Постанова № 53338919, 23.10.2015, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/6520/15-а

Провадження 2-а/362/302/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.10.2015 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Орди О.О.,

при секретарі Хоменко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові адміністративну справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Заступника начальника Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_2 про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії АА № 109397 від 14 серпня 2015 року про накладення на нього адміністративного стягнення та закрити провадження у справі в звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 14.08.2015 Заступником начальника Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_2 розглянуто протокол про адміністративне правопорушення від 14 серпня 2015 року серії АА № 851465 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії АА № 109397 якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в сумі 680 грн за порушення ч.1 ст. 165-1 КУпАП. Вважає постанову необгрунтованою, та такою що підлягає скасуванню оскільки всупереч вимогам ст. 256 КУпАП в протоколі на підставі якого виносилась оскаржувана постанова не вказане місце вчинення правопорушення, за який період та в якій сумі допущено порушення порядку утримання та перерахування єдиного соціального внеску на загально обовязкове державне соціальне страхування. В протоколі вказано дату вчинення правопорушення 15.06.2015 року, але вказане правопорушення могло бути здійснене тільки за певний період. Також всупереч вимогам ст. 278 КУпАП відповідач при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення не зясувала чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Крім того в оскаржуваній постанові містяться посилання на акт перевірки його как ФОП від 15.06.2015 року № 1024/1703/НОМЕР_1 , однак такий акт перевірки не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності оскільки не є нормативним документом, який встановлює, змінює чи припиняє права та обовязки щодо нарахування та сплати єдиного соціального внеску. Крім того на підставі даного акту перевірки Васильківської ОДПІ було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.07.2015 року № НОМЕР_2, які були оскаржені в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Київській області, якою вказану вимогу залишено без змін, але не погоджуючись з даним рішенням звернувся до ДФС України, яка не розглянута на даний час. Також згідно Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу скарга на вимоги та на їх рішення про нарахування пені та накладення штрафу зупиняє строки їх сплати до винесення рішенням доходів і зборів вищого рівня або до дня набрання судовим рішенням законної сили

Позивач та його представник позов підтримали повністю, з підстав зазначених у ньому, просили задовольнити його в повному обсязі. Також представник позивача зазначив, що в протоколі на підставі якого була складена оскаржувана постанова вказана диспозиція ч.1 ст. 165-1 КУпАП проте в самій постанові вже зазначена диспозиція ч.3 ст. 165-1 КУпАП що також є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, з підстав наведених в письмових запереченнях, зокрема посилалась на те, що було проведено перевірку, за результатами якої складено акт від 15.06.2015 року № 1024/1703/НОМЕР_1. 01.07.2015 року за вказані правопорушення було винесено податкові повідомлення рішення № НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, 0007701702,0007711702, вимога про сплату боргу № Ф-0007731702, які направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручені платнику особисто. Васильківською ОДПІ було складено протокол № 52 від 14.08.2015 року та постанову № АА № 109397 14.08.2015 року на суму 680 грн за вказане правопорушення а отже просила відмовити в задоволені позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно акту від 15.06.2015 року № 1024/1703/НОМЕР_1 про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року встановлено зокрема порушення п.п. 1.п.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» в результаті чого ФОП не утримав та не перерахував суму єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2305005,77 грн у тому числі за 2013 рік на суму 810651,00 грн, за 2014 рік на суму 1494354,77 грн.

Згідно протоколу № 52 про адміністративне правопорушення серії АА № 851465 від 14.08.2015 року встановлено що ФОП ОСОБА_1Т порушив порядок утримання та перерахування сум єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 165-1 КУпАП

14 серпня 2015 року заступником начальника Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області розглянуто протокол від 14 серпня 2015 року серії АА № 851465 та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, за порушення вимог ч.1 ст. 165-1 та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. За змістом вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, підстава акт перевірки від 15.06.2015 року.

Однак, суд вважає, що висновки, викладені в акті податкової перевірки є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів, а тому не створюють жодних правових наслідків. Ці висновки не є обов'язковими ні для платника податків, ні для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Аналогічну позицію підтримав Верховний Суд України в постанові від 10.09.2013 р. у справі № 21-237а13, Вищий Адміністративний Суд України в ухвалі від 10.06.2015 р. а також саме Міністерство доходів і зборів України в своєму листі від 27.05.2013 р. № 3642/6/99-99-19-04-01-15.

Окрім того, ОСОБА_1Т 07.07.2015 р. було оскаржено податкові повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 01.07.2015 р., що видані на підставі вказаного акту шляхом подачі скарги до ГУ ДФС у Київській області про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та призначення документальної позапланової виїзної перевірки.

За результатами вказаної перевірки рішеннями ГУ ДФС у Київській області від 04.08.2015 р. продовжено строк розгляду скарги та проведення перевірки до 20.08.2015 р., а рішенням від 19.08.2015 р. продовжено строк проведення перевірки до 07.09.2015 р.

Згідно акту від 10.09.2015 року № 1660/1703/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року встановлено зокрема порушення п.п. 1.п.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» в результаті чого ФОП не утримав та не перерахував суму єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 36386,42 грн у тому числі за 2013 рік на суму 2914,80 грн, за 2014 рік на суму 33471,62 грн.

Крім того згідно рішення Головного управління ДФС у Київській області № 1712/14/10-36-10-01-04 від 13.10.2015 року скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій зі сплати єдиного соціального внеску Васильківської ОДПІ від 01.07.2015 року № НОМЕР_2 та вимогу про сплату боргу недоїмки від 01.07.2015 № Ф-0007731702 відповідно до висновків акта позапланової перевірки від 10.09.2015 № 1660/1703/НОМЕР_1 та зобовязано Васильківську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийняте нові рішення.

Із вищезазначеного слід зробити висновок, що вищезазначений акт, на якому ґрунтується протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1Т, втратив чинність у звязку з призначенням нової позапланової перевірки.

Відповідно до ч. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно ч. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу,що оскаржується.

Ч. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України вказує, що скарга, подана із отримання строків, визначених п. 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Таким чином, податкові зобов'язання є неузгодженими, і до остаточного вирішення цього спору, факт допущення порушень ведення податкового обліку не можна вважати встановленим, а відповідні твердження податкового органу, які відображають лише позицію однієї із сторін спору, не можуть бути підставою для висновку про наявність в діях посадової особи платника податків вини у порушенні встановленого порядку ведення податкового обліку у формі умислу або необережності, і відповідно бути підставою для його притягнення до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення була винесена відповідачем передчасно, без врахування права позивача на оскарження акту перевірки до контролюючого органу вищого рівня, а тому знаходить адміністративний позов обґрунтованим та задовольняє його.

В той же час, вимоги позивача про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у звязку із відсутністю у його діях складу правопорушення задоволенню не підлягають, оскільки в силу вимог ст. 162 КАС України такі повноваження у адміністративного суду відсутні.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення серія АА № 109397 від 14 серпня 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.165-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення скасувати

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя О.О. Орда