Рішення № 53336082, 04.11.2015, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1457/15-ц

Провадження №: 2/0343/678/15

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2015 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого: судді - Пулика В.В.,

з участю: секретаря судових засідань - Оленяк С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про невиплату банком депозитного вкладу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 64201 гривню, а саме: 50000 гривень вкладу по договору-заяві № 300131/159087/1-14 від 30.12.2014 року з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 13700 гривень та 3% річних від простроченої суми, що складає 501 гривню та судові витрати по справі.

Свої вимоги мотивував тим, що 30.12.2014 року він уклав договір-заяву № 300131/159087/1-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 1 місяць в національній валюті, згідно з яким він розмістив у відповідача строковий грошовий вклад в розмірі 50000 гривень на термін до 30.01.2015 року. Після закінчення строку дії вказаного договору він звернувся до відповідача з заявою про повернення депозиту, однак останній частково повернув йому грошові кошти у вигляді процентів за ставкою 21,50 % річних за договором-заявою за період з 30.12.2014 року по 30.01.2015 року та з 31.01.2015 року по 28.02.2015 року і не виконав взяті на себе зобов'язання та не повернув вклад, тому станом на 01.07.2015 року інфляційні витрати у зв'язку з неповерненням йому депозитного вкладу протягом березня - червня 2015 року з урахуванням індексів інфляції складають 13700 гривень та 3% річних від простроченої суми, що становить 501 гривню.

Він неодноразово звертався до відповідача з усними та письмовими вимогами про повернення депозиту, але останній відмовляється виконати свої зобов'язання. Такі дії відповідача свідчать про відмову від добровільного повернення депозитних коштів, а тому він змушений звернутись в суд з даним позовом. Одночасно просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Позивач в судове засідання на виклик не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, від позовних вимог у частині стягнення з ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" на його користь 50000 гривень згідно вкладу по договору-заяві № 300131/159087/1-14 від 30.12.2014 року відмовився, оскільки Фондом гарантування вкладів фізичних осіб йому відшкодовано кошти в розмірі вкладу; решту позовних вимог підтримав, просить стягнути з відповідача інфляційні витрати у зв'язку з неповерненням йому депозитного вкладу з урахуванням індексів інфляції, що складають13700 гривень, 3% річних від простроченої суми, що становить 501 гривню, та судові витрати по справі.

Представник відповідача в судове засідання на повторний виклик не з'явився, про причини неявки не повідомив, незважаючи на те, що був повідомлений про день, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, про що свідчать матеріали справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд, керуючись ст.224 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалив розглянути дану справу в порядку заочного провадження.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» зазначено, що судам слід мати на увазі, що до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами по справі 30.12.2014 року було укладено договір-заяву № 300131/159087/1-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 1 місяць в національній валюті, згідно з яким позивач розмістив у відповідача строковий грошовий вклад в розмірі 50000 гривень на строк з 30 грудня 2014 року по 30 січня 2015 року.

Згідно даного договору відповідач прийняв від позивача 50000 гривень, зобов'язавшись виплатити позивачеві цю суму та проценти на умовах та в порядку, встановленому цим договором, однак проценти нарахував і виплатив, а грошовий вклад не повернув, незважаючи на те, що терміни його виплати, передбачені договором, закінчився.

У відповідності до вимог ст.1058 ч.1 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 1060 даного Кодексу передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах поверненя вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно вимог якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простороченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом п.6 вищевказаного договору, після закінчення строку вклад повертається Вкладникові в порядку, строки та на умовах, передбачених положеннями п.5.2 Основних умов.

Як вбачається з письмових заяв позивача від 02.03.2015 року та 03.03.2015 року, ОСОБА_2 звертався до відповідача з вимогою про повернення депозитного вкладу, строк дії якого закінчився 30 січня 2015 року, на які ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» у своїй відповіді, адресованій позивачеві від 04.03.2015 року повідомило, що 04.03.2015 року набула чинності Постанова Правління Національного банку України від 03.03.2015 року № 160 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», відповідно до якої банки зобов'язані обмежити видачу готівкових коштів у національній валюті через каси та банкомати в межах до 150000 гривень на добу на одного клієнта, однак вкладу позивачеві не повернуло, що стало причиною звернення до суду.

З наданої позивачем виписки по особовому рахунку за період з 02.03.2015 року по 17.04.2015 року встановлено, що відповідачем частково повернуто ОСОБА_2 грошові кошти у вигляді відсотків у розмірі 653,69 гривень за договором-заявою № 300131/159087/1-14 від 30.12.2014 року, вихідний залишок становить 50000 гривень.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином та відповідно до умов договору, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.3.3 Положення «Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами», яке затверджене постановою правління Національного банку України № 516 від 03 грудня 2003 року, банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 612 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 року № 171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", згідно з яким з 17.09.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" з 18 вересня 2015 року по 17 грудня 2015 року.

Відповідно до ст.57 Закону України "Про банки і банківську діяльність", вклади фізичних осіб у Державному ощадному банку України гарантуються державою, а на вклади фізичних осіб у комерційних банках поширюється дія Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", який зокрема, визначає порядок відшкодування вкладів вкладникам банків-учасників (тимчасових учасників) Фонду.

В силу вимог ст.26 цього Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.

Згідно вимог ч. 6 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", обмеження щодо нездійснення задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, встановлені пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюються на зобов"язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

У зв'язку із застосуванням спеціальних механізмів врегулювання правовідносин та прав позивача із банком, щодо подальшої діяльності якого прийнято рішення про виведення його з ринку, застосуванню підлягає Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Інші правові норми, зокрема положення ЦК України про зобов'язання, можуть бути застосовані, якщо вони не суперечать цьому Закону.

Таким чином, після запровадження у банку тимчасової адміністрації, задоволення вимог кредиторів відбувається в особливому, передбаченому зазначеним спеціальним законом порядку, з дотриманням принципу черговості. Окрім того, повернення вкладу здійснюється за зазначеною вище процедурою незалежно від того звертався позивач до чи після запровадження тимчасової адміністрації банку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 оформив депозитний вклад в ПАТ «Банк «Фінанси на кредит» згідно договору № 300131/159087/1-14 від 30.12.2014 року в сумі 50 000 гривень, які виплачені позивачу Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у повному обсязі у зв"язку з запровадженням тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" та призначенням уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тому з урахуванням вимог ч.5 та ч.6 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка встановлює обмеження на зобов"язання банку під час тимчасової адміністрації щодо задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, окрім виплати коштів за вкладами вкладників, та вимог цього Закону щодо застосування спеціальних механізмів врегулювання правовідносин та прав позивача із банком, щодо подальшої діяльності якого прийнято рішення про виведення його з ринку, суд вважає за необхідним у задоволенні позову щодо стягнення з ПАТ «Банк «Фінанси на кредит» трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних збитків відмовити.

Позивач звільнений від оплати судових витрат на підставі ЗУ "Про судовий збір" та ЗУ "Про захист прав споживачів", тому у відповідності з вимогами ст.88 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави.

На підставі викладеного,ст.ст.526, 625,1050,1058, 1060 Цивільного кодексу України, Закону України «Про захист прав споживачів», ст.57 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст.26,36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", керуючись ст.ст.10, 60, 88, 213-215, 227,228 Цивільного процесуального кодексу України,

Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення грошових зобов"язань за договором банківського вкладу - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана не пізніше 10 днів з дня отримання ним копії заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.

Суддя: