості предмета іпотеки згідно п. 2.3 дійсного договору.

Також, судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 за кредитним договором ФВ_47-07/00, ВАТ «АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ «АБ «Укргазбанк», ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклали договір поруки № ФВДП_47-07/00 (а.с. 10).

Пунктом 1.2 договору поруки передбачено, що поручитель несе солідарну відповідальність позичальника перед кредитором за порушення виконання зобов'язань по кредитному договору.

Згідно з пунктом 1.3 договору поруки поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж обсязі, що і позичальник - за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань у повному обсязі.

Заочним рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 грудня 2011 року (а.с. 16) з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стягнуто солідарно на користь ПАТ «АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором станом на 05 травня 2011 року.

Відповідно до постанови державного виконавця відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 30 квітня 2014 року (а.с. 70) з примусового виконання виконавчого листа № 2-1336/2011 від 07 березня 2012 року, виданого Смілянським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_6 боргу в сумі 115 654,14 грн. на користь АБ «Укргазбанк» закінчено в зв'язку з фактичним виконанням рішення в повному обсязі боржником самостійно.

Ухвалюючи заочне рішення (а.с. 58-60) та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позовної заяви є обгрунтовані. Районний суд виходив з тих обставин, що хоча строк дії договору, вказаний в ньому закінчився 05 листопада 2014 року, проте договір діє до повного виконання стороною, в тому і після винесення судового рішення про стягнення коштів, оскільки при наявності тіла кредиту на нього продовжують нараховуватися всі передбачені договором нарахування.

Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням, ОСОБА_6 обґрунтовував доводи апеляційної скарги (а.с. 93-95) тим, що ним кредит погашений в 2014 році, що підтверджується постановою державного виконавця Байрамова Т.Р. про закінчення виконавчого провадження від 30 квітня 2014 року (а.с. 70). Вважає, що Банк неправомірно, достовірно знаючи, що кредит ним погашений, продовжував нараховувати проценти та пеню, а також проценти за несвоєчасно сплачені проценти. Також, вважає, що штраф за порушення умов договору іпотеки нарахований неправомірно, оскільки таке нарахування проведено вже після того, як боржник повністю погасив тіло кредиту і виконавче провадження було закрито.

Враховуючи вищеприведені обставини, апелянт вказав, що судом першої інстанції було ухвалено незаконне рішення з неповно з'ясованими обставинами, що мають значення для справи.

Перевіряючи обгрунтованість доводів апеляційної скарги, пояснень, наданих сторонами, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є правильним, відповідає вимогам чинного законодавства, а доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими обставинами справи та наявними матеріалами справи і не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У статті 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 2.2 кредитного договору передбачено, що кредит, наданий Банком, забезпечується неустойкою, передбаченою дійним договором.

Згідно абз. 2 п. 3.3.4 кредитного договору у разі виникнення простроченої заборгованості за простроченим кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої п. 3.1.10 кредитного договору (12,9 % річних) та пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов'язання, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом, за кожен день прострочення.

Обов'язок сплати пені також передбачений і п. 5.3 кредитного договору, згідно якого за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строку позовної давності.

Пунктом 1.2 договору поруки передбачено, що поручитель несе солідарну відповідальність позичальника перед кредитором за порушення виконання зобов'язань по кредитному договору.

Згідно з пунктом 1.3 договору поруки поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж обсязі, що і позичальник - за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань у повному обсязі.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Даний висновок узгоджується також і з правовою позицією, висловленою ВСУ у цивільній справі № 6-1206цс15 від 23 вересня 2015 року.

Тому, з огляду на вищевикладене, враховуючи, що АБ «Укргазбанк» має всі необхідні ліцензії, щоб здійснювати валютні операції відповідно до вимог ЗУ «Про банки і банківську діяльність» № 2121-ІІІ від 07 грудня 2000 року та Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 19 лютого 1993 року, колегія суддів вважає висновок районного суду про солідарне стягнення з відповідачів процентів станом на 25 лютого 2015 року в іноземній валюті та пені за несвоєчасне погашення кредиту та несвоєчасне погашення процентів в гривнях правильним і таким, що відповідає встановленим нормам чинного законодавства. Наявні в матеріалах справи розрахунки були предметом дослідження колегії суддів, визнані правильними, приведеними у відповідності до встановлених норм та умов кредитного договору і підстав для визнання їх необґрунтованими в колегії суддів немає.

Також, колегія суддів вважає вірним висновок районного суду і в частині стягнення з ОСОБА_6 штрафу за порушення умов договору іпотеки, оскільки протягом 2014 року предмет іпотеки застрахований не був. Сторони не надали суду доказів, які б спростовували дану обставину, а отже іпотекодавцем було порушено вимоги п. 3.3.4.1 договору іпотеки. Так як, договором іпотеки, а саме п. 2.3 предмет іпотеки оцінено сторонами в 278 000 грн., тому судом правильно стягнуто штраф в сумі 13 900 грн., оскільки відповідно до п. 3.3.4.1 договору іпотеки іпотекодавецьь сплачує на користь Банку штраф в розмірі 5 % від заставної вартості предмета іпотеки, що і складає стягнуту судом суму.

Вірним є також висновок суду в частині відшкодування судових витрат по сплаті судового збору, який прийнято у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України і підстав для його зміни чи скасування в цій частині немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно визначено правову природу спірних правовідносин, позивачем надано обгрунтовані та підтверджуючі докази в обгрунтування своїх позовних вимог, а тому висновок районного суду є правильним і скасуванню не підлягає.

Крім того, колегією суддів під час рогляду справи в суді апеляційної інстанції було вивчено та надано належну оцінку доводам апеляційної скарги, враховано подані сторонами доводи в підтвердження та заперечення вимог апеляційної скарги і визнано, що підстав, які б давали право для зміни чи скасування рішення суду апелянтом не наведено.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 червня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором кредиту залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :