Постанова № 53332737, 11.11.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/673/15-п Провадження №33/773/278/15 Суддя в 1 інстанції: Войтюк Л.М. Категорія:ст.472 МК України Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" листопада 2015 р. місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Клок О.М., розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, на постанову судді Любомльського районного суду від 19 березня 2015 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді виді штрафу в розмірі 16167 гривень 58 копійок та конфіскації в дохід держави 460 Євро, та 380 злотих РП, що відповідно до курсу НБУ становить в загальній сумі 16167 гривень 58 копійок, вилучених згідно протоколу № 0195/20500/2015 року від 14.02.2015 та опису затриманих предметів.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 04 лютого 2015 року о 05год.25 хв., слідуючи з України в Німеччину через м/п "Ягодин" Волинської області ДФС, в якості водія автомобіля Мерседес-Бенс д.н.з. НОМЕР_1, намагався перемістити через митний кордон України, незаконно, шляхом недекларування та незаявлення інспектору митниці при усному опитуванні по пунктах митної декларації, 460 Євро, та 380 злотих РП, що відповідно до курсу НБУ становить в загальній сумі 16167,58 гривень яка знаходилась в сумці разом з задекларованою валютою.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2, не оспорючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій, в апеляційній скарзі та доповненні до неї стверджує, що дана справа розглянута судом в його відсутності в порушення вимог ст.268 КУпАП, ніяких судових повідомлень йому не надходило, а про постанову суду першої інстанції дізнався після накладення арешту майна, коли знайшов відповідну постанову в ЄДРСР. Зазначає, що він був позбавлений можливості надати пояснення щодо події правопорушення, подати характеризуючі дані. Посилається на неврахування судом малозначності вчиненого правопорушення, оскільки він пенсіонер, має на утримання хвору дружину, для якої і їздить за кордон за ліками, будь-якої шкоди для держави не завдав, а вилучені кошти просто забув задекларувати через фізичну втому, вперше притягається до адміністративної відповідальності. Просить поновити строк на апеляційне оскарження та змінити постанову суду першої інстанції.

Оскільки ОСОБА_2 в суд не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в доповненні до апеляції просить справу розглянути без нього, тому суддя, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку, що ОСОБА_2 необхідно поновити пропущений строк, а сама апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 не був присутній під час розгляду справи щодо нього в суді першої інстанції, даних про отримання копії постанови немає, тому строк апеляційного оскарження постанови йому слід поновити, так як він пропущений із поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить його підпис (а.с.3).

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, за обставин вказаних у постанові, ґрунтується на досліджених судом доказах.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 перетинав кордон по «червоному коридору» (а.с.4), задекларував валюту в сумі 9700 Євро (а.с.5), пояснював, що знав про обмеження (а.с.7), тому кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст.472 КУпАП України є вірною.

Відповідно до ст.ст. 22, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України. При вирішенні питання про накладення стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Крім того, суди при притягненні осіб до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, повинні обговорювати питання про можливість звільнення осіб від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення на підставі статті 22 КУпАП, якщо таке звільнення можливе за правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки і не завдає значних збитків державним чи суспільним інтересам.

Малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.

Однак суддею першої інстанції вищезазначені вимоги закону не було враховано в повній мірі.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 при перетині кордону декларував валюту, однак не всю. При цьому в апеляційній скарзі вказує, що в правилами перетину кордону він знайомив, однак не вказав про наявність всієї валюти через фізичну втомленість (подія мала місце о 05.25год.).

При цьому загальна сума незадекларованої валюти становить в еквіваленті 16167,58 гривень, задекларовано було 9700 Євро.

Враховуючи конкретні обставини справи в їх сукупності, а саме, незначну суму незадекларованої валюти, пом'якшуючу відповідальність обставину - щире розкаяння, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, а також те, що від дій ОСОБА_2 будь-яких тяжких наслідків не настало, він вперше притягується до адміністративної відповідальності, являється пенсіонером, має на утриманні хвору дружину, що підтверджується відповідними поданими документами, правопорушення вчинив у зв'язку з необхідністю закупівлі ліків для дружини за кордоном, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід звільнити від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення на підставі ст.22 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 22, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В

Поновити строк ОСОБА_2 на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду від 19 березня 2015 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Любомльського районного суду від 19 березня 2015 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України скасувати в частині накладеного адміністративного стягнення.

Звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, на підставі ст.22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.

Провадження у справі закрити.

Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил № 0195/20500/2015 від 14.02.2015 року валюту повернути ОСОБА_2

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області О.М.Клок