Рішення № 5332962, 26.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/31826.08.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/318

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.В. Гавань"

доПриватного підприємства "Данілов і Ко"

простягнення 27795,15 грн.

за участю представників сторін: від позивача- Пироговський Е.М. від відповідача- Іванов І.Б. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "С.О.В. Гавань" (надалі ТОВ "С.О.В. Гавань") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Данілов і Ко" (надалі ПП "Данілов і Ко") про стягнення 25514,89 грн. основного боргу, 392,16 грн. відсотків річних, 1888,10 грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування предявлених вимог ТОВ "С.О.В. Гавань" посилається на неналежне виконання ПП "Данілов і Ко" договору поставки № 70/5 від 12.09.2007 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобовязано сторони виконати певні дії.

В судовому засіданні 12.08.2009 р. оголошувалась перерва в порядку ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 12.08.2009 р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої зазначив, що в позовній заяві помилково замість суми боргу 24541,89 грн. вказав 25541,89 грн., крім того, зазначив про часткову сплату відповідачем боргу на суму 23000 грн., виходячи з вищенаведеного просить суд стягнути з відповідача 1514,89 грн. основного боргу, 376,79 грн. відсотків річних, 1814,10 грн. інфляційних нарахувань.

Позивач в судовому засіданні 26.08.2009 р. подав заяву, відповідно до якої заявив про відмову від стягнення з відповідача основного боргу у звязку з погашенням відповідачем основної заборгованості, та просить суд припинити провадження у справі в частині основного боргу, а також стягнути з відповідача 376,79 грн. відсотків річних, 1814,10 грн. інфляційних нарахувань та судові витрати.

Клопотання позивача, що було додане до позовної заяви, про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунок відповідача в межах ціни позову, судом не задовольняється оскільки позивач не довів належним чином, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2007 р. між ТОВ "С.О.В. Гавань" (продавець) та ПП "Данілов і Ко" (покупець) укладено договір поставки № 70/5 (надалі договір), відповідно до умов якого продавець зобовязався передати покупцю у власність товар, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах і в терміни, передбачені даним договором.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. п. 5.1., 5.2. договору поставка товару здійснюється відповідно до замовлення покупця. Товар повинен бути переданий покупцю не пізніше 2 календарних днів з моменту отримання продавцем замовлення від покупця.

На виконання договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 31332,80 грн., що підтверджується видатковими накладними (в матеріалах справи).

Відповідач оплатив отриманий товар частково, заборгувавши позивачу 24514,89 грн.

Згідно з п. 6.2. договору покупець здійснює оплату протягом 14 днів за поставлений товар.

Підставою для проведення оплати є видаткова і податкова накладні (п. 6.4. договору).

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

В подальшому, як було зазначено вище, відповідач протягом розгляду цієї справи повністю сплатив основний борг позивачу.

У звязку з цим позивач в порядку ст. 78 ГПК України відмовився від позову в цій частині.

Вказана відмова приймається судом.

Відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 376,79 грн. відсотків річних, 1814,10 грн. інфляційних нарахувань.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягають 376,79 грн. відсотків річних, 1814,10 грн. інфляційних нарахувань.

Судові витрати покладаються на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 ст. 80 ГПК України, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Данілов і Ко" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 35-А, код 34532920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.В. Гавань" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, код 25636176) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 376,79 грн. відсотків річних, 1814,10 грн. інфляційних нарахувань, 277,95 грн. державного мита, 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 31.08.2009 р.