Рішення № 53346705, 21.10.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1928/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : Олійник М. Ф. Доповідач в апеляційній інстанції Василенко Л. І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВасиленко Л. І.суддівБородійчука В. Г. , Демченка В. А. при секретаріАнкудінові О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 24 березня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

16.10.2014 р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування зазначених вимог вказав, що 08.07.2011 р. господарським судом Черкаської області порушено справу № 10/5026/1425/2011 про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 за заявою боржника. 29.09.2011 р. в офіційному друкованому органі - газеті «Голос України» за № 181 опубліковане оголошення про порушення справи. 14.10.2011 р., у строк передбачений законодавством, банком було подано до господарського суду Черкаської області заяву про визнання кредитором у справі про банкрутство ОСОБА_6

У заяві позивач зазначив та надав докази того, що ОСОБА_6 станом на 13.09.2011 р. мав перед ним невиконані зобов'язання за генеральною угодою № 015/05-02/014-09/г від 26.10.2009 р. та укладеними у її рамках кредитними договорами, які є невід'ємними додатками до угоди, а саме: за кредитним договором 010/02-47/842-08 від 02.07.2008 р. ОСОБА_6 має станом на 13.09.2011 р. заборгованість перед ним в сумі 238 158,35 дол. США (на момент заявлення вимог ця сума у національній валюті загальна сума заборгованості за курсом НБУ дорівнює 1 898 669,81 грн.), з яких 196 885,51 дол. США - заборгованість за кредитом, 37 079,46 дол. США - заборгованість за відсотками, 4 193,38 дол. США - пеня.

За кредитним договором № 015/05-02/014-09 від 26.10.2009 р. ОСОБА_6 станом на 13.09.2011 р. має заборгованість перед банком в сумі 681 817,33 грн., з яких 387 830 грн. - заборгованість за кредитом, 216 923,32 грн. - заборгованість за відсотками, 77 064,01 грн. - пеня.

За кредитним договором № 010/02-47/842-08 від 30.10.2009 р. ОСОБА_6, також, має станом на 13.09.2011 р. заборгованість перед ним в сумі 498 497,28 грн., з яких 364 677 грн. - заборгованість за кредитом, 113 488,25 грн. - заборгованість за відсотками, 20 332,03 грн. - пеня.

Загальна сума заборгованості ОСОБА_6 за зазначеними кредитними договорами становить 3 078 984,42 грн. (238 158,35 дол. США та 1 180 314,61 грн.).

09.10.2012 р. у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 прийнята постанова, якою останнього визнано банкрутом, відкрита його ліквідаційна процедура й визнані вимоги кредиторів до боржника, зокрема ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в сумі 1 584 676,42 грн., з яких 1 453 859,14 грн. у четверту чергу та 130 817,28 грн. - у шосту. Окремо визнані його вимоги до ОСОБА_6, забезпечені заставою, у сумі 1 494 308 грн. з віднесенням у третю чергу задоволення вимог кредиторів. Загальна сума вимог позивача до боржника, що визнана господарським судом Черкаської області, склала 3 078 984,42 грн. (238158,35 дол. США та 1 180 314,61 грн.). 15.08.2013 р. у справі № 10/5026/1425/2011 про банкрутство боржника прийнято ухвалу, якою, враховуючи, що у боржника відсутні майно та кошти для задоволення вимог кредиторів, відновлення його платоспроможності неможливе, фізичну особу - підприємця ОСОБА_6, як суб'єкта підприємницької діяльності, ліквідовано, а провадження у справі припинено.

Судовими рішеннями у справі № 10/5026/1425/2011 про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 (постановою про визнання банкрутом від 09.10.2012 р. та ухвалою про ліквідацію від 15.08.2013 р.) встановлені факти чинності кредитних договорів № 010/02-47/842-08 від 02.07.2008 р., № 015/05-02/014-09 від 26.10.2009 р., № 010/02-47/842-08. від 30.10.2009 р., відповідності їх умов законодавству, наявності невиконаних грошових зобов'язань боржника перед позивачем на момент визнання його банкрутом та незадоволення зазначених вимог в процедурі банкрутства боржника станом на дату ліквідації. Згідно зі статтею 61 ЦПК України наявність відповідних чинних судових рішень звільняє позивача від необхідності доказувати вищевказані обставини у цьому процесі.

З моменту ліквідації боржника й до теперішнього часу заборгованість боржника перед позивачем зменшилась у зв'язку із частковим погашенням 19.12.2013 р. боргу за кредитним договором №010/02-47/842-08 в сумі 417 384,30 грн. (364 677,00 грн. - за тілом кредиту та 52 707,30 гри. - за відсотками) за рахунок надходження виручки від реалізації майна ТОВ «УманьПромЖитлобуд-2», іпотекою якого було забезпечено виконання зобов'язань боржника перед позивачем.

Враховуючи викладене просив стягнути з ОСОБА_6 на його користь заборгованість за укладеними в рамках генеральної угоди № 015/05-02/014-09/г від 26.10.2009 р. кредитними договорами: № 010/02-47/842-08 від 02.07.2008 р. в сумі 238 158,35 дол. США, з яких 196 885,51 дол. США - заборгованість за кредитом, 37 079,46 дол. США - заборгованість за відсотками, 4 193,38 дол. США - пеня; № 015/05-02/014-09 від 26.10.2009 р. в сумі 681 817,33 грн., з яких 387 830 грн. - заборгованість за кредитом, 216 923,32 грн. - заборгованість за відсотками, 77 064,01 грн. - пеня; № 010/02-47/842-08 від 30.10.2009 р. в сумі 81 112,98 грн., з яких 60 780,95 грн. - заборгованість за відсотками, 20 332,03 грн. - пеня, разом стягнути 76 2930,31 грн. та 238 158,35 дол. США, а також судові витрати.

Заочним рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 24 березня 2015 р. позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задоволений повністю.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитними договорами в розмірі 762 930 грн. 31 коп. та 238 158, 35 доларів США.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір в розмірі 3 654 грн.

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 16 червня 2015 р. заяву ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 24 березня 2015 р. залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи просить скасувати дане рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

При цього вказав, що після визнання його банкрутом він звільнений від подальшого виконання вимог кредиторів, в тому числі сплати заборгованості за кредитним договором, оскільки вона виникла у зв'язку зі здійсненням ним підприємницької діяльності, і не відноситься до жодної категорії вимог по яких боржник не звільняється від виконання зобов'язань.

Судова колегія заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» Рубана О.Г., перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції вважав їх обґрунтованими. При цьому, зокрема дійшов висновку, що за кредитним договором № 010/02-47/842-08 від 02.07.2008 р. з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість в доларах США в сумі 238 158,35 дол. США, з яких 196 885,51 дол. США - заборгованість за кредитом, 37 079,46 дол. США - заборгованість за відсотками та 4 193,38 дол. США - пеня

Проте, повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може, виходячи з наступного.

При вирішенні спору судом першої інстанції правильно встановлені наступні обставини, які підтверджені матеріалами справи, зокрема, що 08.07.2011 р. господарським судом Черкаської області порушено справу № 10/5026/1425/2011 про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 за заявою боржника.

14.10.2011 р., у строк передбачений законодавством, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було подано до господарського суду Черкаської області заяву про визнання кредитором у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_6

У заяві ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» зазначив та надав докази того, що ФОП ОСОБА_6 станом на 13.09.2011 р. мав перед ним невиконані зобов'язання за генеральною угодою № 015/05-02/014-09/г від 26.10.2009 р. та укладеними в її рамках кредитними договорами, які є невід'ємними додатками до угоди, а саме за кредитним договором 010/02-47/842-08 від 02.07.2008 р.

Станом на 13.09.2011 р. ФОП ОСОБА_6 мав заборгованість перед ним в сумі 238 158,35 дол. США (на момент заявлення вимог ця сума в національній валюті за курсом НБУ дорівнює 1 898 669,81 грн.), з яких 196 885,51 дол. США - заборгованість за кредитом, 37 079,46 дол. США - заборгованість за відсотками, 4193,38 дол. США - пеня; за кредитним договором № 015/05-02/014-09 від 26.10.2009 р. ОСОБА_6 також має станом на 13.09.2011 р. заборгованість перед ним в сумі 681 817,33 грн., з яких 387 830 грн. - заборгованість за кредитом, 216 923,32 грн. - заборгованість за відсотками, 77064,01 грн. - пеня; за кредитним договором № 010/02-47/842-08 від 30.10.2009 р. ОСОБА_6 також має станом на 13.09.2011 р. заборгованість перед ним в сумі 498 497,28 грн., з яких 364 677 грн. - заборгованість за кредитом, 113 488,25 грн. - заборгованість за відсотками, 20 332,03 грн. - пеня.

Загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_6 за зазначеними кредитними договорами у заяві ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», як кредитодавцем, була визначена у національній валюті в розмірі 3 078 984,42 грн.

09.10.2012 р. у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_6 прийнята постанова, якою останнього визнано банкрутом, відкрита його ліквідаційна процедура й визнані вимоги кредиторів до боржника, зокрема ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в сумі 1 584 676,42 грн., з яких 1 453 859,14 грн. у четверту чергу та 130 817,28 грн. - у шосту. Окремо визнані його вимоги до ОСОБА_6, забезпечені заставою, у сумі 1 494 308 грн. з віднесенням у третю чергу задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, загальна сума вимог позивача до боржника, що визнана господарським судом Черкаської області, склала 3 078 984,42 грн., а з урахуванням судових витрат 3 079 109, 42 грн.

15.08.2013 р. у справі № 10/5026/1425/2011 про банкрутство боржника прийнято ухвалу, якою, враховуючи, що у боржника відсутні майно та кошти для задоволення вимог кредиторів, відновлення його платоспроможності неможливе, ФОП ОСОБА_6 як суб'єкта підприємницької діяльності, ліквідовано, а провадження у справі припинено.

Отже, судовими рішеннями у справі № 10/5026/1425/2011 про банкрутство ФОП ОСОБА_6 (постановою про визнання банкрутом від 09.10.2012 р. та ухвалою про ліквідацію від 15.08.2013 р.) встановлені факти чинності кредитних договорів № 010/02-47/842-08 від 02.07.2008 р., № 015/05-02/014-09 від 26.10.2009 р., № 010/02-47/842-08 від 30.10.2009 р., відповідності їх умов законодавству, наявності невиконаних грошових зобов'язань відповідача ОСОБА_6 перед позивачем на момент визнання його банкрутом та незадоволення зазначених вимог в процедурі банкрутства боржника станом на дату ліквідації саме в розмірі 3 078 984,42 грн.

Згідно із ст. 61 ЦПК України наявність відповідних чинних судових рішень звільняє позивача від необхідності доказувати вищевказані обставини у цьому процесі.

Крім того, з моменту ліквідації боржника й до теперішнього часу заборгованість боржника перед позивачем зменшилась у зв'язку із частковим погашенням 19.12.2013 р. боргу за кредитним договором №010/02-47/842-08 в сумі 417 384,30 грн. (364 677,00 грн. - за тілом кредиту та 52 707,30 гри. - за відсотками) за рахунок надходження виручки від реалізації майна ТОВ «УманьПромЖитлобуд-2», іпотекою якого було забезпечено виконання зобов'язань боржника перед позивачем.

Встановивши наведені обставини, суд правомірно застосував до вимог позивача норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Так, відповідно до ст. 52 ЦК України, яка регламентує цивільно-правову відповідальність фізичної особи-підприємця, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Згідно зі ст. 53 ЦК України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані зі здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Частиною 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Особливості банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина передбачено ст. ст. 47 - 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка була чинною на момент визнання суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина банкрутом, а саме від 22.09.2012 р.).

За частиною 2 статті 49 даного Закону після завершення розрахунків з кредиторами громадянин-підприємець, визнаний банкрутом, звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів, що були заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, за винятком вимог, передбачених абзацом другим цієї частини.

Вимоги кредиторів щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, вимоги щодо стягнення аліментів, вимоги щодо стягнення на майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням громадянином-підприємцем підприємницької діяльності, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені в порядку виконання постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом або які погашені частково чи не заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця відповідно в повному обсязі або в незадоволеній їх частині в порядку, встановленому цивільним законодавством України.

Враховуючи викладене та те, що у відповідності до ст. ст. 51, 52, 598 - 609 ЦК України, ст. ст. 47 - 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа - підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Зі змісту зазначених норм убачається, що зобов'язання за кредитними договорами у розмірі визначеному господарським судом не припинилося.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у спосіб визначений позивачем, а саме шляхом стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитними договорами в розмірі 762 930 грн. 31 коп. та 238 158, 35 доларів США.

Враховуючи, що постановою господарського суду Черкаської області від 09.10.2012 р, сума боргового зобов'язання за приведеними кредитними договорами боржника ФОП ОСОБА_6 перед кредитором ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» була визначена в розмірі 3 079 109,42 грн., яка не була задоволена в порядку виконання постанови господарського суду про визнання фізичної особи - підприємця банкрутом, з яких після ліквідації боржника частково погашено борг в сумі 417 384,30 грн., колегія суддів приходить до висновку, що стягненню з відповідача, як з фізичної особи, підлягає непогашена різниця саме в гривнях в розмірі 2 661 725,10 грн.

Крім того, судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, яке полягає в стягненні пені за кредитним договором № 010/02-47/842-08 від 02.07.2008 р., укладеним у рамках генеральної кредитної угоди № 015/05-02/014-09 від 26.10.2009 р., в доларах США, зокрема в розмірі 4 193,38 дол. США.

Так, пунктом 5.9 кредитного договору № 010/02-47/842-08 від 02.07.2008 р. визначено, що, зокрема сплата пені за цим договором здійснюється позичальником у національній валюті України.

Згідно до п. 10.2 генеральної кредитної угоди № 015/05-02/014-09 від 26.10.2009 р., невід'ємною частиною якої є кредитний договір № 010/02-47/842-08 від 02.07.2008 р., за порушення строків повернення кредитів, процентів за користування кредитами, передбачених кредитними договорами, укладеними в рамках даної угоди, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 р. N 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Отже, висновок суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за кредитним договором № 010/02-47/842-08 від 02.07.2008 р. та стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 4 193,38 дол. США не відповідає вимогам діючого законодавства.

За викладених підстав, у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції, в частині суми стягнутої заборгованості за кредитними договорами, підлягає до зміни. В іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303,307, 309, 315, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Заочне рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 24 березня 2015 року змінити в частині суми стягнутого боргу за кредитними договорами.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитними договорами в розмірі 2 661 725,10 грн.

В іншій частині заочне рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 24 березня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :