Ухвала суду № 53333051, 09.11.2015, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2015 року. Справа № 174/297/15-ц

п/с 2-п/174/11/2015

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Пелипас Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, заяву відповідача, Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", про скасування заочного рішення Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області, від 29.05.2015 р. у цивільній справу № 174/297/15-ц, п/с 2/174/166/2015, за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця (ФОП) ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" про захист прав споживача, розірвання договору про виконання робіт та розірвання кредитного договору,

У С Т А Н О В И В:

29.05.2015 р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області виніс у справі заочне рішення, за відсутності відповідачів, яким задовольнив позов в повному обсязі, а саме, суд вирішив: "Позов задовольнити в повному обсязі.

1. Розірвати кредитну угоду № АВН0RG126510381 від 17 січня 2015 року, що була укладена між ОСОБА_1, 02.08.1951 р. н., уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН № НОМЕР_1, зареєстрованою за місцем проживання в кв. 62, буд. 9-а, по бульвару Миру в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, та ПАТ "Акцент-Банк", ЄДРПОУ 14360080, юридична адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 11.

2. Розірвати договір індивідуальний номер замовлення GP-17854 від 17 січня 2015 року, що був укладений між ОСОБА_1, 02.08.1951 р. н., уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН № НОМЕР_1, зареєстрованою за місцем проживання в кв. 62, буд. 9-а, по бульвару Миру в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, ІПН № НОМЕР_2, зареєстрованою за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_2.

Судові витрати у справі, в виді судового збору в сумі 243.60 грн., покласти на відповідачів в рівних частках, стягнувши з ПАТ "Акцент-Банк", ЄДРПОУ 14360080, юридична адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 11, та ФОП ОСОБА_2, ІПН № НОМЕР_2, зареєстрованої за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, з кожного судовий збір в дохід держави України, по 121.80 грн."

28.09.2015 р. від відповідача, ПАТ «Акцент-Банк», до суду поштою надійшла заява про перегляд вищезазначеного заочного рішення суду, в якому зазначено, що копія рішення суду була отримана банком 16.09.2015 р., тому строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення починає збігати з 17.09.2015 р. і закінчується 26.09.2015 р. Відповідач з рішенням не згодний повністю, вважає, що воно є незаконним, винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права, за недоведеністю обставин, що мають значення у справі. Повідомлення про розгляд справи 29.05.2015 р. судом не направлялося і Відповідачем не отримувалося. Тому заочний розгляд справи, відповідно до ст. 224 ЦПК України, був неможливий.

Оскільки рішення обґрунтоване лише на вимогах та доводах Позивача, без врахування думки Відповідача, то порушено права Відповідача, передбачені ч.1 ст. 27 ЦПК України і є можливість говорити про неповноту судового рішення та про підстави для його скасування. Судом не виконано в повному обсязі вимоги ст. 214 ЦПК України.

Згідно ч.6 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів", споживач має право протягом 14 днів відкликати свою згоду на укладання договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору. Відкликання згоди оформляється письмовим повідомленням, яке споживач зобов'язаний подати особисто чи через уповноваженого представника або надіслати кредитодавцю до закінчення строку, зазначено в абзаці першому цієї статті. З відкликанням згоди на укладання договору про надання споживчого кредиту споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товар, одержані згідно з договором. Споживач також сплачує відсотки за період між моментом одержання коштів та моментом їх повернення за ставкою, встановленою в договорі.

Однак, реалізація вказаного права споживача і припинення дії кредитного договору можлива при дотриманні споживачем трьох умов, передбачених законом, а саме: подача письмового повідомлення кредитодавцю про відмову від кредитного договору в строки, встановлені законом; одночасного/разом з відкликанням згоди/ повернення виданого кредиту або отриманого товару по договору; сплати нарахованих процентів, які були нараховані банком за весь час користування грошовими коштами.

Враховуючи викладене, суд залишив поза увагою, що позивачка, у порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» грошові кошти, отримані по кредитному договору, банку не повернула і не сплатила проценти за користування такими коштами.

Відкликання згоди на укладання договору про надання споживчого кредиту, не звільняє позивача від обов'язку щодо повернення кредитних коштів.

В Довідці про умови кредитування зазначено: "Дострокове повернення кредиту можливе....при поверненні позичальником товару продавцю або обміну товару на товар меншої вартості у випадках, передбачених законодавством.

Тобто, навіть при поверненні Позивачкою товару, остання отримає право на дострокове повернення кредиту, однак не звільняється від обов'язку щодо сплати заборгованості за кредитним договором.

Матеріали справи не містять доказів повернення товару чи кредитних коштів. Додаємо копію меморіального ордеру про перерахування Банком кредитних коштів згідно рахунку-фактури №1170115 от 17.01.2015.

Згідно ст. 674 ЦК України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Однак, судом не встановлено, в чому саме полягали недоліки товару, який нібито повернула Позивач Відповідачу, та якими доказами це підтверджується.

На даний час кредитний договір є діючим, він не був розірваним та не визнавався недійсним, зобов'язання Позивачкою не виконано належним чином, а тому підстави для визнання договору розірваним відсутні.

Відповідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 р. "Про судове рішення у цивільній справі": "Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України, прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи."

Відповідно ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Згідно ч. 3 ст. 231 ЦПК у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку

Таким чином, суд допустив однобічність та неповноту судового розгляду, допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 27, 60, 215, 224, 227-229, 232 ЦПК України, відповідач прохає: Скасувати заочне рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29.05.2015 року за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2, ПАТ "АКЦЕНТ-БАНК", про захист прав споживача, розірвання договору про виконання робіт та розірвання кредитного договору, та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

До заяви відповідач долучив: оригінал платіжного доручення про сплату судового збору в сумі - 609.00 грн.; копія довіреності Представника Відповідача; копію рахунку-фактури на суму 18314.00 грн.; копію двох меморіальних ордерів від 17.01.2015 року про сплату комісії - 1922.97 грн. та оплату по рахунку-фактурі в сумі 18314.00 грн.; копію довідки про умови кредитування.

В судове засідання відповідачі, позивачка та їх представники не з'явилися, але були повідомлені належним чином про час, дату та місце судового засідання, шляхом розміщення оголошення в газеті "Вісті Придніпров'я" від 05.11.2015 р. № 88 (1683). При цьому представник позивачки надав письмові заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, де вказав прохання розглядати справу за його відсутності. Представник відповідача, ПАТ "Акцент-Банк" також надав заяву про розгляд справи за його відсутності, де зазначив, що заяву підтримує в повному обсязі.

Згідно письмових заперечень представника позивача від 12.10.2015 р., зазначено, що заява Відповідача 2 має бути відхилена з наступних підстав.

По - перше. Відповідач 2 подаючи вище зазначену Заяву робить акцент на тому, що його не було повідомлено про розгляд справи, призначений на 29.05.2015 року, і тому останній не мав змоги надати свої пояснення по справі. Дані твердження не відповідають дійсності, оскільки в матеріалах справи містяться повідомлення про отримання Відповідачем 2 повісток від суду, як на 29.05.20 так і на всі попередні засідання, Тобто суд постійно повідомляв сторони про призначення судових засідань.

По-друге, Відповідач 2, обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що кредитна угода №АВН0RG126510381 від 17.01.2015 року і досі є діючою та зазначає. що Позивачка належним чином не повідомила Відповідача протягом 14 днів про відкликання згоди на укладання кредитної угоди. Ці твердження також не відповідають дійсності, оскільки ще 19.01.2015 року Позивачка склала заяву про відкликання своєї згоди на укладення кредитної угоди, та направила її сторонам, підтвердженням того є додатки до первісного позову Додатки № 4-10 (Копія заяви про розірвання кредитної угоду №АВН0RG126510381 від 19.01.2015 року, Копія квитанції про відправлення заяви про розірвання кредитної угоди №АВН0RG126510381 від 19.01.2015 року. Копія повідомлення про вручення заяви про розірвання кредитної угоду №АВН0RG126510381 від 19.01.2015 року, Копія листа до ФОП ОСОБА_2 від 19 січня 2015 року, Копія квитанції про відправлення листа до ФОП ОСОБА_2 від 19 січня 2015 року, Копії заяв до ФОП ОСОБА_2 після 19 січня 2015 року, Копії квитанцій про відправлення заяв до ФОП ОСОБА_2 після 19 січня 2015 року). І тому суд належним чином дослідивши вище зазначені докази, прийшов до вірного висновку та задовольнив позовні вимоги Позивачки в повному обсязі.

Враховуючи вище наведене та у відповідності до норм чинного законодавства. Позивачка вважає що Заява Відповідача має бути відхиленою у зв'язку з відсутністю підстав на скасування законного рішення Вільногірського міського суду від 29.05.2015 року, тому прохає, у задоволенні заяви Відповідача про перегляд заочного рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29.05.2015 року, відмовити.

Вивчивши матеріали цивільної справи, приймаючи до уваги зміст заяви та заперечень проти неї, керуючись законом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про скасування заочного судового рішення, за наступних обставин.

Згідно ч.1 ст. 231 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні, неявка осіб належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи; згідно ч.3 даної статті у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення, або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Суд не погоджується з твердженням відповідача, що він не був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, що відбулося 29.05.2015 р., оскільки стосовно цих тверджень ніяких доказів стороною не представлено. В той же час, згідно поштового повідомлення про вручення судового виклику (а.с. 32, 38), однозначно витікає, що ПАТ «Акцент-Банк» належним чином повідомлявся 08.05.2015 р. про час, дату та місце судових засідань, призначених на10.04.2015 р. о 10. 00 год. та на резервну дату - 30.04.2015 р. о 09.00 год. Згідно поштового повідомлення про вручення судового виклику (а.с. 45), однозначно витікає, що ПАТ «Акцент-Банк» належним чином повідомлявся 22.05.2015 р. про час, дату та місце судового засідання, призначеного на 29.05.2015 р. о 09. 00 год. Отримувала судові виклики кожного разу уповноважена особа банку Карпенко. З чого слід зробити висновок, що суд обґрунтовано дійшов висновку про проведення судового засідання 29.05.2015 року, відповідно до вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України, з заочним розглядом справи. Відповідач, взагалі, не повідомляє про обставини, що свідчать про поважність причин неявки його в судове засідання та про неповідомлення про ці причини суду, та не надав будь-яких доказів стосовно цих обставин.

Суд не погоджується з думкою відповідача, що рішення суду не обґрунтоване, оскільки його заперечення ґрунтуються на переоцінці доказів, яким дав належну оцінку суд при винесенні рішення. При цьому, з свого боку, відповідач будь-яких доказів, в термін, передбачений ст. 131 ЦПК України, до суду не надав. Надані до суду докази разом з заявою про перегляд заочного рішення, суд не приймає, оскільки відповідач не довів поважності причин, за яких ці докази не були надані до початку розгляду справи по-суті.

Згідно ст.131 ЦПК України, передбачено наступне:

1. Сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

2. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

3. Сторони до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті, зобов'язані повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору.

Згідно ч.1 ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення Вільногірського міського суду від 29.05.2015 року і про залишення заяви відповідача без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209 ч.3, 231, 208-210, 222, 223, 292-294 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви відповідача, Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", про скасування заочного рішення Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області, від 29.05.2015 р. у цивільній справу № 174/297/15-ц, п/с 2/174/166/2015, за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця (ФОП) ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" про захист прав споживача, розірвання договору про виконання робіт та розірвання кредитного договору, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя Г.І. Шаповал