Вирок № 53345334, 11.11.2015, Шевченківський районний суд Харківської області

Шевченківський районний суд Харківської області

9а м. смт. Шевченково Шевченківський район Харківська область Україна 63600

Справа № 637/780/15-к

11.11.2015

В И Р О К

Іменем України

11 листопада 2015 року Шевченківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: Стеганцова С.М.,

при секретарі: Реуцької Н.В.,

за участю прокурора: Воробйова І.В.,

захисника - адвоката Акопян Т.А.,

потерпілої ОСОБА_2,

обвинуваченого: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шевченкове Харківської області кримінальне провадження № 12015220450000075 від 10.03.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Шевченкове Харківської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, зареєстрованого в АДРЕСА_1, мешкаючого по АДРЕСА_2, раніше судимого:

-29.10.2013 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень;

у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння, 09 березня 2015 року близько 18.00 години, перебуваючи за місцем мешкання потерпілої - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3, діючи з умислом, спрямованим на спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_2, на грунті неприязних відносин, наніс останній один удар стільцем в область лівої частини голови, від якого потерпіла впала на підлогу.

Після цього ОСОБА_3, діючи умисно та цілеспрямовано, застосовуючи грубу фізичну силу, обома ногами стрибнув на її ліву частину живота та наніс останній два удари ногами в область тулуба, спричинивши тим самим потерпілій ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи № 6-ШВ/15 від 21.04.2015 року, численні крововиливи та садна обличчя, гостру закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень; множинні переломи 7-10 ребер, за ступенем тяжкості відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.

Пояснив, що 09 березня 2015 року близько 18.00 години за місцем мешкання ОСОБА_2 на підставі сварки і неприязних відносин наніс останній один удар стільцем в область лівої частини голови, після чого стрибнув на її ліву частину живота та наніс один чи два удар ногою в область тулуба.

Потерпіла ОСОБА_2 в суді пояснила, що 09 березня 2015 року близько 18.00 години за місцем її мешкання в її домоволодіння зайшов обвинувачний ОСОБА_3, який був в стані алкогольного сп'яніння і на підставі сварки без будь яких підстав з нею наніс їй один удар стільцем в область лівої частини голови, після чого стрибнув на її ліву частину живота, вона почула хруст кісток після чого ОСОБА_3 наніс два удар ногою в область тулуба і вона знепритомніла.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 6-ШВ/15 від 21.04.2015 року, численні кров оливи та садна обличчя, гостра закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень; множинні переломи 7-10 ребер за ступенем тяжкості відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Переконавшись у тому, що обвинувачений повністю визнає свою вину в інкримінованому йому злочині, він та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст обвинувачення, фактичні обставини справи, які ніхто не оспорює, погоджуються з кваліфікацією вчиненого діяння, а прокурор, не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, роз'яснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності їх заперечень заслухавши їх думку суд, згідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального злочину, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального злочину.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що пред'явлене обвинувачення є доведеним і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 122 КК України - як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Судом досліджувалися дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3, який раніше судимий, ніде не працює, на диспансерних обліках у нарколога і психіатра не перебуває (а.с.61), не одружений.

В суді ОСОБА_3 винним себе визнав, щиро розкаявся, що на підставі ст.66 КК України визнається пом'якшуючими покарання обставинами.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, на підставі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується і свідченнями самого обвинуваченого при наданні показів у суді, а також відносно особи потерпілої похилого віку.

Покарання обвинуваченому суд призначає у відповідності до ст. ст. 65, 66 КК України.

При призначенні покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також наявність обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання.

Суд вважає за необхідне для виправлення та попередження нових злочинів ОСОБА_3 призначити покарання в межах санкції передбаченої ч.1 ст. 122 КК України у вигляді позбавлення волі, без застосування ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на якому наполягав захисник обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_3 офіційно ніде не працює, судимий за спричинення тілесних ушкоджень, моральні збитки потерпілій з моменту вчинення злочину з березня 2015 року і по даний час на протязі більше пів року потерпілій також не сплатив, тому суд вважає, що йому необхідно призначити покарання саме у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статті, вважаючи саме таке покарання необхідним і достатнім в якості кари за вчинене, для виправлення, попередження нових злочинів обвинуваченим та сплати моральних збитків потерпілій.

Підстав для призначення покарання в максимальних розмірах санкції статті суд не вбачає.

Згідно вироку Комінтернівського районного суду міста Харкова від 29.10.2013 року ОСОБА_3 був засуджений за ч.1 ст.125 КК України до покарання у вигляді 510 гривень штрафу, штраф до даного часу не сплачений ( а.с. 36, 37-38).

Відповідно до ч.3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу … при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_3 за вироком суду від 29.10.2013 року був притягнутий до покарання у вигляді штрафу за кримінальний злочін, вчинений до винесення вироку по даній справі, суд при призначенні покарання враховує положення ч.3 ст. 72 КК України і роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. "Про практику призначення судами кримінального покарання", згідно яких ці вироки підлягають виконанню кожний самостійно.

Цивільний позов прокурора Шевченківського району Харківської області в розмірі 711,39 гривень (а.с.19-213) про стягнення витрат на лікування потерпілої на користь держави в особі «Шевченківської центральної районної лікарні» необхідно задовольнити в повному розмірі, оскільки позов підтверджується як матеріалами кримінального провадження, так і довідкою Шевченківської ЦРЛ про витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2

Відповідно до ч.1, 3 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину.

Заявлений потерпілою в ході судового засідання позов про стягнення моральної шкоди у розмірі 2 000 гривень, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Діями ОСОБА_3 потерпілій були спричинені тілесні ушкодження у вигляді численних крововиливів та саден обличчя, гострої закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень; множинні переломи 7-10 ребер, які за ступенем тяжкості відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Суд з цього вбачає, що потерпілій дійсно були спричинені моральні больові страждання від дій обвинуваченого, які підтверджуються висновком судово - медичної експертизи про тяжкість тілесних ушкоджень, вона перебувала на лікуванні у Шевченківській ЦРЛ.

Тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також характеру немайнових витрат і їх тривалості, вважає, що розмір заявленої моральної шкоди необхідно задовольнити в повній мірі в розмірі 2 000 тисяч гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-378 КПК України, -

з а с у д и в :

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

На підставі вимог ч. 3 ст. 72 КК України даний вирок та вирок Комінтерновського районного суду міста Харкова від 29.10.2013 року, згідно якого ОСОБА_3 був засуджений за ч.1 ст.125 КК України до покарання у вигляді 510 гривень штрафу, виконувати самостійно.

Обрати ОСОБА_3 міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили - тримання під вартою, взяти ОСОБА_3 під варту в залі суду. Строк відбування покарання рахувати з моменту оголошення вироку з 11.11 2015 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі «Шевченківської центральної районної лікарні» витрати на лікування потерпілої в сумі 711,39 гривень на р/р 35419004042340, МФО 851011, КОД ЄДРПОУ 02002753.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_2 2 000 гривень.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області протягом 30 діб з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд Харківської області, а засудженим з

моменту вручення копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення, вручити засудженому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Шевченківського

районного суду С.М.Стеганцов