Ухвала суду № 53325731, 04.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року Справа № 876/8783/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.,

представника відповідача Фостяка О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року про відстрочення виконання судового рішення у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську до публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» про стягнення заборгованості,

встановив:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2014 року стягнуто з публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованість у розмірі 90492, 44 грн.

20.07.2015 відповідачем подана заява про відстрочення виконання судового рішення, у якій просить відстрочити виконання вказаної вище постанови терміном на 1 рік. Необхідність відстрочення виконання судового рішення обґрунтована скрутним матеріальним становищем товариства.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.08.2015 року заява ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» задоволена: відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2014 у справі № 813/4336/14 на 1 рік з дня винесення ухвали. Позивач - УПФ України у м. Івано-Франківську оскаржив ухвалу суду першої інстанції, подавши апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить її скасувати і прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення відмовити. В апеляційній скарзі зазначає, що ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» всупереч вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, не є фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, у зв'язку з чим виникла заборгованість. Відповідач зарекомендував себе як недобросовісний платник по відшкодуванню пільгових пенсій та вчиняє різні дії щодо несплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Крім того, вказує, що до заяви не додано доказів, які свідчать про необхідність відстрочення терміном на 1 рік та не обґрунтовано сам термін відстрочення.

В судовому засіданні представник ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» про відстрочення виконання судового рішення, виходив з того, що обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, передбачені ст. 263 КАС України, підтверджені письмовими доказами, а саме: звітом про фінансові результати, довідкою про залишки грошових коштів на рахунках, довідкою про заборгованість по заробітній платі підприємства. З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно ч. 2 цієї ж статті суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

З аналізу вищенаведених правових положень можна дійти висновку, що суд за заявою особи, яка бере участь у справі, може відстрочити виконання судового рішення. При цьому, таке відстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, що суд встановить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) у термін відстрочення, що у даному випадку становить 1 рік.

Як вбачається із матеріалів справи, у підтвердження існування обставин, зазначених у заяві про відстрочення виконання судового рішення, заявником надано суду наступні документи: баланс, станом на 31.12.2014 року; звіт про фінансові результати за 2013 рік; довідку про залишки грошових коштів на рахунках від 22.07.2015 року № Р6-В5/55/303; довідку про заборгованість по заробітній платі підприємства станом на 06.07.2015 року. Також заявником додані судові рішення, якими зобов'язано контрагентів ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» виконати грошові зобов'язання.

Однак, апеляційний суд приходить до висновку, що надані заявником докази не дають підстав для висновку про існування виняткових обставин у розумінні статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання рішення суду, оскільки ці докази не доводять обставин, що ускладнюють виконання судового рішення і можливість його вчинення через 1 рік.

Також заявником не наведено економічного обґрунтування, яке б свідчило про можливість погашення зазначеного боргу через 1 рік.

Разом з тим, слід зазначити, що невиконання відповідачем обов'язку щодо своєчасного відшкодування витрат Пенсійному фонду коштів на виплату та доставку пільгових пенсій призводить до формування коштів Пенсійного фонду України не в повному обсязі, і, як наслідок, до несвоєчасних виплат пенсій.

Оскільки інших доводів, що свідчать про ускладнення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду заявником не зазначено, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи.

З врахуванням того, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також те, що висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, ухвала суду підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення слід відмовити.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську - задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року у справі № 813/4336/14 скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» про відстрочення виконання судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

Т.В. Онишкевич